Володимир Лапа – керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу повідомив Бі-Бі-Сі про перспективи врожаю.
Цього року через складні погодні умови – сильну спеку та рясні дощі, від експертів зернового ринку лунає чимало песимістичних прогнозів щодо врожаю.
Експерти відзначають, що врожай буде на кілька мільйонів тон меншим, ніж минулого. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі свої прогнози висловлює Володимир Лапа – керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу.
Володимир Лапа: Зараз прогнози коливаються в межах від 42 до 44 млн. тонн, в Україні вони не настільки динамічно змінюються як, скажімо, в Росії, тому що наші погодні умови не такі критичні. Є сподівання, що Україна зможе зібрати такі обсяги зерна.
Бі-Бі-Сі: Наскільки якість зерна цьогорічного врожаю буде вищою чи нижчою за минулорічну?
Володимир Лапа: Очікується, що якість зерна буде гіршою, тому що традиційно Україна не є країною, яка вирощує суперякісне зерно. А в цьому сезоні ще погода додає проблем, тому песимістичні оцінки - 20 відсотків продовольчої пшениці. З нашої точки зору, ситуація може бути трохи краща - порядку 30 відсотків продовольчого зерна.
Бі-Бі-Сі: Чи вистачить цього продовольчого зерна, щоб забезпечити хлібом і хлібобулочними виробами внутрішній ринок України?
Володимир Лапа: Якщо говорити про перспективи врожаю пшениці, то це близько 18 млн. тонн, 30% від всього обсягу – це 6 млн. тонн, цього цілком вистачає, щоб забезпечити внутрішні потреби. Інша справа, що експортний потенціал буде складатися, передусім, з фуражного зерна.
Бі-Бі-Сі: Американський зернотрейдер і аналітик минулого тижня в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що Україна “доволі агресивно поводить себе на експортних ринках, насамперед, у Східній та Південно-Східній Азії, Китаї”.
Володимир Лапа: Агресивність вимушена, вона від безвиході. Якщо, наприклад, американські фермери мають можливість тримати це зерно сезон чи два, то українські фермери, на жаль, не мають такого сприятливого фінансового становища, щоб утримувати перехідні залишки.
Бі-Бі-Сі: Чи має місце демпінг цін, про який також говорять деякі західні аналітики? Тобто Україні “підрізає” ціни і саме завдяки цьому відвойовує певні сегменти ринку в традиційних експортерів, таких як США, Канада, Аргентина?
Володимир Лапа: Коли ви хочете зайняти той чи інший ринок, треба розуміти, що там вас не завжди чекають. Тому все ґрунтується на двох складниках: це якість продукції та ціна. Саме співвідношення визначає, хто продає зерно, а хто сидить на запасах.
Бі-Бі-Сі: Американці кажуть, що в них від врожаїв попередніх років залишки становили 23-26 млн. тонн, тому вони сподіваються, що завдяки посусі в Росії і меншому врожаю в Україні, вдасться реалізувати ці надлишки. Наскільки взагалі проблемне зберігання зерна попередніх врожаїв для України?
Володимир Лапа: Взагалі в Україні перехідні залишки невисокі, приблизно 4 млн. тонн - це не більше і не менше, ніж потрібно. Перехідні залишки по суті об’єктивні, поки зерно нового врожаю надходить на ринок, поки воно переробляється, весь ринок у цей час працює на залишках зерна минулого року. Якщо говорити в цілому про інфраструктурні витрати, то вони в Україні набагато вищі, ніж в багатьох інших розвинених країнах. Якщо порівняти ціну на Чиказькій біржі і на умовах ФОБ, то вони несуттєво відрізняються. А в Україні між ціною на елеваторі і фондівською ціною може бути різниця 30 доларів за тону і вище. Інфраструктурні витрати, в тому числі і при зберіганні зерна, дають великий мінус для сільськогосподарських виробників.
Бі-Бі-Сі: Ще років 15-20 тому, часто йшла мова про втрати врожаю під час доставки до елеваторів, вже після жнив, через погану інфраструктуру та незадовільні дороги. Чи є це зараз проблемою для України?
Володимир Лапа: Поступово така ситуація відходить у минуле, але технологічне оснащення не є настільки просунутим, як в розвинених країнах. Зрозуміло, що чим гіршу техніку ви використовуєте, тим більші втрати.
Бі-Бі-Сі: Чи вдаватиметься Україна до імпорту зерна цього року, наприклад, високоякісних сортів пшениці?
Володимир Лапа: Я думаю, про це мова йти не буде, навіть при нинішніх прогнозах валового збору, прогнози експорту сягають 16-18 млн. тонн. Очевидно, що Україна буде експортувати переважно фуражне зерно, а що стосується імпорту, то навіть якщо він буде, то буде сегментним, а не як явище.