Депутат від опозиції пропонує ввести до свідоцтв про народження громадян України графу "національність". В перспективі – повернути "п’яту графу" до паспортів.
Коли буде розглянуто цей законопроект, наразі невідомо. Проте вже зараз він викликає неоднозначну реакцію у депутатів парламенту – причому як у провладно, так і в опозиційно налаштованих.
Цю тему обговорюють на форумі ВВС Україна:
Чи повертати графу "національність"?
Проект №1133
Законопроект про зазначення в свідоцтві про народження дитини її національності (№1133) зареєстрували в парламенті минулого тижня депутатом від фракції "Батьківщина" Олегом Канівцем.
Цей депутат – дебютант у стінах парламенту. Він обрався до Ради від Стрийського виборчого округу на Львівщині. На час виборів був позапартійним, проте перед початком кампанії входив до "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка.
На сайті парламенту тексту його законопроекту поки що немає, проте про зміст документу телефоном охоче розповідає сам його автор.
Пан Канівець пропонує передбачити у метриках нові графи, у яких на добровільних засадах вказувалась би національність батьків та, у разі згоди між ними, їхньої новонародженої дитини.
Навіщо потрібно це нововведення? Пан Канівець називає одразу декілька причин, чому він ініціював такі зміни.
По-перше, каже він, це є саме бажання частини людей наголосити на своїй – і дитини – національній ідентичності.
"У мене дитинка народилася, і я хочу в свідоцтві написати, що у мене народилася українка. Чому мені не дають права це зробити?" – обурюється він.
По-друге, стверджує пан Канівець, його ініціатива дозволить раз і назавжди розв’язати дискусію про те, багатонаціональною чи мононаціональною країною є Україна.
Нарешті, по-третє, депутат каже, що під час кампанії обіцяв першочергово підняти це питання своїм виборцям.
Так само, пан Канівець пояснює, чому подав до Ради свій попередній законопроект, – про зміну слів "Ще не вмерла України…" на "Ще не вмерла Україна…" у першій стрічці тексту гімну.
У будь-якому разі, наголошує депутат, запровадження графи "національність" у свідоцтві про народження та добровільне її заповнення жодним чином не утискає прав громадян України.
Найближчим часом він планує зареєструвати в Раді проект закону про повернення графи "національність" до паспортів громадян України.
Захист прав чи анахронізм?
Питання про доцільність існування графи "національність" у документах громадян України піднімалося ще в 90-х, коли документи нинішнього зразка змінювали радянські паспорти.
"Я особисто знаю людей, які через те, що в українському паспорті немає цієї графи, відмовлялись змінювати свої радянські паспорти на нові, і це у них було абсолютно щиро", – каже керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Тому, продовжує він, з точки зору якнайповнішого забезпечення інтересів таких людей відповідну графу в документах передбачити можна було б. Лише назвати її не національність – бо слово "nationality" в Європі однозначно асоціюється з громадянством, а, скажімо, "етнічна належність".
З іншого боку, каже пан Захаров, ще в Радянському Союзі існування графи "національність" у паспорті було анахронізмом.
"У 20-30-ті роки в Союзі вважалося, що всі люди – браття, тож можна було взяти собі будь-яку національність. Від знайомих своїх батьків я не раз чув історії про те, як люди записували до своїх паспортів національності, які не мали до них жодного відношення", – сміється він.
І справді, якщо українець захоче вписати до свого паспорту національність "японець" чи "француз", то навряд чи хтось завадить йому це зробити.
Подібні випадки, як, зрештою, і сумніви щодо національної самоідентифікації у дітей від змішаних шлюбів можуть призвести до профанації такого закону.
"Б’ють не по паспорту"
Проте, кажуть спостерігачі, не варто легковажити потенційними негативними наслідками ініціативи Олега Канівця у разі, якщо її таки буде втілено в життя.
Насамперед, наявність у документах українців графи "національність" може призвести до прихованої або і прямої дискримінації представників окремих етнічних груп.
"Є люди, які неприхильно ставляться до представників того чи іншого етносу і будуть, скажімо, відмовляти їм у прийому на роботу. Справжню причину вони будуть приховувати – в принципі, це можливо", – каже Євген Захаров.
Уроки радянського часу викликають скепсис з приводу можливого застосування графи "національність" у документах українців у депутата парламенту від партії УДАР, екс-мера Одеси Едуарда Гурвіца.
"Як колись казали, б’ють не по паспорту, б’ють по морді. Від появи запису про національність для багатьох людей нічого не зміниться, лише з’явиться відчуття, що в країні багато що котиться назад", – каже він.
Не викликає ентузіазму у спостерігачів і обіцянка автора законопроекту зробити заповнення цієї графи у документах суто добровільним.
"Знаєте, як у нас буває… Це тільки кажуть, що ніхто нікого не буде примушувати (заповнювати графу "національність" у документах – ред.), а насправді, боюсь, все буде зовсім інакше. Раз графа є – значить, треба заповнювати", – зітхає пан Захаров.
Що кажуть депутати
Якими є шанси на підтримку ініціативи Олега Канівця у парламенті? Не дуже високими.
З високою долею вірогідності цей проект підтримає партія "Свобода", прогнозує її член Ігор Мірошниченко. Зрештою, положення про повернення до українських паспортів графи "національність" міститься у програмі цієї партії.
У
коментарі газеті "Коммерсантъ" про можливу підтримку такої ініціативи Компартією заявив її депутат Олександр Голуб.
Сам Олег Канівець прогнозує, що його проект могли б підтримати і в Партії регіонів: мовляв, її представники часто орієнтуються на російський досвід, а в Москві зараз якраз ведеться дискусія щодо повернення графи "національність" до російського паспорту.
Проте опитані ВВС Україна депутати від партії влади радше не виправдовують ці очікування.
Перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов вважає, що нинішня ситуація консолідує громадян України, тож порушувати статус-кво не варто.
А інший представник цієї ж політичної сили, Олег Зарубінський, який у парламенті минулого скликання очолював комітет з питань прав людини та міжнаціональних відносин дає навіть жорсткішу оцінку ініціативі Канівця.
"Це – прагнення (опозиції - ред.) захопити ініціативу у формуванні політичного порядку денного за допомогою питань, з приводу яких, наприклад, у Європі склалася певна, причому досить однозначна, думка. Інших моментів для формування порядку денного вони (опозиціонери – ред.) запропонувати не можуть, бо просто на цьому не розуміються", – каже він.
Більше того, досить неоднозначно реагують на проект Олега Канівця його колеги по фракції.
Геннадій Москаль, який у 2002-2005 роках очолював Державний комітет у справах національностей та міграції, каже, що опозиція сьогодні повинна в першу чергу сконцентрувати свої зусилля на вирішенні інших, актуальніших проблем – економічних, соціальних, зрештою, на звільненні Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Питання про графу "національність" у документах українців, за його словами, до принципових не належить.
Втім, до появи такого законопроекту пан Москаль ставиться, можна сказати, з розумінням. Він вважає, що кандидати-мажоритарники в умовах передвиборчого марафону "пливли за настроями" виборців того чи іншого регіону, тож, потрапивши до парламенту, прагнуть показати, що не забули дані їм – навіть найнеймовірніші - обіцянки.
"Таких (одіозних – ред.) законопроектів ще буде маса", – прогнозує Геннадій Москаль політичну поведінку мажоритарників у Раді сьомого скликання.
Святослав Хоменко
ВВС Україна
Джерело ВВС Укрпїна