Фото: Дмитрия Никонорова/Корреспондент
Юристи побоюються, що доступ до інформації податкової стане неконтрольованим
Законопроект потребує серйозного доопрацювання, вважають юристи.
Зареєстрований у Верховній Раді законопроект про можливість надання банкам в режимі реального часу інформації податкової не вирішує повною мірою проблеми з поверненням кредитів позичальниками, однак цілком може призвести до ущемлення прав громадян. До такого висновку прийшли фахівці юридичної компанії Prove Group, проаналізувавши текст документа.
Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податків" №2460а був зареєстрований наприкінці липня. У ньому пропонується надати можливість банкам в режимі реального часу отримувати інформацію з баз даних про платників податків, а саме - про отримані ними доходи і сплачені податки.
Причиною появи такого законопроекту автори називають необхідність вирішення проблеми з невиконанням позичальниками своїх кредитних зобов'язань перед фінансовими установам. Додатковою перевагою для банків, на їхню думку, стане зниження рівня махінацій з фінансовими ресурсами: отримавши достовірну інформацію про доходи клієнтів з податкових реєстрів та баз, банк зможе визначити фінансовий потенціал позичальника і уникнути ситуації, коли в останнього немає можливості повернути гроші.
"За великим рахунком, отримання такої інформації в окремих випадках, а також її використання в самому банку обмеженим колом співробітників не створює великих ризиків. Істотним є аспект захисту інформації самим банком. Важливо, щоб даними могли скористатися тільки посадові особи кредитного комітету фінансової установи. Адже не забуватимемо про випадки, коли колишні співробітники банків використовували інформацію з клієнтських рахунків з метою шахрайства ", - коментує керівник практики приватного права, адвокат Prove Group Тетяна Жуковська.
Саме тому, на її думку, законодавцям необхідно максимально чітко виписати норму про умови доступу до такої інформації співробітниками банків.
"До того ж варто визначитися, коли дані з баз податкової показувати доцільно, наприклад, коли йдеться про великі суми кредиту. Інша справа - кредитування незначних сум, наприклад, покупка мобільного телефону. Доступ до податкової інформації при споживчому кредитуванні буде мати занадто велику кількість співробітників банків", - відзначає адвокат.
Також незрозумілим для юристів є режим "реального часу", зазначений у проекті. У такій ситуації складно відстежити згода особи, з якої запитується інформація.
При всьому цьому автори проекту не врахували, що доступ до інформації про доходи позичальника не вирішить проблему виплат, якщо через якийсь час рівень доходів боржника знизиться (наприклад, через зміну роботи).
"Тому говорити про те, що дана законодавча ініціатива стане панацеєю для банків, передчасно. Вона лише знизить ризики і сформує для самих банків образ боржника. Також хотілося б порадити авторам законопроекту врахувати проблему тіньової заробітної плати. Адже в податкових базах доходи"в конвертах" не відображаються. Дана норма однозначно потребує доопрацювання, щоб досягти заявлених цілей, а не ущемити права громадян", - резюмувала Жуковська.
Law company Prove Group (LCPG) - юридична компанія, що спеціалізується на податковому та митному праві (адміністративні та судові процедури), захисту бізнес-інтересів при спілкуванні з контролюючими органами, захисту інтересів клієнта в господарських та цивільних дискусіях, захисту посадових осіб підприємства в рамках кримінальної виробництва, супроводі господарської діяльності та складанні договорів, підготовці та супроводженні законодавчих актів, у тому числі в ВРУ. Керуючий партнер - заслужений юрист України Владислав Кочкаров.
Україна скоро зіткнеться ще й з проблемою гривневих позичальників - Арбузов