Україна на другому місці у світі за кількістю хворих на туберкульоз, а державне фінансування на боротьбу з ним скорочується.
Україна на другому місці у світі за кількістю хворих на туберкульоз, хоч за останні чотири роки на офіційному рівні заявляють про зниження рівня захворювання.
Водночас, статистика свідчить про те, що сухоти найбільше вражають молодь віком від 25 до 34 років. І це при тому, що в тубдиспансерах умови перебування і харчування не покращуються, а
Історія хвороби і смерті від туберкульозу 18-річного хлопця Руслана Романова є типовою для соціально незахищеної молоді в Україні. Після випуску із сиротинця він повернувся жити у квартиру до бабусі. Згодом вона померла, хлопець залишився сам. До нього приходили друзі хворі на туберкульоз. Від них підхопив інфекцію. Але вчасно отримати медичну допомогу не зміг через перенаповненість тубдиспансерів.
25-річний киянин Артем Мовчан вилікувався, але довелося тривалий час лікуватися.
Як розповідає хлопець, на них з братом і сестрою подали до суду, бо вони хворі на туберкульоз. В результаті, діти програли сусідам тисячу гривень.
“В одній квартирі знаходилося багато людей, у нас сім’я не маленька: дві сестри, одна теж повернулася з в’язниці, як і брат, і теж там захворіла на туберкульоз. Тобто виходить у мене старший брат і старша сестра обоє поверталися з тюрми у квартиру, де жили здорові люди. Таким чином і заражали”.
У тубдиспансері хворі нарікають, що їм не додають медикаментів, а харчування – гірше, ніж у в'язниці:
“Нема чого їсти. Вибачайте на слові, але свиней краще годують. У в'язниці краще харчування ніж тут. Вода, картоплина, квасолина. Яке ж це посилене харчування?”
Інший хворий додає, що у дні, коли приїздять делегації до лікарні, відразу змінюють раціон для хворих.
“Cьогодні сказали, що французи приїздять, так вони може і покажуть, що ось обід який смачний: курочка, курчата табака. А ви просто прийдіть і своїми очима подивіться у звичайний будень день. Коли тут ні делегацій, нічого немає”.
Медики називають туберкульоз індикатором бідності країни. За їхніми словами, зараз в Україні є всі передумови для більшого поширення туберкульозу, який вже має статус епідемії.
Лікар Василь Карпенко пояснив: “Туберкульоз - це індикатор. Багата країна - туберкульозу немає, середнього достатку - туберкульозу мало, бідна країна - туберкульозу багато. Політики наші тільки й знають два слова "туберкульоз" і "СНІД", коли йдуть вибори.”
“Поки люди не будуть забезпечені роботою, поки ця робота не буде належним чином оплачуватися, щоб люди могли собі забезпечити собі нормальне харчування, нормальні умови життя, до тих пір у нас буде існувати проблема туберкульозу. А ще ж до того жахливі умови перебування хворих в стаціонарі, давно вже 30-40 років не проводиться ремонт. І керівництво міста знає про це, але ж бачте на 200 мільйонів скоротили бюджет міста по охороні здоров'я, ніж минулого року”.
В інтерв’ю Бі-Бі-Сі Євген Поляков, котрий опікується медичним забезпеченням у департаменті виконання покарань, неохоче говорить про проблему туберкульозу серед ув'язнених, хоча саме їх медики називають одним з основних джерел поширення захворювання.
“Ви ж знаєте, що існує бюджетне фінансування, в межах цього фінансування проводиться лікування. Ні, цифри я не готовий зараз називати, в межах фінансування, займаємось лікуванням”.
В інтерв'ю Бі-Бі-Сі лікарі неодноразово епідемію туберкульозу протиставляли епідемії СНІДу. Якщо інформаційна кампанія як вберегтися і як лікуватися від ВІЛ в суспільстві час від часу проводиться, то про туберкульоз розповідають мало. Зокрема, наголошують медики, мало роз'яснюються наслідки не лікування туберкульозу серед молоді.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно на сухоти захворюють 9 мільйонів людей, і помирає близько 2 мільйонів.