Угоди про асоціацію, договори вільної торгівлі, безвізовий режим, структура багатосторонньої співпраці та збільшення фінансової допомоги – це головні елементи пропозиції Європейської Комісії «Східне партнерство» (СП), що побачить світ 3 грудня, -пише Йоанна Сопінська у брюссельському виданні Europolitics.
Проект документа, який вдалося роздобути виданню Europolitics, наголошує на потребі серйознішої роботи в регіоні, зважаючи на кризу в Грузії у серпні 2008-го. "Додаткові зусилля, щоб допомогти партнерам завершити їхні реформи та перехідні процеси, зміцнити їхню державність і посилити стабільність та безпеку", – доконечні, каже документ, посилаючись на те, що криза в Грузії довела: країни в регіоні все ще дуже "вразливі".
Пропозиція стосується шести країн: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України. Утім, документ зазначає, що "рівень участі Білорусі у Східному партнерстві залежатиме від загального розвитку відносин між нею та ЄС". Євросоюз недавно поновив своє запрошення до співпраці для білоруської влади, проте з Мінська чіткої відповіді ще не надійшло.
Комісія припускає, що СП буде запущено влітку 2009 року на саміті лідерів держав ЄС та шести країн-учасниць. Саміт укладе й ухвалить "політичну декларацію" встановлення партнерства. Чеська Республіка, що має перейняти президентство в ЄС на першу половину 2009-го, вже підтвердила: Східне партнерство буде одним із її головних пріоритетів.
Комісія припускає, що СП буде запущено влітку 2009 року на саміті лідерів держав ЄС та шести країн-учасниць.
Ініціативу СП представили Польща та Швеція у травні. Європейська Рада ухвалила її в червні й зобов’язала Комісію скласти план її впровадження.
Три стовпи
Комісія має намір базувати майбутні "більш активні партнерські відносини" з країнами Східної Європи на трьох основних стовпах: глибші двосторонні відносини, нова структура багатосторонньої співпраці та поступове збільшення фінансової допомоги.
Двосторонні відносини
Щоб "істотно поглибити" двосторонні відносини із шістьма країнами, Комісія збирається підписати з кожною угоду про асоціацію – документ, що на крок далі за угоду про партнерство та співпрацю (УПС). Наразі відносини між ЄС та п’ятьма східноєвропейськими країнами (крім Білорусі) регулюються за УПС (переговори про УПС із Білоруссю так і не були завершені, тож і угода не набула чинності). Наступними після України, яка вже почала перемовини з ЄС щодо угоди про асоціацію, незабаром можуть стати Молдова та Грузія. Проте Комісія обережно зауважує, що "масштабність" нових угод про асоціацію "різнитиметься залежно від прагнень та можливостей партнерів". Аби допомогти країнам вийти на рівень, потрібний для укладення угод про асоціацію, Комісія пропонує розробити для кожної з них Програму всебічного інституційного розвитку, які фінансуватиме спільно з Європейським інструментом сусідства та партнерства (ЄІСП). Головною метою Програми буде допомога країнам в удосконаленні адміністрування "в усіх релевантних секторах співпраці".
Поруч із тіснішими договірними зв’язками Комісія також пропонує шістьом країнам "послідовну" інтеграцію в економіку ЄС. Для цього вона хоче встановити між Євросоюзом і країнами-учасницями Східного партнерства "глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі". План її встановлення буде складовою частиною угод про асоціацію, йдеться в проекті пропозиції.
Щоб "істотно поглибити" двосторонні відносини із шістьма країнами, Комісія збирається підписати з кожною угоду про асоціацію – документ, що на крок далі за угоду про партнерство та співпрацю (УПС).
До інтенсивніших політичних та економічних відносин додадуться тісніші міжособистісні контакти. За словами Комісії, найближчим часом ЄС повинен ініціювати переговори про спрощений візовий режим із країнами, які ще не уклали таких угод (Білорусь, Грузія, Вірменія та Азербайджан), а у середньостроковій перспективі – і про безвізовий в’їзд. Зараз лише Україна веде діалог із ЄС щодо лібералізації візового режиму. Молдова, яка вже уклала угоду про спрощений візовий режим з ЄС, має невдовзі наслідувати приклад. Аби полегшити доступ громадян країн зі Східного партнерства до ринків праці ЄС, Комісія також пропонує укласти з ними "партнерства мобільності" за зразком пілотного Партнерства мобільності між ЄС та Молдовою. Привілейоване ставлення до працівників-мігрантів і спеціальне ставлення до студентів та науковців "можливо, розглядатиметься", написано у проекті пропозиції.
