В обмін на гроші МВФ просить збільшити тариф на газ, скоротити пенсії та переглянути систему субсидій.
Минулого тижня Кабінет Міністрів і ключовий кредитор України – Міжнародний валютний фонд – узгодили меморандум нової програми співпраці на чотири роки. Обсяг фінансування – $ 17,5 млрд. Попередня програма stand-by, яка була схвалена керівництвом фонду у квітні 2014 року і за якою Україна вже встигла отримати два транші загалом на $ 4,6 млрд, буде закрита, пише Олена Романюк в №7 журналу Корреспондент від 20 лютого 2015 року.
І західні, й українські політики назвали рішення щодо нової програми доленосним для України. На їхню думку, по-перше, програма дозволяє нам уникнути дефолту, по-друге – відкриває доступ до зовнішнього фінансування. Глава МВФ Крістін Лагард припустила, що за чотири роки Україна може отримати від фонду та інших кредиторів до $ 40 млрд. З них від МВФ – $ 17,5 млрд.
У Міністерстві фінансів сподіваються, що левову частину, а саме близько $ 10,8 млрд, Україна отримає вже цього року. Про це 16 лютого на брифінгу заявила глава відомства Наталія Яресько.
«За статистикою МВФ, з досвіду інших програм, ця сума може скласти до 60% цілої суми, тобто 60% від $ 17,5 млрд – це приблизно 10,8 млрд», – сказала міністр фінансів. І уточнила: мова йде не про перший транш, а про суму фінансування в цьому році.
Що стосується першого траншу, то Яресько повідомила: його сума з фондом поки що не узгоджена. Остаточне рішення про обсяг та умови надання коштів Україні рада директорів МВФ прийме протягом місяця. До того Київ і Вашингтон працюватимуть в режимі технічних консультацій, деталі яких ніхто не розголошує, чекаючи офіційного представлення остаточного тексту нової програми.
Документ не тільки відкриє Україні шлях до міжнародних фінансових ресурсів, а й змусить прийняти низку жорстких і непопулярних реформ, початок яким було покладено наприкінці грудня минулого року
Втім, вже зараз очевидно, що документ не тільки відкриє Україні шлях до міжнародних фінансових ресурсів, а й змусить прийняти низку жорстких і непопулярних реформ, початок яким було покладено наприкінці грудня минулого року.
«Міжнародний валютний фонд є кредитором останньої інстанції. Україна з урахуванням того стану, в якому вона сьогодні опинилася, нездатна більше без підтримки МВФ отримувати доступ до жодного з ринків фінансових ресурсів, – не став приховувати перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський, виступаючи на Годині запитань до уряду в парламенті. – Тому ми разом змушені проводити зміни і реформи, в тому числі за допомогою МВФ».
Заплатять всі
Реформи, яких МВФ вимагає від української влади, планується проводити відразу за кількома напрямками. Найбільш обговорюваний і складний з них – підвищення тарифів на газ і тепло до економічно обґрунтованого рівня та повний перегляд соціальних гарантій та зобов'язань уряду, включаючи механізм субсидій за комунальні послуги.
Як саме зростуть тарифи на газ, експерти поки що не знають. Але деякі розрахунки все таки наводять.
«Зараз ми платимо за 1 тис. газових кубів 1.089 грн, передбачається, що після підвищення тарифів ця цифра зросте до 3.600 грн. Але це за умови, що за рік ви будете витрачати 2,5 тис. кубометрів газу. Якщо ж ви витратите більше, то за кожен додатковий кубометр доплатите 7,2 грн», – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Раніше в пресі з'являлася інформація, що тарифи на газ зростуть в шість разів і складуть близько 6 тис. грн за 1 тис. кубометрів – точна вартість газу, імпортованого державним монополістом Нафтогазом з усіх джерел, включаючи реверс.
До слова, досягти беззбитковості роботи Нафтогазу вже до квітня 2017 року – також одна з вимог МВФ. А враховуючи, що зараз компанія тільки зазнає збитків (у 2014 році вони склали 110 млрд грн, а на 2015-й цей показник встановлено на рівні 31,5 млрд грн) – підвищувати тарифи на газ будуть швидко.
Трохи скрасити ситуацію планується за рахунок виділення з держбюджету додаткових 12,5 млрд грн на субсидії. За підрахунками міністра соціальної політики Павла Розенка, це дасть можливість претендувати на субсидії не 1,2 млн сімей, як зараз, а 3 млн.
Міністр запевнив, що під час реформування системи субсидій буде дотриманий принцип адресності пільг, коли гроші дадуть тільки тим, хто їх дійсно потребує. Для цього, мовляв, вже найближчим часом кожному українцю, який звернеться за соцдопомогою, надішлють бланк, заповнивши який, громадянин повідомить соціальному інспектору рівень своїх доходів і причини необхідності субсидій. От тільки як перевірятимуть достовірність цієї інформації, Розенко, на жаль, не уточнив.
Не минеться без реформ і в пенсійній системі. Зокрема, буде переглянутий механізм нарахування пенсій – у першу чергу спеціальних. При цьому 15%-й податок на пенсії понад 3.600 грн, введений з цього року, поки що залишиться.
«Перед урядом, згідно з вимогами МВФ, стоїть мета зменшити дефіцит Державного пенсійного фонду. Тобто вони повинні або перестати платити пенсії зовсім, або прибрати доплати, урізати великі пенсії. Щось все одно потрібно зробити», – каже Охріменко.
За принципом «оптимізації», очевидно, вчинять з працівниками бюджетної сфери та держапарату. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже заявив, що штат останніх скоротять ще на 20%.
«Ми переглянемо розмір дефіциту бюджету, щоб дефіцит сектору загальнодержавного управління становив не більше 4,6% ВВП», – підхопила слова шефа Яресько.
