Бездіяльність НБУ, на яку нарікали учасники ринку в серпні, змінилася підвищеною активністю. Введені регулятором обмеження не тільки не заспокоїли валютний ринок, а й підштовхнули його в тінь, пише Олена Романюк у №36 журналу Корреспондент від 12 вересня 2014 року.
Коли в серпні курс долара в Україні перевищив позначку 14 грн, й експерти, й учасники ринку в один голос звинувачували в цьому Національний банк України. Найбільш поширеною була така версія: НБУ, йдучи за вказівками Міжнародного валютного фонду, відпустив гривню у вільне плавання, відмовившись від адміністративних важелів і тим самим спровокувавши черговий виток девальвації.
Про необхідність більш активної позиції НБУ говорили як експерти, так і представники банківської сфери.
Довго чекати не довелося: 20 серпня НБУ видав постанову про врегулювання ситуації на валютному ринку, якою продовжив на три місяці дію норми, що зобов'язує експортерів продавати валютну виручку, збільшивши обсяг продажу цієї виручки з 50% до 100%.
А 2 вересня регулятор пішов ще далі: він суттєво обмежив видачу валюти фізособам (постанова № 540 Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України). Відтепер громадяни України можуть отримати свої гроші тільки в перерахунку на гривню за встановленим банками курсом.
«Відверто кажучи, вживаючи такі драконівські заходи, НБУ перегнув палицю, адже гайки теж потрібно вміти закручувати. В даному випадку держава зазіхнула на гроші громадян», – коментує ситуацію на прохання Корреспондента начальник департаменту одного зі столичних банків.
На думку експертів, складається враження, що регулятор усіма правдами і неправдами намагається «викачати» валюту з ринку.
«Зараз мета така – максимально «вичавити» валюту з ринку, скупити її, а після цього хоч потоп. Я вважаю, що ніхто ні в Кабінеті Міністрів, ні в Нацбанку не намагається думати про те, що ж буде далі, після виборів», – обурюється Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.
Володимир Ланда, консультант компанії Strategic Business Solutions, у своїх коментарях стриманіший, але допускає, що дії НБУ здатні нашкодити учасникам валютного ринку.
«Той факт, що на цей час задіяний практично повний комплекс стабілізаційних заходів, з одного боку, вже відбився на котируваннях основних валют. З іншого – доводиться визнати, що в разі додаткового тиску на національну валюту в резерві у Нацбанку виявляться лише непопулярні заходи, що ускладнюють життя широкому колу учасників ринку, включаючи фізичних осіб», – вважає Ланда.
Драконівські норми
Втім, і вжиті в кінці серпня – на початку вересня кроки популярності керівництву НБУ не додадуть.
По-перше, обмеження на продаж готівкової валюти приватним особам продовжено ще на три місяці: одна людина за добу може купити валюти в еквіваленті не більше 15 тис. грн. Ця сама межа встановлена і під час видачі грошей з валютних депозитів. На отримання готівкою грошей з вкладів у гривні поширюється обмеження в розмірі 150 тис. грн на добу – як через касу, так і через банкомати.
«Деякі вкладники вже два місяці ходять у банк, як на роботу, кожен день. Інші ж встигли розбити свій рахунок на кілька, і зняти гроші з депозитів їм вдалося швидше», – розповідають виданню в одному зі столичних банків.
По-друге, продовжено обмеження на дострокове погашення валютних кредитів резидентами перед нерезидентами. Ця норма нібито покликана не тільки прикрити схеми з виведення капіталу, а й не допустити дострокового виводу грошей за кордон за допомогою повернення взятих раніше кредитів. Зокрема, у своїй постанові НБУ вказує, що не реєструватиме переоформлені кредитні договори.
Крім того, продовжена заборона на випуск банками депозитних сертифікатів, а також норма, яка дозволяє фінустановам дострокове повернення валютних вкладів та погашення депозитних сертифікатів, номінованих в іноземній валюті, у разі якщо клієнт готовий отримати кошти в гривні. Для розрахунку застосовується курс купівлі банком даної валюти на дату оформлення дострокового погашення.
