У штаті Керала український стрес лікують за допомогою індійської аюрведи – медичної практики, якій уже понад 6 тис. років, пише тревелогер Олександра Дрик у №33 журналу Корреспондент від 2 серпня 2014 року.
Запитання сиплються одне за одним. «Переконання свої легко змінюєте? Статеве збудження часто відчуваєте? А в туалет ходите регулярно?» – і ще кілька десятків не завжди комфортних запитань задасть аюрведичний лікар, перш ніж поставити діагноз і призначити лікування. А також виміряє пульс і тиск, уважно вислухає, на що скаржитеся, паралельно роблячи таку кількість заміток, що є нагода відкривати медичну книжку.
Всупереч наявній у нас думці, аюрведа хоч і вважається медициною альтернативною, на практиці використовує традиційні способи діагностики і цілком цивілізовані в нашому уявленні методи лікування. При цьому знання і засновані на них методики залишаються практично незмінними вже понад 6 тис. років. Як це пояснити?
За відповіддю вирушаю в Кералу – на історичну батьківщину аюрведи. Цей південний штат, як стверджують путівники, – найбагатший і найчистіший в Індії. Курортів, що пропонують оздоровитися за канонами індійської медицини, тут стільки, що від вивісок в очах мерехтить. Від невеликих готельчиків, де одноденний курс лікування можна пройти відразу, до наворочених п'ятизіркових «резортів», у яких місця потрібно бронювати за місяць-два.
Класичний курс лікування триває не менше 15 днів, в ідеалі – 30. І хоча три літні місяці вважаються найбільш сприятливим часом для аюрведи, туристів тут у цей час небагато. Це сезон мусонів, коли море настільки неспокійне, що всюди на пляжах встановлені червоні прапори, що забороняють купання. Але виявити, що на величезному курорті лише 12 осіб, й отримати всю увагу штату, що обслуговує в зимовий сезон близько 1.000 гостей, – задоволення набагато більш оздоровлювальне, ніж вічно шумні зграйки туристів у піковий зимовий сезон.
Після розмови лікар виводить на аркуші дві букви: VP. І пояснює: V – це вата, моя основна доша, яка зараз сильно підвищена. Вата – головна життєва сила, але її надлишок – джерело всього болю в організмі. P – це пітта, моя другорядна доша, яка теж зараз розбалансована.
«Твій тип – вата-пітта. Запам'ятай це і обов'язково почитай, як твоєму типу підтримувати баланс. А зараз вирушай на перші процедури, поки я складу програму лікування на два тижні», – каже лікар.
Згідно з аюрведою, все, що існує на землі, складається з п'яти «грубих елементів»: землі, води, вогню, повітря й ефіру (простору). Їхнє різне поєднання визначає три типи життєвої сили, або доші: вата, пітта і капха. Всі три доші присутні в кожній людині, але баланс дош у кожного свій. Коли всі три перебувають у балансі (вікріті), тобто відповідають тому стану, в якому перебували під час народження (пракрити), людина є здоровою. Якщо вікріті відрізняється від пракріті, людина є хворою. Завдання аюрведичного лікаря визначити, як саме вікріті відрізняється від пракріті, й усунути дисбаланс за допомогою комплексної терапії – ліків, очищення, масажу, правильного харчування і, звичайно, йоги і медитації.
У призначений час підходжу до затишного маленького будиночка, який стане моїм персональним масажним кабінетом на наступні два тижні. Помічаю перед входом дві пари зношеного робочого взуття. Тут, як і скрізь у неурбанізованій частині Індії, прийнято роззуватися біля входу всюди – в будинок, магазин, храм і навіть лікарню. Взуття треба залишити біля порога і далі пересуватися босоніж. Спокійно ставитися до цього звичаю я так і не навчилася за весь час перебування тут. Правда, під кінець вже панічно не виливала на ноги півбанки дезинфікувального засобу, як спочатку.
У будиночку – дві усміхнені індіанки, по-англійськи вони практично не розмовляють. Але це не завадить їм кожного дня протягом наступних двох тижнів у чотири руки майстерно розминати всі частини мого тіла, робити скраб сухими трав'яними порошками, виливати на мене літри теплої лікувальної олії, робити масаж голови і стоп, а також маски для обличчя з кремами на основі свіжої папайї, алое й огірка.
Процедури дають відчуття легкості й неправдоподібної внутрішньої чистоти. Після них зовсім не хочеться їсти м'ясо, пити, курити чи вживати що-небудь нездорове. І їжа набуває зовсім іншого, насиченого смаку. Вона тут, звичайно, теж дієтична. Навіть більше, їжа, згідно з аюрведою, сама по собі є ліками – якщо, звичайно, харчуватися правильно. І немає нічого, що б більш освіжало свідомість, ніж о сьомій ранку вдихати солоне повітря побережжя Індійського океану, практикуючи на світанку асани, і відчувати, як тіло наповнюється енергією, а голова очищається від поганих думок.
Невідомо, що сильніше діє на мозок, коли вперше приїжджаєш на аюрведичне лікування в Індію, – зміна нервової міської обстановки на заспокійливий шум океану або прописане лікування. Але як би там не було, більшість з тих, хто одного разу переживає на собі ефект цього лікування, вирішує повторити його знову. Тому що немає кращого показника гарного відпочинку, ніж сповнене енергії тіло, спокійний розум і ясний погляд. І якщо життя в якийсь момент стало для вас суцільним болем – знижуйте вату.
***
Цей матеріал опубліковано в №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.