Демонструючи готовність до зближення з Москвою, Вашингтон лобіює вступ України та Грузії в альянс за новим сценарієм, пише сьогодні Юлія Петрівська в російському виданні Независимая газета.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка пройде 2-3 грудня в Брюсселі, буде ухвалено рішення про розморожування відносин з Москвою. Як повідомило "НГ" дипломатичне джерело в Брюсселі, голови МЗС оголосять про відновлення засідань Ради Росія-НАТО на високому рівні. Нагадаємо, що подібні зустрічі у форматі РНР не проводилися з серпня, з моменту початку конфлікту довкола Південної Осетії. Тим часом ідея Вашингтона про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства в НАТО не має достатньої підтримки з боку країн-членів, і він намагається врятувати обличчя, заявляючи, що інтеграція в альянс можлива і без ПДЧ.
"Business as usual не вийде!" - Стверджували всі останні місяці натовські дипломати, коментуючи відносини між Росією та альянсом. Однак цілком ймовірний "бізнес по-новому". Судячи з сигналів, які подає в останні дні від альянс, робота Ради Росія-НАТО буде відновлена в повному обсязі вже найближчим часом. Втім, візит глави МЗС Сергія Лаврова в Брюссель поки що не планується.
"Ми не розглядаємо Росію як ворога. Але ми не можемо не реагувати на деякі її дії, - сказав "НГ "один з представників НАТО, маючи на увазі військову акцію Москви на Кавказі. - Розбіжності залишаються, але треба йти вперед". За оцінкою дипломата, ситуація, що склалася у відносинах Росії та альянсу після війни на Кавказі, в чомусь більш складна, ніж після натовських бомбардувань Сербії 1999 року. Тоді контакти по лінії Росія-НАТО також виявилися, фактично, замороженими, але, як зауважує наш співрозмовник, в той період зв'язки сторін ще не були настільки об'ємними, як в останні роки.
За цей час Рада Росія-НАТО, за оцінкою представника альянсу, "створила хороший фундамент" для відносин, і це об'єктивно підштовхує сторони до розморожування діалогу. "Було б дивно, якщо б міністри не прийняли цього рішення на зустрічі 2-3 грудня", - резюмував дипломат.
Про те, що і в альянсі скоро подує вітер змін, стало зрозуміло після успішного саміту Росія-ЄС в Ніцці (там було підтверджено, що Росія виконала свої зобов'язання відповідно до Плану Медведєва-Саркозі), а також відновлення російсько-американських зустрічей на початку листопада. Ініціатива згорнути багато проектів по лінії Росія-НАТО виходила саме від Вашингтона. Таким чином, потепління у відносинах з Москвою, ініційоване адміністрацією Джорджа Буша, має поширитися і на організації, в яких голос Вашингтона є визначальним.
У Росії звернули увагу на останні сигнали з Брюсселя, в тому числі на недавній заклик генсека НАТО Яапа де Хоопа Схеффера переглянути відносини з Москвою.
Як зазначають в МЗС РФ, від рішення призупинити зустрічі на високому рівні в рамках РНР та згорнути багато проектів "ніхто не виграв". Водночас, як заявило "НГ" російське дипломатичне джерело, "ініціатором зближення має виступати саме НАТО, оскільки ідея обмежити співробітництво належала не Москві". "НАТО потребує сьогодні Росію більше, ніж Росія НАТО, перш за все через Афганістан, де ситуація продовжує поглиблюватися", - сказав дипломат.
Однак, вести "бізнес по-новому" Москві та альянсу буде нелегко зважаючи на наявні розбіжності. У тому числі щодо ситуації на Кавказі (адже позиції сторін не зазнали істотних змін) і в зв'язку з планами подальшого зближення альянсу з Україною та Грузією.