Що стосується нововведень, пропонованих НБУ, то, напевно, одним з найбільш обговорюваних з них є тимчасова заборона на зняття готівкової валюти через банкомати. Експерти відразу ж поспішили звинуватити Нацбанк в обмані населення і спробі «залізти в кишеню» до власних громадян.
Втім, після прийняття постанови № 540 регулятор поспішив роз'яснити, що готівкову валюту з карткового валютного рахунку знімати все-таки можна, але тільки в касі банку.
«Якщо клієнт бажає отримати готівкові кошти в іноземній валюті з власного поточного (у тому числі карткового), депозитного рахунків, уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної валюти через касу банку за заявою на видачу готівки», – сказано в листі НБУ.
Таким чином, через касу банку з карткового валютного рахунку можна отримати готівкову валюту в еквіваленті до 15 тис. грн на день за курсом придбання валюти фінустановою на день операції.
Іншою революційно новою ідеєю Нацбанку є повна заборона на видачу у валюті міжнародних грошових переказів через системи Western Union, MoneyGram, Anelik та ін.
Іншою революційно новою ідеєю Нацбанку є повна заборона на видачу у валюті міжнародних грошових переказів через системи Western Union, MoneyGram, Anelik та ін. Нагадаємо, що до цього часу переказ, який в еквіваленті не перевищує 150 тис. грн, можна було отримати в тій валюті, в якій він був відправлений.
Не оминув регулятор увагою і фінансові установи. Наприклад, одна з норм драконівської постанови передбачає зниження нормативу відкритої валютної позиції банку з 5% до 1% (позиція вважається відкритою, якщо активи банку в певній іноземній валюті перевищують його зобов'язання в цій валюті). Експерти припускають, що завдяки цій нормі вже найближчим часом банки змушені будуть продати валюти на $ 500-600 млн.
Крім цього, НБУ вимагає від банків постійного моніторингу валютних операцій клієнтів з точки зору сутності господарської діяльності клієнта, його фінансового становища, економічної доцільності та очевидної законної мети. Ця вимога посилює відповідальність самого банку за контроль над клієнтськими операціями.
А для клієнта банк може купити валюту лише з відстрочкою не менше двох банківських днів після того, як клієнт оплатить операцію. Цей захід, в теорії, дозволить НБУ прогнозувати обсяги валюти, необхідної клієнтам банку.
Відхід у тінь
І представники банківської сфери, і незалежні експерти погоджуються: настільки жорсткі заходи приведуть до того, що більша частина валютного ринку знову піде в тінь, і в першу чергу це стосується операцій з готівковою валютою.
«У нас весь час був тіньовий валютний ринок. Питання в тому, який у нього розмір. Наприклад, не так давно він почав зростати через те, що з операцій з купівлі-продажу валюти почали стягувати збір до Пенсійного фонду. А тепер його розмір збільшиться ще й завдяки обмеженням НБУ», – зазначає Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень.
Настільки жорсткі заходи приведуть до того, що більша частина валютного ринку знову піде в тінь, і в першу чергу це стосується операцій з готівковою валютою
На думку експертів, в гонитві за доларом люди прагнутимуть на тіньовий ринок не тільки з метою продати / купити валюту у перекупників (хоча обмінний курс у них на 0,5-1,0 грн вище), а й з метою передати її в Україну, оминаючи банки.
«Заробітчани» передаватимуть валюту через «ходоків», з оказією – як завгодно, аби тільки родичі не втрачали гроші під час переказу», – вважає співробітник одного з банків.
Щоправда, за словами Артема Руднєва, аналітика компанії xDirect, є й більш легальні методи передачі грошей з-за кордону.
«Наприклад, той самий «заробітчанин» може відкрити валютний депозит і класти гроші відразу на нього. Або вже його родич в Україні може отримати гроші в гривні за курсом продажу долара і відразу ж покласти їх на депозит за курсом купівлі. Різниця – гривня. Це чисто банківські схеми», – наводить приклад аналітик.
