Ринки реагують на загрозу повномасштабного вторгнення Росії в Україну: інвестори вперше за 12 років відмовляються купувати акції, енергоресурси стрімко дорожчають.
Січень 2022 року став найгіршим для фондового ринку з 2008 року. Крім економічних факторів, таких як інфляція та жорсткість монетарної політики центробанками, одна з найважливіших причин – ескалація російсько-українського конфлікту. Останні події змусили іноземних дипломатів залишити Україну, а західні країни – нарощувати військову міць у Східній Європі. Світ готується до війни, і ринки не могли не відреагувати: газ злетів на 20%, акції та биткойн обвалилися. Корреспондент.net розповідає про подробиці.
Газ: назад до рекордів
Після
рекордного подорожчання газу наприкінці минулого року, коли його ціна в Європі перевищила дві тисячі доларів за кубометр, вартість блакитного палива почала поступово знижуватися.
Минулого тижня ціна газу в Європі опустилася нижче за 900 доларів: здавалося, ситуація нарешті стабілізувалася. Але на торгах у понеділок, 24 січня, вона знову
змахнула майже на 20%, до 1100 доларів. Це вп'ятеро більше, ніж рік тому.
Російський Газпром не забронював на лютий додаткові транзитні потужності через Україну. Також монополіст відмовився бронювати на місяць уперед потужність газопроводу Ямал - Європа. Газпром експорт не запланував торгових сесій із 24 по 28 січня. Незважаючи на високі ціни та дефіцит газу в Європі, компанія не поспішає відновлювати продаж газу на своїй електронній торговій платформі. Останні угоди було укладено ще в жовтні минулого року.
Росія тисне на Європу, сподіваючись примусити її запустити Північний потік-2, тоді як Німеччина говорила, що не сертифікуватиме новий газопровід, як мінімум, протягом першого півріччя 2022 року.
Президент Росії Володимир Путін заявляв, що як тільки Європа дасть "зелене світло" запуску скандального газопроводу, ціни зміняться. Оператор української ГТС стверджує, що відмова від транспортування газу територією нашої країни означатиме повний контроль постачань з боку Москви, і тоді ціни зростуть ще більше.
Запаси газу в Німеччині добігають кінця, а зима поки що не відступає. Прем'єр-міністр німецької землі Баварія Маркус Зедер із цього приводу виступив проти жорстких антиросійських санкцій та заявив, що Москва Європі не ворог. Минулого тижня Німеччина також
відмовилася приєднатися до США та Великої Британії у постачанні зброї Україні.
Фондовий ринок: лякаюча тенденція
Світові фондові ринки впали 24 січня, оскільки перспектива нападу Росії на Україну придушила попит на ризикованіші активи.
Заява НАТО про переведення своїх сил у бойову готовність та
посилення присутності альянсу у Східній Європі, як і масові повідомлення про евакуацію іноземних дипломатів з України, підтвердили серйозну підготовку Заходу до агресивних дій Росії.
Індекс Euro STOXX 600 (.STOXX) упав на 2,1% - до найнижчого рівня з 20 грудня. Індекси на Лондонській біржі (.FTSE), Парижі (FCHI) і Франкфурті (.GDAXI) опустилися на 1-2%.
Найбільше постраждали акції технологічних компаній, які впали на 4%, до найнижчого рівня з липня. Сектор уже й так був у мінусі після того, як минулого тижня Уолл-стріт зазнала нападок через перспективи підвищення відсоткових ставок.
Акції компаній, пов'язаних з подорожами та відпочинком, впали на 4,5%, що стало найгіршим показником з кінця листопада.
Американський фондовий ринок також відкрився сильним падінням. Індекс S&P 500 у першу годину після відкриття знизився на 2%, Dow Jones – на 1,6%, Nasdaq – на 2,4%.
Аналітики наголошують на небажанні інвесторів знову вкладатися в акції, що вкрай рідко спостерігалося після кризи 2008 року,
пише Reuters.
"Україна зараз, дійсно, в центрі уваги, - зазначив Майкл Г'юсон, головний ринковий аналітик CMC Markets. - За останні 12 років менталітет інвесторів загалом полягав у тому, щоб
купувати на падінні. Вперше за останні 12 років я відчув, що це не позиція за замовчуванням".
Світовий фондовий індекс MSCI (.MIWD00000PUS), який відстежує акції у 50 країнах, упав на 0,5%. Раніше найбільший індекс акцій Азіатсько-Тихоокеанського регіону за межами Японії MSCI (.MIAPJ0000PUS) впав на 1,2%.
