Ажіотаж на валютному ринку, викликаний черговим обвалом гривні, змінюється стадією безпорадного очікування. Взяти валюту все ще ніде, а попит на долар з початком осені зросте, пише Олена Романюк у №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року.
Зниження курсу національної валюти в серпні багатьох захопило зненацька: ще минулого місяця курс, здавалося б, завмер на рівні нижче 12 грн за $ 1 як мінімум до осені. Серпень не назвеш місяцем підвищеної ділової активності, а весняне ослаблення гривні потроху почало сприйматися як даність. Проте на перевірку стабільність виявилася декорацією: сплеск попиту, продиктований цілою низкою факторів, показав, що гривні все ще є куди падати.
12 серпня офіційний курс Національного банку України досяг нового історичного мінімуму – 13,13 грн за $ 1 після зростання котирувань на міжбанківському ринку. Це у свою чергу ще більше посилило ажіотаж серед покупців валюти, які ледь звикли до «курсу 12».
«Настрої серед населення і бізнесменів зараз панічні. У нас три дні поспіль стояли величезні черги до відділень. Люди за будь-які гроші хотіли купити долари або євро. Ми, як і безліч інших банків, змушені були обмежити продаж до 300-500 доларів або євро в одні руки», – розповів Корреспонденту минулого тижня заступник директора департаменту ризиків одного з українських банків.
За словами банкірів, паніка зачепила й інші аспекти їхньої діяльності – за деякими даними, за червень-липень депозитний портфель населення в банках скоротився на 4 млрд грн.
«Крім загального погіршення економіки країни і, як наслідок, зниження ділової активності банки зіткнулися з відтоком гривневих вкладів фізичних осіб і бажанням людей за будь-яку ціну купити валюту», – поскаржилися Корреспонденту на правах анонімності у відділенні ще одного українського банку.
Щоб здійснювати виплати за депозитними вкладами, банки змушені постійно купувати валюту.
«За законом, банки повинні задовольнити попит клієнта, тому вони купують валюту, де тільки можуть. А її пропозиція на міжбанку обмежена. Якщо валюта і з'являється, то її швидко викуповують, причому задорого», – каже один з банкірів.
За його словами, компанії, які мають сьогодні валютну виручку, всіляко намагаються притримати валюту, оскільки в умовах фактично воєнного часу вона є хоч якимось запасом.
«Тому валюту ніхто не продає, але всі хочуть її купити», – резюмує банкір.
Вже скоро банки можуть зіткнутися з проблемами ліквідності – відбувається значний відтік за депозитними рахунками, а складнощі з погашенням валютних кредитів не дають можливості банкам спокійно планувати подальшу діяльність
Таким чином, за словами експертів, вже скоро банки можуть зіткнутися з проблемами ліквідності – відбувається значний відтік за депозитними рахунками, а складнощі з погашенням валютних кредитів як з боку населення, так і з боку підприємств не дають можливості банкам спокійно планувати подальшу діяльність. Крім того, фінансовим установам нікому видавати нові кредити.
«Банкам потрібно когось кредитувати, і в першу чергу реальний сектор. Якщо вони не будуть кредитувати, вони почнуть скочуватися вниз», – пояснює ситуацію один з банкірів.
У підсумку, якщо ситуація на валютному ринку не стабілізується, фінансисти прогнозують відхід з ринку низки дрібних або порівняно нових, у тому числі російських, банків, довіра до яких у населення ще не встигла сформуватися.
Загін оленів
Уже за традицією ситуацію, що відбувається на валютному ринку, і фінансові експерти, і самі банкіри називають не інакше як «загоном оленів». На жаргоні банківських працівників, які займаються торгівлею валютою, цим терміном позначають процес формування ажіотажу на валютному ринку, переважно готівковому, коли населення панічно скуповує євро і долари.
При цьому внаслідок таких операцій мільярди у валюті дуже легко перетворюються на десятки мільярдів у гривні. Такий досвід у НБУ і комерційних банків вже є – восени-взимку 2008 року курс гривні був «розігнаний» до 8-9 грн за $ 1.
