Сидячи в офісі посеред дня Ви бачите, що в куточку екрана комп’ютера з’явилося ще одне повідомлення про новий електронний лист, який надійшов на Вашу адресу. Це трохи затулило ваш комп’ютерний екран, на якому й без того велика кількість цифр, які ви намагаєтесь опрацювати.
На столі поруч – Ваш лептоп, на екрані якого велика кількість інших – таких потрібних! – Вам цифр. Очі – прикуті до екрану, на якому Ви дещо хаотично гортаєте сторінку за сторінкою.
За 20 хвилин у Вас нарада, і раптом приходить відчуття, що ви плаваєте в морі неймовірної кількості інформації, яку важко осягнути, і відчуття таке, що Ви потроху йдете на дно.
Ласкаво просимо до робочого місця 21-го століття та до "інформаційного перевантаження".
В облозі
Але Ви не одні такі.
Лінда Шоу читає лекції з нейробіології та психології в Університеті Брунеля на заході Лондона.
"Останнім часом я провела опитування багатьох людей, які посідають високі посади в бізнесі і виявилось, що вони, власне, переховуються... бо вони бояться, що їм ставитимуть питання, на які вони не знають відповіді. Отже, вони відкладають ухвалення досить важливих рішень", – каже Шоу.
"Коли на нас навалюється злива електронних листів, Twitter, Facebook, інші соціальні медіа, пошукові сайти на кшталт Google, виглядає на те, що від нас ніби очікують більших знань, аніж ми маємо, і нам важко встояти під цим інформаційним потоком, цим бомбардуванням інформацією, – каже вона. – А коли ми відчуваємо перенасичення інформацією ми тоді починаємо відкладати ухвалення рішень".
Лінда Шоу називає це симптомом комп'ютерної доби: "Ми бачимо, що перебуваємо під зливою інформації, яка наповнює нас. Ця проблема інформаційної перенасиченості є справді новою для людського мозку".
Вона додає, що все це має величезні наслідки для людей і в особистому плані, і в кар'єрному: з очевидним впливом на продуктивність праці.
"Коли ми перебуваємо у стресовій ситуації, то рівень кортизону, гормону стресу, зростає. Одна з функцій кортизону – працювати з нейромедіаторами. Отже, коли його рівень підвищується, ми маємо провал пам’яті, депресію, високий тиск".
А інформаційна хвиля, яка на нас навалюється щодня, дедалі вища і вища.
Згідно з дослідженнями, пересічний потік інформації у 2015 році сягне 245 терабайтів за секунду, що рівнозначно тому, якби 200 мільйонів людей щодня в той самий час переглядали б фільм у форматі HD.
У наступні три роки в світі буде 15 мільярдів під'єднань до мережі, і три мільярди користувачів інтернетом, що становитиме понад 40% всього населення планети.
Що ж ми маємо робити, коли не змозі вимкнути комп’ютер, вийти з дому і зайнятися чимось цікавішим?
Як картинка
Одне з рішень проблеми, можливо, полягає у вигляді, в якому інформаційні дані надходять до нас.
Під час досліджень в графстві Суссекс у групи людей сканували мозок, коли вони виконували різні завдання – як поодинці, так і в групі. Метою було поглянути на те, чи може візуальна подача інформації якось зарадити.
Результати засвідчили, що коли завдання давалися візуально, у порівнянні з більш традиційним текстовим способом, це забирало на 20% менше "пізнавальної енергії". Іншими словами, мозку було набагато легше сприймати візуальну інформацію.
Як наслідок, люди працювали набагато краще і могли запам’ятати більше інформації. А, працюючи в групах, люди використовували на 10% менше своїх ресурсів.
Дослідження провела незалежна дослідницька компанія Mindlab International, яка спеціалізується на нейрометриці – науці, яка вимірює мозкову діяльність через електроенцефалограми, спостереження за очима та шкірою людини, досліджуючи емоційну активність людини.
"Основною причиною того, що ми робимо все так, як робимо, є те, що більшість рішень ухвалюються і Вами, і мною, підсвідомо, на автопілоті – чи як там назвати цей автоматизм. Пізнавальна функція нашого мозку не може дати собі раду з потоком повідомлень, який на нас постійно навалюється", – каже Дункан Сміт, виконавчий директор Mindlab International.