Останнім часом до списку проблем додалося рішення Москви розмістити у Калінінградській області ракетні комплекси "Іскандер" у відповідь на розгортання американської системи ПРО в Східній Європі. І хоча російські представники постійно наголошують на тому, що "Іскандери" не розмістять до розгортання елементів ПРО в Польщі та Чехії і що російські плани не здійсняться в разі перегляду американського рішення, в НАТО висловлюють серйозну стурбованість. Так, Схеффер заявив нещодавно, що альянс зробить все, щоб ракети не з'явилися в найзахіднішому регіоні Росії. Рішення Москви розкритикували всі ключові західні країни.
Тему "Іскандерів" та російської політики в ближньому зарубіжжі буде піднімуть брюссельській зустрічі 2-3 грудня, повідомив "НГ" натовський дипломат. У рамках заходу відбудуться засідання Комісії Україна-НАТО-Грузія і НАТО-Україна, під час яких буде розглядатися питання щодо готовності цих країн до подальшого зближення з альянсом.
США продовжують наполягати на інтеграції Тбілісі і Києва. Разом з тим Вашингтон вирішив змінити тактику, не зумівши переконати низку європейських союзників у необхідності приєднання вже в грудні Грузії та України до Плану дій щодо членства в НАТО. Так, на нещодавній зустрічі міністрів оборони альянсу в Таллінні шеф Пентагону Роберт Гейтс заявив, що "є різні шляхи до членства". "Деякі країни взагалі не проходили через ПДЧ, деякі все ще задіяні в ПДЧ. Мова йде про процедуру подання заявки. У будь-якому випадку заявка вже була підписана та скріплена печаткою в Бухаресті", - сказав Гейтс. Шеф Пентагону мав на увазі, що на саміті НАТО у Бухаресті у квітні цього року альянс заявив про готовність прийняти в майбутньому (!) Україну і Грузію в свої ряди.
"Якщо росіяни будуть розглядати неможливість взяти ПДЧ в грудні, як перемогу, це буде помилкою з огляду на рішення, прийняті у Бухаресті", - підкреслив Гейтс.
Його ідею розвинув вчора посол США в Україні Вільям Тейлор. За його словами, Вашингтон, очевидно, буде переконувати партнерів по блоку надати Києву можливість обійтися і без ПДЧ. "Весь цей процес приєднання до ПДЧ вже не актуальний. Він настільки заполітизований і суперечливий, що, можливо, варто від нього відмовитися. Існують інші шляхи, як підійти до наступного етапу - членства в альянсі", - сказав посол, якого цитує ІТАР-ТАСС .
Постійний представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін так прокоментував в інтерв'ю "НГ" останні заяви Вашингтона: "Рішення про надання членства в НАТО без ПДЧ виглядало б свавіллям з натовського ж погляду. Зараз ПДЧ - це суворе правило". "Ми в лоб ставили запитання високопоставленим натовським чиновникам, і вони заперечують таку перспективу, - сказав дипломат. - З іншого боку, не міжнародні чиновники вирішують це питання, а політики на найвищому рівні. Тому я можу припустити, що США могли б – принаймні при адміністрації Буша - вимагати для України і Грузії так званого великого стрибка, тобто домагатися повноправного членства без ПДЧ".
"Уявити собі, що це буде реалізовано за умов, в яких ми зараз живемо, неможливо", - підкреслив Рогозін. На думку дипломата, "серйозні люди, які працюють у Вашингтоні, Брюсселі та інших столицях, розуміють, що зміна статусу тієї ж України призведе до повної дестабілізації обстановки в цій країні та навіть до розвалу української державності".
Ясно, що рішення про подальше зближння НАТО з Україною і Грузією буде прийматися вже при адміністрації майбутнього президента США Барака Обами. Зараз же Вашингтон, схоже, намагається врятувати обличчя і уникнути гострих баталій на зустрічі в Брюсселі, на зразок тих, які відбувалися на саміті в Бухаресті. Такі країни, як Німеччина і Франція, з самого початку виступали проти поспішного розширення альянсу за рахунок нестабільних сусідів Росії. З часу Бухарестського саміту ситуація лише ускладнилася: Грузія остаточно втратила частину своєї території, разом з тим загострилася політична криза в Україні, де до того ж більшість населення виступає проти приєднання до альянсу.