По планам Росії зберегти і зміцнити геополітичний вплив на енергетичних ринках Європи і пострадянського простору може бути завдано відчутного удару. Як заявив в середу ввечері єврокомісар з енергетики Андріс Пієбалгс, Євросоюз планує в 2009 році взяти в створене ним Енергетичне співтовариство Україну та Молдову. Здійснення цих планів дасть змогу Україні у віддаленій перспективі багаторазово підвищити експортний потенціал в електроенергетиці і модернізувати газотранспортну систему (ГТС) без участі Росії, що поставить хрест на сподіваннях Москви взяти участь у її приватизації, пише Независимая газета.
«Перший раунд переговорів з делегаціями Молдови та України, який відбувся у Відні 25-26 листопада, продемонстрував, що ми зможемо просуватися швидко і, ймовірно, вже в 2009 році зможемо успішно завершити переговори», - заявив Пієбалгс. З його слів, у першій половині грудня ЄС планує розпочати аналогічні переговори з Туреччиною. Нагадаємо, що договір про Енергетичне співтовариство, спрямований на створення єдиного ринку електроенергії та газу, вже об'єднує 27 країн Євросоюзу і балканських держав.
Ще про серйозне зростання експорту української та молдавської електроенергії у разі інтеграції цих країн в енергетичний ринок Європи говорити не доводиться. Навпаки, Київ з 15 вересня сам почав імпортувати електрику з Росії в обсязі 500 МВт, намагаючись тим самим заощадити вугілля на своїх станціях для майбутньої зими. І чи відмовиться він від цього імпорту з 1 грудня поточного року, як поки що обіцяє, питання. Водночас основний молдавський виробник електроенергії - Молдавська ГРЕС з встановленою потужністю 2520 МВт - належить російській компанії Інтер РАО ЄЕС, так що вигоди від перспектив збільшення експорту отримає не тільки Кишинів, але і Росія. До речі, 15 листопада було підписано угоду, за якою Інтер РАО має намір збільшити обсяг експортних поставок електроенергії до Румунії з Молдавської ГРЕС до 400 МВт або до 290 млн. кВт-годин щомісяця.
У прес-службі Інтер РАО ЄЕС вчора відмовилися прокоментувати європейські ініціативи. Незалежні експерти вважають, що найближчим часом особливих вигод ні Київ, ні Кишинів від приєднання до Енергетичного товариства не отримають. «По-перше, є проблеми з наявністю власних вільних обсягів електроенергії, а по-друге, для того, щоб її експортувати в Євросоюз, є цілий ряд технічних обмежень», - говорить аналітик ФК Уралсіб Олександр Селезньов. З його слів, велика частина електроенергії в цих країнах виробляється на газі та її вартість безпосередньо залежить від ціни, за якою вони його отримують від російського Газпрому. Так що Росія в будь-якому разі збереже важелі впливу на ціноутворення і доцільність такого експорту. Втім, не факт, що принаймні в питаннях експорту електроенергії Москва буде чинити перешкоди. «Можливо, в перспективі це приєднання дасть вихід на нові ринки збуту, чому російська Інтер РАО буде навіть рада, але все це перспективи досить віддалені, - впевнений Селезньов. - У найближчі п'ять років інвестувати в ці країни Євросоюз не буде, з огляду на кризу і нестабільну політичну ситуацію в тій же Україні ».
У свою чергу, директор департаменту Due Diligence компанії 2К Аудит - Ділові консультації Олександр Шток вважає, що за рахунок входження України та Молдови в Енергетичне співтовариство Євросоюз перш за все отримає доступ до електромереж і газотранспортних маршрутів цих країн. ЄС має потребу в нових джерелах енергії, якими можуть стати енергетичні об'єкти України та Молдови. «Електромережі України потребують серйозної модернізації – зношення фондів Укренерго досягло 54%, - нагадує Шток. - Модернізація вимагає величезних коштів, які ЄС готовий виділити. Крім того, членство в Енергетичному співтоваристві передбачає синхронізацію електромереж, за рахунок чого експортний потенціал України може зрости в шість разів ». Те ж саме, з його слів, стосується і газотранспортних мереж, зношення яких в Україні становить 47%.
Тут вже інтереси Росії можуть бути порушені більш суттєвим чином. Інвестуючи в цей сектор, члени Енергетичного співтовариства отримають доступ до ГТС, за якою російський газ надходить до Європи. Раніше Москва не раз пропонувала Києву її викупити або передати у спільне користування. «Якщо Україна отримає європейські інвестиції та технології для модернізації ГТС, то Росії доведеться забути про її приватизацію, - вважає Шток. - Європа зацікавлена і в підземних сховищах газу (ПСГ), які мають потенційні новачки Енергетичного співтовариства. За рахунок додаткових потужностей ПСГ ЄС може створити додаткові резерви газу, а Україна і Молдова зможуть підвищити до середньоєвропейського рівня плату за зберігання транзитного газу в ПСГ, що може збільшити прибутковість їх ПСГ мінімум в 2,5 разу».