Фото: АР
Автентичні страви країн світу, які слід скуштувати
У багатьох країнах є страви, які вважаються символом національної кухні, повністю описують гастрономічні пристрасті народу. Кореспондент РБК-Стиль пропонує огляд автентичних страв, які варто скуштувати, аби дізнатися гастрономічну культуру країн, де їх готують.
Фейжоада, Бразилія
За деякими даними,
ця страва з’явилася внаслідок того, що плантатори у Бразилії років 300 тому
годували рабів (як і домашню худобу) чорними бобами. А раби, аби хоч якось
урізноманітнити убогий раціон, додавали у бобове вариво недоїдки з
господарського столу - переважно залишки свинячих відбивних. Так і вийшла
фейжоада. З часом індіанці перейняли у чорношкірих невільників звичку змішувати
м’ясо з бобами, тільки додавали при цьому фафору - суміш масла і борошна
маніоки. У такому вигляді фейжоада і дійшла до наших днів, ставши традиційною
бразильською стравою. У минулому проста страва тепер стала національними ласощами,
які подаються у глиняному горщику і містять кілька видів м’яса, а також велику
кількість спецій. У деяких регіонах фейжоаду готують навіть з креветками.
Суп фо, В’єтнам
У 1920-х роках у
Ханої відкрився перший ресторан, де головною стравою був суп фо і всілякі
варіації на його тему. Існує кілька версій походження фо. На виникнення цієї
страви вплинули чи то французи (обсмажена цибуля у в’єтнамській гастрономії
ніде більше не зустрічається), чи то китайці (приправи, які використовуються у фо
(кориця і бадьян), споконвіку є атрибутами китайської кухні). Рецепт, як і у більшості
традиційних народних страв, досить нехитрий. У яловичий (на півдні країни -
курячий) бульйон кладуть рисову локшину і вже після приготування додають
скибочки яловичини, а також іноді тельбухи та інші субпродукти.
Для приготування
бульйону використовуються яловичі кістки. У процесі варіння в нього додають
обсмажену цибулю, корицю, бадьян, кардамон і імбир. При сервіруванні на поверхню
супу фо викладаються шматочки лайму і свіжий стручковий перець. В якості
приправи може служити соус чилі.
Паелья з
креветками, Іспанія
Незважаючи на те
що батьківщина паельї - Валенсія, найбільшу різноманітність видів цієї страви
найпростіше знайти у Барселоні. Але тут варто особливо уважно підходити до
вибору ресторану. Багато закладів середньої руки орієнтовані саме на невибагливих
туристів і подають паелью «з холодильника» - такими замороженими
напівфабрикатами завалені усі супермаркети Барси. Існує три основних різновиди
паельї - валенсійська (з м’ясом, равликами і зеленими овочами), з
морепродуктами та змішана. Вибір редакції - паелья з креветками. Білий
круглозернистий рис, риба, креветки і шафран - ось усе, що потрібно для
приготування паельї. І спеціальна пательня, звичайно. Традиція готувати рис
разом з овочами і м’ясом прийшла до Іспанії разом з маврами. Але, незважаючи на
явно арабське коріння, у іспанців ця страва суттєво видозмінилася. Вірніше -
технологія її приготування. Головна відмінність від плову полягає у тому, що м’ясо
(у нашому випадку - креветки) обсмажують окремо, потім кладуть часник, помідори,
шафран і розмарин і тушкують усе це на повільному вогні. І лише потім додають
рис.
Піта з фалафелем,
Ізраїль
Незважаючи на те,
що батьківщина цієї страви - Єгипет, в Ізраїлі фалафель вважається мало не
національним надбанням. У Тель-Авіві його подають скрізь - і в дорогих
ресторанах і у фастфудах. Що дивно, у фастфуді смачніше і автентичніше.
Можливо, тому що традиційно на вулицях фалафель загортають у піту - на кшталт
кесадільї або шаурми. При цьому фалафель - це не м’ясо, а смажені у фритюрниці
кульки з нуту чи бобів. Іноді у фалафель додають і квасолю. З подрібнених
варених бобів нуту готується пюре, яке заправляють петрушкою, часником,
цибулею, чорним перцем і кмином. З такого пюре ліплять кульки, які підсмажують
в олії до золотистої скоринки. У піті фалафель загорнутий разом з дрібно
нарізаними свіжими овочами.
Рибні такос,
Мексика
Максимально
автентичну страву: тортильї з м’ясом у Мексиці їли ще індіанці задовго до появи
європейців. Як і будь-які інші давні страви традиційної кухні, рецепт такос невибагливий
до інгредієнтів. Єдиний обов’язковий елемент - тортилья. А на ній може бути і яловичина,
і свинина, і куряче м’ясо, і квасоля, і морепродукти. Мексиканці їдять такос
навіть з кактусом. М’ясо або риба дрібно шаткується і обсмажується,
приправляється сиром, сальсою, пюре з авокадо з помідорами і гострими соусами.
Усе це викладають на тортилью.
Тако недарма у
перекладі означає «корок», хоча на тарілці нічим його не нагадує. Справа у тому,
що такос їдять руками, складаючи тортилью навпіл. Так і виходить, що начинка
утворює корок.