«Знову складається враження, що на цьому «загоні» деякі представники, які володіють інсайдерською інформацією, заробляють», – заявляє один з банкірів.
Підозри фінансових експертів щодо штучного характеру ослаблення гривні посилює той факт, що особливих економічних передумов для зростання долара, навіть незважаючи на військові дії на сході, сьогодні немає
Підозри фінансових експертів щодо штучного характеру ослаблення гривні посилює ще й той факт, що особливих економічних передумов для зростання долара, навіть незважаючи на військові дії на сході, сьогодні немає.
«За сім місяців цього року падіння експорту продукції з України склало близько 7% порівняно з минулим роком. А де ж тоді валюта на ринку? Наприклад, минулого року за день продавалося $ 1,5 млрд. Зараз – $ 250-400 млн. Виникає питання: чому експорт впав на 7%, а продажі валюти – в чотири-шість разів? Вони повинні скоротитися на 20-30%, але не в рази. Тому мені здається, що валюту дійсно приховують. Виручка не доходить до ринку, я впевнений», – каже Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.
За словами аналітика, притримують валютну виручку, в першу чергу, великі експортери зерна і металурги.
«Коли курс почав зростати, між експортерами велися розмови на такому рівні: 13 грн за $ 1 – це нечесний курс, 15 грн – це теж мало ...», – розповідає Охріменко.
Втім, версія про цілеспрямоване «розгойдування» курсу спекулянтами не надто в'яжеться з олімпійським спокоєм регулятора. Про будь-які адресні санкції НБУ проти окремих банків, викритих у спекуляціях, або про адміністративні заходи, спрямовані на регулювання ринку в цілому, поки що нічого не чутно.
«Я, наприклад, дуже здивована, що НБУ не застосовує адміністративних методів. Я пам'ятаю вже не одного голову Нацбанку. Щойно приходив черговий, буквально через два тижні включали адміністративні заходи, і всі кричали: «Ось вони, такі-сякі, використовують адмінресурс». Ну ось, [глава НБУ Валерія] Гонтарева його не включає. Хотіли? Отримали», – каже співробітниця одного з банків.
У свою чергу Нацбанк стверджує, що нібито на вимогу МВФ прийняв рішення поки що застосовувати винятково ринкові заходи. Іншими словами – дотримуватися гнучкого валютного курсу, як спробував свого часу зробити попередник Гонтаревої Степан Кубів.
Правда, тоді апелювання до доброї волі банкірів не дали нічого, крім курсу 12 грн за $ 1 і більше. А «переконати» банки вдалося, лише знову додавши до методів впливу адміністративні заходи.
Експерт: Без дій НБУ девальвація гривні тільки наростатиме. У нас просто не розуміють або не хочуть зрозуміти, що таке гнучкий курс, і постійно його плутають з обвалом гривні
«Без дій НБУ девальвація гривні тільки наростатиме. У нас просто не розуміють або не хочуть зрозуміти, що таке гнучкий курс, і постійно його плутають з обвалом гривні. Гнучкий курс – це саме і є вплив на валютний ринок з боку НБУ, який регулює курс і впливає на нього в тому числі і за рахунок валютних інтервенцій. НБУ повинен контролювати формування курсу на валютному ринку, а не валютні спекулянти. А для цього НБУ повинен бути активним гравцем цього ринку», – вважає Охріменко.
Газова атака
Озвучувати прогнози курсу іноземних валют на осінь в такій ситуації не береться ніхто. Але те, що з початком осені попит на валюту зростатиме, очевидно для всіх.
По-перше, залишається такий фактор, як сезонний попит на нафтопродукти, близько 80% яких закуповуються за кордоном за валюту. По-друге, населення, отримавши компенсацію вкладів у збанкрутілих банках або забравши депозити, купує долари, оскільки нікому не довіряє. По-третє, торгова війна між Росією й Україною істотно знижує наш експортний потенціал. Україна вже втратила через війну понад $ 3 млрд, і немає ніякої можливості компенсувати ці втрати за рахунок інших ринків.
