Зліт цін на добрива і пальне може вилитися у двократне зростання вартості українських продуктів вже до середини літа.
Підготовка до посівної кампанії – 2015 розбурхує уяву чиновників і змушує використовувати сильні образи, пише В’ячеслав Писменний у №9 журналу Корреспондент від 6 березня 2015 року.
«Це буде аграрна АТО», - заявив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко під час Всеукраїнського аграрного форуму в кінці лютого.
У ролі ворогів – ціни на пальне і добрива, що полетіли слідом за курсом долара. Ще одна асоціація, що віддалено нагадує про події на сході – фермерам, швидше за все, доведеться розраховувати тільки на себе.
Мабуть, вперше в історії незалежної України уряд не має особливих можливостей спростити життя сільгоспвиробникам. Не доводиться очікувати ні матеріальної, ні адміністративної допомоги у вигляді фіксованих цін на дизпаливо або добрива. Втім, особливої патетики в їхніх заявах поки не спостерігається.
Стартові позиції
За даними чиновників, аграрії встигли накопичити значні запаси добрив. Як повідомив начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації земель Анатолій Рудюк, агросектор вже купив 756 тис. т добрив із замовлених на весну 976 тис. т. З паливом поки що трохи гірше – закуплено 257,3 тис. т дизпалива і 63,9 тис . т бензину, або трохи більше 60% від заявлених обсягів.
Згідно з попередніми розрахунками, площа посівів під зернові в Україні складе цього року 15,6 млн га, що навіть більше, ніж у 2014-му. Але є й тривожні зміни – ціни на бензин і дизпаливо в середньому встигли з минулого року зрости у 2,2-2,5 рази.
Проте рекорд тут встановили виробники добрив. Аміачна селітра, найпопулярніше в Україні весняне добриво, встигла за рік подорожчати втричі. Єдиний виробник цього добрива в Україні, OstChem Дмитра Фірташа, схоже, робить усе можливе, щоб не відстати від зростання курсу долара, а то й зіграти на випередження.
Експерт: Зараз продаж добрив заводами і дистриб'юторами припинений. Виробників орієнтують на курс 35 грн за $ 1 і готують перерахунок цін у цьому еквіваленті
«Зараз продаж добрив заводами і дистриб'юторами припинений. Виробників орієнтують на курс 35 грн за $ 1 і готують перерахунок цін у цьому еквіваленті», - розповів Корреспонденту керівник інформаційної компанії Інфоіндустрія Дмитро Гордійчук.
За словами експерта, внутрішні ціни вже перевищують експортні на 15%.
«Через коливання курсу селітра в Україні переоцінена більш ніж на 1.500 грн за 1 т», - каже Гордійчук.
На його думку, таким чином хімзаводи розраховують покрити витрати на газ, вартість якого зростає.
При цьому дані аналітичної компанії УкрАгроКонсалт свідчать, що ціни на зерно знижуються. Наприкінці лютого 2014 року 1 т пшениці III класу коштувала на елеваторі $ 200, зараз вона знизилася на $ 30. Враховуючи, що виробників багато, нав'язати свою ціну ринку, як у випадку з добривами, вони не можуть. Крім того, їхні прагнення стримують й експортери, які скуповують зерно в Україні і не бажають поступатися своїми прибутками. Тому наповнити гаманці перед початком посівної у фермерів навряд чи вийде.
Згідно з даними Гордійчука, зараз 1 т кукурудзи на внутрішньому ринку коштує 3,38-4,20 тис. грн, а її собівартість з урахуванням девальвації – всі 4,40 тис. грн.
«Така арифметика показує, що кожна вирощена та зібрана тонна кукурудзи принесе близько 300 грн збитку, якщо ціна на новий урожай залишиться колишньою", - пояснює співрозмовник журналу.
Стабільне джерело прибутку – хіба що озима пшениця, посіяна в минулому році, коли ціни на пальне і добрива не були такими високими.
Що стосується пшениці нового врожаю, то, за розрахунками старшого аналітика Dragon Capital Тамари Левченко, собівартість кожної вирощеної тонни складе $ 100 для великих господарств, $ 150 – для середніх і понад $ 150 – для дрібних. При цьому компанія прогнозує, що середня ціна пшениці III класу, найбільш ходового товару в Україні, на елеваторі досягатиме $ 180.