Нафта: йдемо на підвищення
Після того, як інвестори стали забирати гроші з акцій, ціни на нафту знову зросли, піднявшись за п'ять тижнів до семирічного піку на очікуваннях, що попит залишиться високим, а пропозиція обмежена.
Ціни на нафту зросли 24 січня через побоювання з приводу перебоїв із поставками на тлі конфлікту між Росією та Україною та зростання напруженості на Близькому Сході, що може зробити і без того складну ситуацію ще критичнішою.
Нафта марки Brent подорожчала до середини дня на 33 центи, або 0,4%, до 88,22 долара за барель, американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 24 центи, або 0,3%, до 85,38 долара.
"Ціни на нафту виграють від ризиків за пропозицією та геополітичної напруги, - каже аналітик Commerzbank Карстен Фріч. - Подальша ескалація конфлікту в Україні та складна ситуація з безпекою на Близькому Сході виправдовують надбавку за ризик до ціни на нафту, оскільки залучені країни - Росія та ОАЕ - є важливими членами ОПЕК+".
Енергетичні ринки постраждають ще більше, якщо напруженість переросте у повномасштабну війну. Європа отримує від Росії близько 35% свого газу. JPMorgan заявив, що напруженість може призвести до "істотного стрибка" цін на нафту.
На Близькому Сході Об'єднані Арабські Емірати 24 січня перехопили та знищили дві балістичні ракети хуситів, націлені на країну Перської затоки після смертоносного нападу тижнем раніше.
Тим часом Barclays підвищив прогноз середньої ціни на нафту на 5 доларів за барель на цей рік, пославшись на скорочення вільних потужностей та підвищені геополітичні ризики. Банк підвищив прогноз середньої ціни на 2022 рік до 85 і 82 доларів за барель для Brent та WTI відповідно.
Обидві марки дорожчали п'ятий тиждень поспіль минулого тижня, додавши близько 2% і досягнувши найвищого рівня з жовтня 2014 року.
Ціни на нафту зросли більш ніж на 10% цього року через побоювання щодо скорочення постачання. ОПЕК+ щосили намагається досягти цільового щомісячного збільшення видобутку на 400 тисяч барелів на добу.
Біткойн: мінімум за півроку
Постраждали й інші, ризикованіші активи. Ціна біткойну падала 24 січня майже на 9%, до найнижчого рівня за шість місяців. Криптовалюта втратила більше половини своєї вартості з моменту досягнення рекордного максимуму 69 тисяч доларів у листопаді. Станом на вечір 24 січня її ціна становила, приблизно, 34 тисячі доларів.
"Біткойн стикатиметься із зустрічним вітром доти, доки не зміняться макроекономічні умови, - стверджує Марк Еленовиць, президент Horizon, фірми, що обслуговує біржі цінних паперів. - Взагалі кажучи, коли облікові ставки ФРС підвищуються, спостерігається більше розпродажів таких ризикових активів, як біткойн".
Роберт Кійосакі - автор бестселера Багатий тато, бідний тато - написав у Twitter, що курс біткойна у найближчому майбутньому може обвалитися до 20 тисяч доларів. Письменник каже, що використовує цю можливість купувати криптовалюти.
Кійосакі розповів, що купував біткойн, коли він коштував 6 та 9 тисяч доларів. Можливий обвал він назвав "прекрасною новиною", а також додав, що інвестори одержують прибуток, коли купують, а не коли продають.
ФРС: підлити олії у вогонь
Ситуацію посилює нервозність ринків через засідання ФРС у середу, 26 січня. Раніше передбачалося, що американський центробанк вперше підвищить облікову ставку в березні, а лише за рік ставка зросте три чи чотири рази. Проте зараз очікування змінилися.
Деякі аналітики не виключають, що ставку буде підвищено вже на найближчому січневому засіданні, а всього таких підвищень може бути до семи на рік. Але переважна більшість очікувань все ж таки пов'язана з першим підвищенням до 0,25% у березні та ще трьома до 1,0% до кінця року. Про те, що у зв'язку з цим чекає на Україну, - докладніше у матеріалі
ФРС підвищує ставку. До чого готуватись Україні.
"Ймовірно, ФРС продовжить свою яструбину політику, оскільки стурбована інфляційними ризиками і демонструє рішучість, швидше, скасувати пом'якшення грошово-кредитної політики", - пишуть аналітики MUFG.