Енергетичне співтовариство - одна із небагатьох структур, що дозволяє Україні працювати в рамках вимог та правил ЄС
У секретаріаті Енергетичного співтовариства кажуть, що якась із країн-сусідів повідомила про проблеми з Україною, і про те, що вона спробує вирішити ці проблеми через механізми співтовариства.
"Представники однієї із країн повідомили нам про проблеми з Україною, і про те, що вони, можливо, шукатимуть рішення через механізми Енергетичного співтовариства", - заявив у Києві директор секретаріату організації Славчо Нейков.
Представник Енергетичного співтовариства також повідомив, що у разі, як цю проблему не буде вирішено, співтовариство може поінформувати вищий орган - міністерську раду. Наслідки для України будуть досить негативними, бо, за словами Нейкова, "всі інвестори, які щось збираються робити в країні, просто підуть".
Нейков сказав, що йдеться про велику енергокомпанію однієї із країн-сусідів України, але наголосив, що це не російський Газпром.
Утім, Росія не є членом Енергетичного співтовариства, а також відмовилася ратифікувати Європейську енергетичну хартію, яка вимагає від своїх учасників, аби одна й та сама компанія не працювала одночасно як постачальник газу та оператор внутрішнього ринку.
Угоду про створення європейського Енергетичного співтовариства підписали у 2005 році між Європейським Союзом та низкою країн Східної Європи - колишніми республіками, що входили до складу Югославії, а також Молдовою.
Метою співтовариства є поширення принципів роботи європейського енергетичного ринку на Східну та Південну Європу.
Україна до цієї організації приєдналася у 2009 році як спостерігач, а повноправного членства набула 1 лютого 2011 року.
Членство у європейські структурі - запобіжник чи гальмо?
За цей рік членство України у Енергетичному співтоваристві стало навіть предметом газових переговорів із Росією.
Оглядачі зауважували, що серед умов, на яких російський Газпром може піти на зниження ціни на газ для України, може бути і відмова Києва від членства у співтоваристві. Адже однією з умов цього членства є розділення функцій постачальника та оператора внутрішнього ринку газу, а відтак, плани Газпрому отримати контроль над українською ГТС, як твердять експерти, суперечили б зобов’язанням Києва як члена Енергетичного співтовариства. Тому нещодавно набуте членство у ЄЕС, фактично, виступає одним із запобіжників переходу української ГТС у руки російського Газпрому.
З іншого боку, це членство критикували і в Україні. Президент Віктор Янукович після саміту Україна-ЄС 19 грудня, на якому так і не підписали угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, заявив, що у Києві поки що не бачать позитиву від членства у ЄЕС, і звинуватив ЄС та Енергетичне співтовариство у тому, що інтереси України ігнорують при будівництві газопроводів, які оминають її територію, і у яких, крім російського Газпрому, беруть участь європейські компанії. Передусім, йдеться про Північний потік, і, особливо, про Південний потік.
Згодом Янукович навіть заявив, що у разі, якщо інтереси України і надалі будуть ігнорувати при здійсненні якихось енергетичних проектів, Україна вважатиме себе вільною від зобов’язань, взятих при вступі до цієї організації.
"Статут Енергетичного співтовариства, там написано, що не можна допускати такі речі без узгодження сторонами-учасниками Енергетичного співтовариства. Але це вже було зроблено, ніхто з нами нічого не погоджував. Зробили і зробили. А нам роблять зауваження, коли ми щось думаємо і плануємо робити так, як це вигідно національним інтересам України. Уявіть собі, як ми до цього можемо ставитися. У нас відповідь повністю правильно буде: якщо ви нас ігноруєте, і ми бачимо, що ми будемо втрачати, а ще гірше - страждати від цього, тому що ми недоотримаємо до бюджету, тоді ми будемо також проводити політику таку, яка потрібна нам і не будемо вам задавати питання: можна чи не можна", - заявив Віктор Янукович.
Разом із тим у Брюсселі неодноразово наголошували на тому, що Україна має дотримуватися зобов’язань, взятих при приєднанні до Енергетичного співтовариства, і що недотримання принципів цього співтовариства може поставити під загрозу вільну торгівлю із ЄС.