Ну і, по-четверте, НАК Нафтогаз України потрібно більше природного газу в опалювальний сезон, і за нього теж потрібно розраховуватися у валюті. Досвід минулого року показує, що влітку Україна споживала 2 млрд куб. м газу на місяць, з яких близько 1,7 млрд – власний видобуток, але вже до середини осені цей обсяг зростає до 3 млрд, а взимку і до 6-7 млрд куб. м на місяць залежно від погоди. За нинішніх цін 1 млрд куб. м газу коштує $ 370-400 млн, отже, монополісту, де б він не закуповував паливо, додатково буде потрібно близько $ 1 млрд на місяць.
У коментарях інтернет-виданню Економічна правда прес-служба газового монополіста зазначила, що на цей момент Нафтогаз, як і інші суб'єкти господарської діяльності в Україні, «купує валюту через уповноважені банки». Тобто домовленостей компанії про купівлю валюти безпосередньо в НБУ немає. А отже, як побоюються фінансисти, зовсім скоро «уповноважені» банки почнуть скуповувати на міжбанку валюту для Нафтогазу.
«Збільшення попиту на кілька сотень мільйонів доларів на місяць через потреби Нафтогазу, звичайно ж, може вплинути на курс. Баланс дуже крихкий», – каже Ільдар Газізуллін, директор програми Економічна політика і бізнес Українського інституту публічної політики.
Через фактори, перераховані вище, анонімні прогнози учасників валютного ринку оптимізмом не виблискують. Існують різні оцінки економічно обґрунтованого курсу гривні, проте за таких умов курс 15 грн за $ 1 може стати реальністю вже восени.
Водночас експерти впевнені, що «заспокоїти» валютний курс можна.
Експерт: За бажання за рахунок валютних інтервенцій, регулювання гривневої маси та вартості грошей на ринку розумний курс можна повернути. В ідеальному варіанті його потрібно повернути в той стан, коли коливання не перевищували 5%
«За бажання за рахунок валютних інтервенцій, регулювання гривневої маси та вартості грошей на ринку розумний курс можна повернути. В ідеальному варіанті його потрібно повернути в той стан, коли коливання не перевищували 5%. Це заспокоїло б бізнес. Експортери зрозуміли б, що шаленого зростання долара не буде. І, що найголовніше, населення понесло б гроші в банки, а не забирало б їх звідти», – вважає Охріменко.
Досягти цього, за словами експерта, просто – «потрібно просто поміняти заступника голови Нацбанку і включити регуляторні методи». Правда, не такі, які НБУ звик застосовувати раніше, коли за спекуляції з валютою карали всіх без розбору.
«Припустимо, наш банк. Клієнт терміново замовив у нас $ 10 тис. Клієнт замовив, ми повинні їх купити за тим курсом, який є зараз. У підсумку ми потрапляємо до списку тих осіб, які сприяли зростанню долара», – наводить наочний приклад менеджер одного з банків.
При цьому, за його словами, спекулятивні операції на валютному ринку в таких випадках дійсно призупиняються.
«Люди починають боятися санкцій, і ринок на певний час заморожується. Але все це тимчасові заходи», – каже він.
Дійсно навести лад на валютному ринку можливо, однак для цього потрібен системний підхід. Поняття «плаваючий курс» не можна розуміти як курс без будь-яких обмежень
Дійсно навести лад на валютному ринку можливо, однак для цього потрібен системний підхід, зазначає екс-заступник глави НБУ Сергій Яременко.
«Зараз таких заходів немає. Просто черговий захід, введений НБУ, вистрибує, як чорт із табакерки. При цьому нерідко один суперечить іншому або ж є не найвдалішим у цей момент», – зазначає фінансист.
Поняття «плаваючий курс» не можна розуміти як курс без будь-яких обмежень, наголошує експерт.
«Це хибне розуміння того, як влаштований ринок. У будь-якій розвиненій країні купа всіляких обмежень, які видно тільки на самому ринку», – підсумовує Яременко.
***
Цей матеріал опубліковано в №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.