Фото: facebook.com/O.V.Klymenko
Клименко відзначив хороші показники з точки зору переорієнтації української економіки на європейські ринки
В Україні необхідно створювати інститути економічного аташе, уповноваженого економічного оператора, дерегуляції зовнішньоторговельної діяльності, каже екс-міністр, відзначаючи непогані показники з переорієнтації української економіки на Захід.
За даними колишнього міністра податків і зборів України Олександра Клименка, за 7 місяців поточного року зовнішньоторговельний обіг України скоротився на 17% - до 64,8 мільярдів доларів. "Щоб повернути обсяги зовнішньої торгівлі як мінімум на колишні позиції, уряду необхідно допомогти бізнесу в освоєнні нових ринків за рахунок створення інституту економічного аташе, введення інституту уповноваженого економічного оператора, дерегуляції зовнішньоторговельної діяльності", - пише він на своїй сторінці у Facebook, посилаючись на наявні в його розпорядженні дані митної статистики.
"З хороших новин - баланс позитивний, експорт перевищив імпорт. Ненабагато, всього на $2 млрд. (33,5 млрд проти 31,2). Але це вже безсумнівний успіх для української економіки, яка довгі роки розглядалася виключно як імпортоорієнтована", - пише екс-міністр.
Клименко зазначає, що основними покупцями української продукції, як і раніше, є Росія (20%), Туреччина (7%), Єгипет, Польща, Китай та Італія (усі - по 5%). Імпортували товари в Україну, в основному, з Росії (25%), Китаю (10%), Німеччини (9%), Білорусі (8%), Польщі (6%), США (4%).
При цьому частка експорту товарів до країн СНД склала 29%, імпорту - 4%, тоді як в країни ЄС - 33% і 37% відповідно. Екс-міністр зазначає, що це хороші показники з точки зору переорієнтації української економіки на європейські ринки, тому як в минулому році ситуація була фактично дзеркальна.
Разом з тим, він вважає неправильним шлях санкцій у відносинах Україна-Росія. "Особисто я вважав і вважаю, що шлях взаємних санкцій у відносинах з Росією - це шлях в нікуди. Все-таки п'ята частина зовнішньої торгівлі, компенсувати такі втрати неймовірно складно. Що і демонструє падіння обігу. Необхідна деескалація конфлікту у всіх сенсах - як на фронті військовому, так і економічному», - пише Клименко і додає, що цю тенденцію проникнення українського бізнесу на ринки ЄС "слід підтримати і закріпити".
На його думку, уряд зараз має докладати "не подвійні, а потрійні зусилля", щоб повернути обсяги зовнішньої торгівлі хоча б на колишні позиції, роблячи акцент на зняття обмежень, що заважають зовнішній торгівлі. "Експорт - життя економіки в глобалізованому світі. Втрачаються традиційні ринки? Необхідно освоювати нові! За допомоги держави, зрозуміло. Сам по собі бізнес експансію такого рівня не подужає", - вважає Клименко. На думку екс-міністра, пріоритетними в цьому напрямку повинні бути три кроки, які можуть дати швидкий ефект. Перший крок - введення у складі дипломатичних місій інституту економічного аташе. В першу чергу, в тих країнах, які є давніми або перспективними зовнішньоторговельними партнерами України. "У цьому є неоціненна допомога підприємцям. Українським - в знайомстві з ринками інших країн і правильної презентації себе в цих країнах. Закордонним - навпаки, в знайомстві з Україною як об'єкта для інвестування. Ми в Міндоходів вже вели переговори з МЗС про введення такої посади в семи країнах, що є нашими найбільшими торговими партнерами. Не встигли. Між тим, це не вимагає величезних бюджетів, а віддача може бути колосальною", - зауважує колишній міністр.
Другий необхідний крок - введення інституту уповноваженого економічного оператора. Підприємство з таким статусом отримує практично безперешкодний доступ на ринки ЄС. Клименко зазначає, що для цього потрібно лише ухвалити відповідний закон, проект якого готовий ще з минулого року, і підписати відповідні угоди з країнами-партнерами. "Раніше "заковика" була в тому, що у МС і ЄС були кардинально різні вимоги до інституту уповноваженого оператора. Але в світлі Угоди про Асоціацію саме Україна могла б винести на міждержавний рівень питання про взаємне визнання та уніфікацію стандартів у "потрійному" форматі" , - вказує Клименко.
Третій крок - дерегуляція зовнішньоторговельної діяльності. "На сьогоднішній день занадто багато держструктур беруть участь в регламентуванні експортно-імпортних операцій. Митниця визначає митну вартість, Мінекономіки видає ліцензії, різноманітні і численні інспекції - дозволи. Вихід один - автоматизація всіх процедур з "єдиним вікном", тобто один адміністратор від імені держави. І дистанційний контроль правильності поданої документації. Не кажучи вже про те, що такий підхід практично повністю знімає корупційні ризики. Упевнений, тільки систематична, планомірна, наполеглива робота уряду в цьому напрямку поверне бізнесу віру в те, що в цій країні ще можна вести справи. Тоді і тільки тоді крива зовнішньоторговельного обігу знову піде вгору", - резюмує екс-міністр.
Олександр Клименко - екс-глава Державної податкової служби України (2011-2012 рр.), екс-міністр доходів і зборів України (2012-2014 рр). Автор низки інновацій, що сприяли модернізації податкової системи України, серед яких: скорочення кількості податків і зборів з 135 до 22, створення мережі з понад 500 сервісних центрів, розвиток систем електронного документообігу, автоматизовані алгоритми виявлення суб'єктів тіньової економіки та ін.