Середня ціна кукурудзи на внутрішньому ринку складе близько $ 140 в сезон (жовтень-вересень), при цьому витрати на її вирощування будуть вищими, ніж на пшеницю. Прибутковість конкретної культури може варіюватися залежно від господарства, але вибір, по суті, невеликий. Виробники будуть балансувати між мінімальним прибутком і збитками.
Привид дефіциту
Інтриги в підготовку до посівної додає і ситуація на паливному ринку. Традиційно на початку березня починали сіяти в Криму та на півдні країни, в інших регіонах у цей час поповнювали запаси ресурсів перед початком робіт. Однак зараз проблеми можуть виникнути саме з ресурсами, і справа тут не стільки в ціні, скільки в наявності палива.
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн зазначає, що ситуацію, що склалася на ринку палива, не можна спрогновувати. Нафтотрейдери не можуть купити валюту для розрахунків через адміністративні нововведень НБУ.
«Регулятор вже фактично на тиждень відсунув трейдерів від валютного ринку, придумуючи все нові приводи. З останнього, наприклад: тепер НБУ вимагає від імпортерів довідки з податкової, що взагалі невластиво цій установі. Отже, паливо не закуповується, ринок активно використовує запаси», - зазначає експерт.
Цих запасів, за різними оцінками, вистачить на 10-15 днів за умови, що продажі будуть на плановому рівні. Тим часом тільки 24 лютого АЗС продали триденну норму палива через паніку, що накрила споживачів.
Експерт: Якщо трейдерам не дозволять вільно міняти валюту для закупівель палива за кордоном, може скластися ситуація, яка набагато гірше зростання цін, - дефіцит
«Якщо трейдерам не дозволять вільно міняти валюту для закупівель палива за кордоном, може скластися ситуація, яка набагато гірше зростання цін, - дефіцит. Агросектору, який входить у посівну, це потрібно найменше», - зазначає Куюн.
За його словами, голови Міненерговугілля і Мінекономрозвитку намагаються переконати голову НБУ Валерію Гонтареву зробити виняток для нафтопродуктів, оскільки ринок вкрай залежний від імпорту.
Що ж до цін, то з такими стрибками курсу прогнозувати їх зараз вкрай складно. Ясно одне: бензин і дизпаливо будуть коштувати $ 0,9 за 1 л – це продиктовано світовими цінами та податками, які разом складають уже понад 90% ціни бензину в Україні, каже експерт.
Втім, зважаючи на недавнє застереження прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, один рецепт на випадок дефіциту палива все-таки є. Торік стало відомо про викачування з магістральних трубопроводів технологічної нафти – офіційно оператор Укртранснафта пояснив це терористичною загрозою. З відповіді на запит Корреспондента, отриманої в компанії, випливає, що на цей час викачано майже 630 тис. т нафти, яка поки що перебуває на зберіганні в резервуарах Укртранснафти і НПЗ, контрольованих групою Приват.
«Переробка витісненої нафти не здійснювалася, оскільки проводити комерційні операції з нафтою, використовуваною для виробничо-технологічних потреб, компанія може тільки зі схвалення Кабміну», - говорять в компанії.
Жодних рішень щодо цього поки що не прийнято, проте минулого тижня, коментуючи наближення посівної, Яценюк згадав про «600 тис. т сумно відомої нафти» в резерві уряду.
Пошук рішень
Як поведуть себе сільгоспвиробники в таких умовах? Опитані учасники ринку і експерти сходяться на тому, що посівні площі в Україні істотно не зміняться, а от врожайність знизиться. Аграрії, переважно дрібні і середні господарства, заощадять на добривах, засобах захисту рослин (ЗЗР) і насінні.
Експерт: Особливістю цієї посівної кампанії стане серйозна економія коштів з боку сільгоспвиробників. В першу чергу скорочувати будуть закупівлі добрив і агрохімії
«Думаю, що особливістю цієї посівної кампанії стане серйозна економія коштів з боку сільгоспвиробників. В першу чергу скорочувати будуть закупівлі добрив і агрохімії, щоб знизити собівартість продукції і скоротити втрату рентабельності», - вважає Левченко.
Цю тенденцію підтверджує і голова Союзу сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів України Іван Томич.
«За моїми оцінками, більше половини посівів озимих у фермерських господарствах буде удобрена. Засоби захисту рослин будуть замінені на більш дешеві і менш ефективні аналоги, як і посівний матеріал. Це призведе до зниження врожайності приблизно на 15-20%. Отже, приблизно настільки ж знизиться валовий збір зерна», - розповів Томич Корреспонденту.