Фіскальна навала
Перегляд дефіциту держбюджету – одна з найбільш істотних змін, які очікують Україну вже в найближчі тижні.
«МФВ поставив принципову умову – якщо не буде зменшений дефіцит держбюджету, грошей не дадуть. Тому зараз влада підганятиме бюджет під МФВ», – упевнений Охріменко.
У проекті закону про внесення змін до держбюджету на 2015 рік, який уряд у понеділок передав на розгляд до Верховної Ради, вже передбачено, що граничний обсяг дефіциту складе 76,3 млрд грн, а граничний обсяг держборгу – 1,4 трлн грн.
Скорочувати дефіцит мають намір в тому числі за рахунок бюджетних відрахувань до Пенсійного фонду. Їхній обсяг у 2015 році планується зменшити на 3,9 млрд грн – до 76,95 млрд грн.
А ось 12,5 млрд грн додаткових державних дотацій (у тому числі на субсидії) Міністерство фінансів розраховує покрити за рахунок збільшення фіскального навантаження на компанію Укргазвидобування.
«Підняття рентних плат до 70% і підвищення ціни на газ для Укргазвидобування дасть нам можливість профінансувати ті додаткові дотації, про які я казала. Це 12,5 млрд грн додаткових дотацій до тих дотацій, які були заплановані в бюджеті у 2014 році», – заявила Яресько на брифінгу в понеділок.
Суттєво поповнити бюджет покликаний і додатковий митний збір на імпорт в розмірі 5-10%, який після бурхливих дискусій таки ввели в Україні.
Неприємна гнучкість
Але, напевно, одна з найбільш важливих змін до бюджету, яка цікавила всіх без винятку, – це середньорічний курс гривні, на основі якого і розроблені ці самі зміни. За словами Яценюка, він становить уже не 17, а 21,7 грн за $ 1.
«Перегляд параметрів бюджету – дзвінок про те, що поки з фінансами в країні явна проблема. Підтримати гривню тепер можуть хіба що позитивні новини із зони АТО та заяви МВФ, що вселяють надію», – зазначив у розмові з Корреспондентом співробітник одного з київських банків.
«Навіть незважаючи на те що транш МВФ частково піде на закриття дефіциту держбюджету, він також дозволить наповнити золотовалютний резерв [за словами голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, до кінця 2015 року золотовалютні резерви України за підсумками реалізації нового пакету допомоги МВФ можуть зрости до $ 17 млрд; станом на 1 лютого їхній обсяг склав $ 6,4 млрд] і дасть можливість проведення інтервенцій з боку НБУ на валютному ринку, що у свою чергу може сприяти зміцненню гривні», – вважає Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА Експерт-Рейтинг.
Солідарний з колегою Ігор Бураковський, директор Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій. За його словами, міжнародне фінансування частково виступить фактором стабілізації на валютному ринку.
«Поява грошей МВФ та інших міжнародних структур, які даватимуть Україні гроші, – це сигнал для іноземних інвесторів», – каже він.
Але аналітик наголошує: якщо в країні знову будуть чутися заяви про необхідність націоналізувати депозити та інше, банківський ринок просто завалиться і тоді ніякі зовнішні вливання його не врятують.
«Банківський ринок – це наші кризові реалії. На ньому присутній фактор паніки і недовіри. І це ті настрої, з якими потрібно рахуватися», – наголошує експерт.
Згідно з даними НБУ, тільки за 2014 рік українці забрали з банків 58 млрд грн гривневих депозитів і $9 млрд доларових. Найбільший відтік гривневих депозитів населення був зафіксований у банках з російським капіталом. Зокрема, загальна сума депозитів фізичних осіб у гривні в Сбербанку Росії за 2014 рік зменшилася на 56%, у ВТБ – на 58%.
Експерти радять українським політикам бути зараз гранично обережними не тільки з висловлюваннями, а й зі звітами і безпосередньо з діями. Адже МВФ фактично знову повірив Україні на слово у проведення реформ і зараз чекає від уряду кроків з реалізації обіцяних змін в управлінні економікою. Якщо такі зміни будуть затягнуті або відкладені, тоді фінансова програма з МВФ буде вкотре провалена.
«Я нагадаю, що одного разу фонд уже виділяв нам EFF [програму розширеного фінансування], але програма була припинена через невірне відображення Україною розміру золотовалютного резерву», – наводить елементарний приклад Шапран.
Експерти впевнені: щоб уникнути помилок надалі, уряд і парламент повинні чітко узгоджувати свої дії. І це стане першим маяком для фонду, вже відкрив Україні доступ не тільки до своїх фінансів, а й до грошей Єврокомісії в обсязі € 1,8 млрд і коштів Світового банку, який заявив про прагнення профінансувати економіку нашої країни на $ 2 млрд у 2015 році. Ще $ 2 млрд гарантій «зарезервував» для нас на 2015-й уряд США, готовий збільшити «резерв» до $ 3 млрд у разі досягнення економічного зростання.
Що ж стосується пересічних українців, то навіть за найкращих розкладів їм у будь-якому випадку доведеться затягнути паски.
Експерт: Не варто вважати, що західна допомога суттєво пом'якшить шок
Як зауважив у своїй колонці на Економічній правді Юрій Городниченко, співзасновник та член редакційної ради voxukraine.org, доцент економіки в Каліфорнійському університеті (Берклі), не варто вважати, що західна допомога суттєво пом'якшить шок.
«За значно менш напружених умов політика "затягування пасків" у Греції починаючи з 2010 року привела до скорочення економіки, а потім до послідовних етапів скорочення бюджетних витрат», – навів приклад Городниченко.
***
Цей матеріал опубліковано в №7 журналу Корреспондент від 20 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.