Комісія виокремлює енергетичну й регіональну політику, де, відповідно до пропозиції, також поглибляться зв’язки. В енергетичній сфері запропоновано підписати меморандуми про взаєморозуміння з усіма шістьма країнами та включити в угоди про асоціацію значних й далекосяжних положень, що стосуються "енергетичної незалежності". Комісія закликає підписати й меморандуми про взаєморозуміння в регіональній політиці з усіма шістьма країнами "як основу для діалогу". Вона також планує почати співпрацю з країнами СП в "розробці та впровадженні пілотних програм регіонального розвитку".
Багатостороння співпраця
Комісія пропонує розробити структуру багатосторонньої співпраці в межах СП й дозволити ЄС налагоджувати контакт із країнами-учасницями як групою і сприяти взаємозв’язкам поміж ними. Структура охоплюватиме три рівні: щорічні весняні зустрічі міністрів закордонних справ "27+5(6) країн" у межах самітів міністрів закордонних справ ЄС; "чотири тематичні платформи, відповідно до галузей співпраці", зустрічі "щонайменше" двічі на рік на рівні високопоставлених офіційних осіб; і комісії, які підтримуватимуть роботу тематичних платформ. Комісія пропонує організувати такі тематичні платформи: 1) демократія, ефективне управління та стабільність; 2) економічна інтеграція та наближення до політики ЄС; 3) енергетична безпека; 4) міжособистісні контакти. Крім того, є намір запровадити "флагманські ініціативи", які б фінансувалися з багатьох джерел із різних міжнародних фінансових інституцій та приватного сектора. Пропозиція включає інституції Євросоюзу, держави – члени ЄС, міжнародні організації, громадські організації плюс треті країни як потенційних учасників структури.
Збільшення допомоги
"Значне нарощення фінансових ресурсів" буде потрібне, щоб "міцніше прив’язати партнерів із СП до ЄС", йдеться в проекті пропозиції. Для цього пропонується збільшити до 2013 року їхнє фінансування в рамках ЄІСП з 6 до 12 євро на душу населення (остаточну сума ще не визначили, тож у готовій пропозиції числа можуть відрізнятися). "Це вимагатиме доповнення поточного фінансування ЄІСП на 600 мільйонів євро на додачу до запланованих ресурсів на 2010-2013 роки", – повідомляє проект пропозиції та припускає, що подальше збільшення допомоги на душу населення на період після 2013-го "розглядатиметься в системі перегляду бюджету 2008-2009 років".
Розбиті надії
Проект пропозиції Європейської Комісії не справджує надій України – чи не найважливішої учасниці Східного партнерства. Київ обстоює ініціативу мати й собі структуру, подібну до Пакту стабільності для Південно-Східної Європи, із "сильною особистістю" за штурвалом "маленького, але активного секретаріату з офісом у Брюсселі". Як каже Посол України в ЄС Андрій Веселовський, така структура зможе найкраще гарантувати збір належних фінансових ресурсів для забезпечення Східного партнерства. "Дивлячись на досягнення Пакту стабільності, ми бачимо, що сильна особистість із добрими контактами в Брюсселі, призначена головою секретаріату, може бути вирішальною в успіхові проекту", – заявив Веселовський. Проте проект пропозиції Комісії не передбачає секретаріату СП. У цьому сенсі Східне
Проект пропозиції Європейської Комісії не справджує надій України – чи не найважливішої учасниці Східного партнерства.
партнерство відрізняється від Середземноморського союзу, який відводить секретаріатові "ключову роль у структурі інституції". Воно відрізняється й від того, що пропонував польсько-шведський робочий варіант, представлений Європейській Комісії в червні. Він подавав ідею призначити "спеціального координатора" як частину інституційної структури СП. Польща та Швеція, ініціатори пропозиції, переконували тоді, що інституційна структура проекту повинна бути "максимально простою та орієнтованою на результат" і "керованою випробуваними механізмами Євросоюзу".
Пакт стабільності
Пакт стабільності для Південно-Східної Європи був утворений з ініціативи Європейського Співтовариства (нині ЄС) 1999 року, після ескалації війни у Косові. Головні завдання Пакту полягали у допомозі примиренню й повоєнній відбудові та у сприянні регіональній співпраці у Південно-Східній Європі.
Пакт мав секретаріат із близько 30 цивільних службовців у Брюсселі. Його очолював спеціальний координатор (з 2002-го посаду обіймає Ергард Бузек, колишній австрійський віце-канцлер). Робота велася у трьох головних сферах: демократизація та права людини, економічна відбудова і питання розвитку, співпраці та безпеки. У лютому 2008 року Пакт трансформували у більш регіональну структуру – Регіональну раду співпраці.
Оригiнал статті