Експерт аграрних ринків асоціації Український клуб аграрного бізнесу Ігор Остапчук вважає, що саме середні і дрібні сільгоспвиробники зазнають найбільших втрат в агробізнесі в цьому сезоні.
«Експортери, підкріплені валютою, частково нівелюють цим подорожчання ресурсів, а інші ні», - вважає він.
Підтвердженням тому є слова генерального директора найбільшого експортера зерна в Україні, компанії Нібулон, Олексія Вадатурського.
«Наша компанія дійсно самостійно здійснює закупівлю ПММ, ЗЗР та посівного матеріалу за кордоном. Це дозволяє нам виконувати норму НБУ, згідно з якою експортер зобов'язаний залишати 25% валютної виручки на розрахунковому рахунку компанії. Крім того, ми можемо реалізувати виручену валюту в Україні і потім її купувати для своїх потреб. За валюту ми і ведемо закупівлю, яка суттєво здешевлює нам витрати на матеріально-технічні ресурси», - каже Вадатурський Корреспонденту.
Овочі як стаття витрат
У Dragon Capital очікують, що з такою економією в цьому сезоні Україна збере 58 млн т зерна замість майже 64 млн т, вирощених у 2014 році. Але зниження валового врожаю, а отже, і валютної виручки не єдиний наслідок цієї складної посівної.
Зазначені варіанти економії коштів – це, в першу чергу, економія на захисті рослин, що загрожує появою шкідників і зниженням якості зерна. Отже, високоякісної пшениці буде менше, що стане ще одним аргументом на користь її подорожчання, в тому числі і для борошномельних і хлібопекарських підприємств.
Судячи з усього, профільне міністерство таку можливість враховує. Зокрема, Мінагропрод вже готує ринок до того, що в травні подорожчає пшениця, а хліб зросте в ціні вдвічі.
«У травні минулого року ціна на продовольчу пшеницю становила 2.500 грн за 1 т. Враховуючи дворазову девальвацію національної валюти, прогнозована ціна на травень 2015 року – 4.500-5.000 грн за 1 т. Отже, ціна борошна буде 6.000-8.000 грн за 1 т. У підсумку максимальна кінцева ціна на хліб - 9-10 грн », - вважає перший заступник міністра Ярослав Краснопольський.
Подорожчання торкнеться не тільки борошна та хліба. Наступні на черзі овочі. Саме овочеві культури вимагають для підвищення врожайності імпортних добрив, які в Україні не випускаються або випускаються в недостатньому обсязі
Подорожчання торкнеться не тільки борошна та хліба. Наступні на черзі овочі. Саме овочеві культури вимагають для підвищення врожайності імпортних добрив, які в Україні не випускаються або випускаються в недостатньому обсязі (NPK і водорозчинні речовини). З цієї причини вже зараз собівартість овочів зросла вдвічі, каже Гордійчук. Тепличним овочам і культурам загрожує ще й подорожчання газу, що відіб'ється на кінцевих цінах уже в квітні.
Ослаблення курсу національної валюти і подорожчання ресурсів змушує фермерів замислюватися і про скорочення площ під овочі так званого борщового набору.
«Вже сьогодні українські виробники стоять перед досить важким вибором – садити овочі чи ні. Стрімка девальвація гривні призвела до різкого зростання цін на насіння, ЗЗР та добрива. Вже зараз ми можемо сказати, що скорочення площ і виробництва очікується щодо всіх овочів борщового набору і картоплі», - каже керівник проекту АПК-Інформ: овочі та фрукти Тетяна Гетьман.
Експерти впевнені, що овочі дорожчатимуть аж до закінчення весни – як з причини девальвації, так і в зв'язку із сезонним фактором. Збільшувати ціни буде і скорочення поставок на ринок
Експерти впевнені, що овочі дорожчатимуть аж до закінчення весни – як з причини девальвації, так і в зв'язку із сезонним фактором. Збільшувати ціни буде і скорочення поставок на ринок. Таким чином, громадянам варто планувати сімейні витрати виходячи не тільки з росту цін на комунальні послуги, електроенергію та газ або бензин – цього року навіть звичайні овочі здатні піднести сюрпризи.
***
Цей матеріал опубліковано в № 9 журналу Корреспондент від 6 березня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.