Ще, за словами Руднєва, можна відіслати гроші міжбанківською кореспонденцією, і тоді їх можна буде отримати в Україні в іноземній валюті.
Обхідні шляхи шукатимуть не тільки прості громадяни, а й бізнес.
«Вимога продажу компаніями 100% надходжень в іноземній валюті автоматично провокує експортерів на різноманітні махінації. Я так розумію, що частина валюти просто не доходитиме до України. Так вже бувало на ринку», – згадує Охрименко.
Солідарний з ним екс-заступник глави НБУ України Сергій Яременко.
«100% -вий продаж валютної виручки не додає валюти сумарно, але дає тимчасовий викид, особливо сьогодні, коли гроші потрібні. Інше питання, що комерційні структури затримуватимуть валютну виручку, щоб продати її за більш вигідним курсом. Це звичайне явище», – вважає він.
Цікаво, що самі компанії-експортери занепокоєння щодо необхідності продавати 100% валютної виручки відкрито не висловлюють.
«Ця вимога тільки обмежить дохід експортерів від різниці між валютним курсом НБУ і ринковим», – каже Олександр Ярославський, заступник директора Української аграрної конфедерації.
У свою чергу Олександр Соколов, директор компанії Pro-Consulting, зазначає, що прийнята НБУ норма «не є смертельною для бізнесу».
«До 2005 року компанії повинні були продавати 50% від виручки, і ніхто не помер, всі працювали. Тому, якщо це тимчасові заходи, то вони не приведуть до критичних моментів», – вважає експерт.
Обмежений тиск
Загалом експерти вважають, що жорсткі адміністративні методи утримають валютний ринок максимум протягом кількох місяців.
«Адміністративними методами можна протриматися місяць-два, після цього все завалиться. А для того щоб економіка працювала нормально, потрібні монетарні методи», – наголошує Охріменко.
Експерт: Адміністративними методами можна протриматися місяць-два, після цього все завалиться. А для того щоб економіка працювала нормально, потрібні монетарні методи
«Нацбанк сказав, що триматиме долар на рівні 12,5 грн за $ 1. Але мені здається, що цей курс може протриматися тільки до кінця вересня», – погоджується з ним Руднєв. За його словами, питання викликає сам запас міцності національної валюти. «Зараз ми спостерігаємо, що промвиробництво падає, видобуток вугілля практично зупинився. Єдине, що рятує гривню, – це експорт пшениці. Але наскільки цього вистачить?» – задається питанням Руднєв.
До слова, на думку експертів, нездатні будуть вплинути на курс і валютні аукціони, які НБУ знову ввів у практику з 8 вересня.
«Аукціони вже були. Після різкого ослаблення гривні у 2008-2009 роках НБУ також організовував продаж валюти за пільговим курсом для банків, клієнти яких мають зобов'язання в іноземній валюті. Але тоді пішла така афера (валюту продавали банкам за потрібним курсом за хабарі), що врешті-решт довелося все припинити», – згадує Охрименко.
Щоправда, Жолудь вважає, що як ідея аукціони краще, ніж продаж валюти за встановленим Нацбанком курсом.
«Аукціон – це все одно форма якогось ринку. Тобто в цьому випадку ринок буде вирішувати, скільки коштує валюта», – пояснює він, зазначаючи, що аукціони хоч якось дозволять збільшити пропозицію валюти на ринку.
Єдине, на що ще сподіваються деякі експерти, – це міжнародна допомога Україні
Єдине, на що ще сподіваються деякі експерти, – це міжнародна допомога Україні.
«Зміцнення гривні, що спостерігається на початку вересня, відбувається не тільки силами НБУ, а й завдяки підтримці зарубіжних кредиторів. Транші, що надходять, зміцнюють фінансову систему країни не тільки прямим збільшенням «фінансової подушки», а й дають чіткі сигнали про підтримку України з боку міжнародних організацій в найближчій перспективі. Схоже, курс намацує локальну рівновагу», – зазначає Ланда.
***
Цей матеріал опубліковано в №36 журналу Корреспондент від 12 вересня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.