Дослідження замовила компанія Mindjet, яка виготовляє програмне забезпечення MindManger для людей, які хочуть упорядкувати свій робочий стиль і розпорядок. Всі учасники дослідження знали цей новий – візуальний – спосіб подачі інформації, а також традиційне, засноване на тексті, програмне забезпечення, електронну пошту тощо.
"Ми очікували, що візуальний спосіб дасть кращі результати хоча б через те, що мозок так влаштований. Мозок не працює немов шафа, що наповнюється інформацією, він не працює прямолінійно", – каже Сміт.
"Якщо ви подаєте інформацію візуально, то це матиме більший ефект, і мозку легше перетравити цю інформацію", – додає він.
Компанія Mindjet, яка розташована у Сан-Франциско, спеціалізується на візуальних картах – тобто діаграмах, які подають якісь ідеї, слова чи будь-яку інформацію, яка крутиться довкола ключової теми. Компанія каже, що 83% зі ста найбільших компаній США за версією журналу Форбс використовують її інтелектуальний продукт.
Кріс Гарман з Mindjet каже, що після дослідження, зробленого наприкінці минулого року, вони провели ще одне і встановили, що дві третини опитаних людей скаржаться на те, що "тонуть" у потоці інформації.
"Ми думали, що знаємо в чому проблема, тепер треба знайти вирішення", – каже він.
Візуальний стимул
Подача інформації через зображення не обмежується лише розумовими діаграмами та схемами. Нинішня мода на інфографіку – ще один спосіб подати інформацію у непрямолінійний, нетрадиційний спосіб.
Експерт з подачі інформації через зображення Дейвід МакКандлесс має свій вебсайт, на якому можна знайти гарні приклади візуальної подачі.
Сайт Visual.ly дає інфодизайнерам шаблони, які можна завантажити, і підказує, як можна створити власні платформи. Google Fusion та сайт d3.js допомагають створити прості форми візуальної інформації, а програми Quantum GIS та OpenHeatMap використовують схеми та інформацію. І це не повний перелік сайтів та програм, які допомагають "візуалізувати" інформацію.
Філліпа Кардінал є менеджером в компанії Discovery Europe.
Значна частина її обов’язків – це збір та аналіз інформації. Для цього вона використовує програму Tableau Software, яка допомагає їй візуалізувати потрібну їй інформацію, яку вона дістає із загальної бази компанії.
"Для мене все дуже наглядно коли я працюю з інформацією. Деякі речі просто з’являються дуже наочно, на які я б, може, й не звернула увагу раніше, з’явись вони у текстовому вигляді", – каже вона.
"З’явилася можливість звести разом частинки інформації та подати їх на спеціальну "дошку" в комп’ютерній системі, яку використовує наше вище керівництво – отже, Ви справді можете показати, що стоїть за інформацією, подати її. Тобто, час, витрачений вами на збір інформації, тоді не згаяний", – каже вона.
Франсуа Аженстат працює в компанії, яка виготовляє Tableau Software. Він каже, що переваги наочного подання інформації є цілком очевидними.
"Перша перевага – ви можете зрозуміти, дивлячись на інформацію, про що, власне, йдеться. Це дуже принципово, враховуючи ті величезні потоки інформації, яка щодня навалюється на вас, і обсяги якої непомірно зростають", – каже він.
Фахівець з функціональних властивостей мозку Лінда Шоу каже, що "унаочнення" інформаційних потоків допомагає не перезавантажувати мозок, і в такому випадку збільшення даних, які на нас навалюються, може мати навіть позитивний ефект.
"Наочна функція мозку дуже рухлива, і інформацію треба подати так, щоб мозок зміг її бачити, запам’ятати і зрозуміти, про що йдеться", – каже вона.
"Якщо ми зможемо відчути полегшення через зменшення інформаційної навали... ми, власне, зможемо тоді відчути насолоду від інформації, яку ми отримуємо. І ми зможемо збільшити здатності нашого мозку лише через те, що ми його краще використовуємо", – додає Шоу.
Джерело: ВВС Україна