Фото: ВВС
Непальців – 30 мільйонів. І лише 14% живе у містах
Країна, яка приваблює туристів усього світу, ментально виявилася близькою українцям.
Ближча до сонця, ближча до Бога. Найбільш високогірна країна світу. Найбідніша в Азії. Змучена землетрусами, революцією і громадянською війною. Затиснена двома могутніми сусідніми державами. І, попри все, на диво співоча.
Це все про Непал.
Країна, яка приваблює туристів усього світу, ментально виявилася близькою українцям. Це – головне відкриття, яке ми, восьмеро мандрівників-українців, зробили під час двотижневого трекінгу довкола Аннапурни. Ця схожість, непомітна на перший погляд, відкривалася поступово, у деталях, доки зрештою ми не відчули себе тут удома.
"Намасте"
…Позаду лишилось божевільне, галасливе, закіптюжене Катманду. І тоді зі смогу виступили гори, заради яких сюди линуть туристи та альпіністи.
Три тисячі метрів над землею. Інше повітря. Інші люди. І кожні 20 кілометрів - інший клімат. Від тропічних джунглів, де достигають лимони і мандарини, через яблуневі долини, в яких вже почалася осінь, - до холодних пустель Тибету.
Всюди подорожніх супроводжує тягуче і привітне "Намасте" від місцевих. Неймовірне слово. Буквально - "я вклоняюся тобі". У широкому сенсі – "божественне в мені вітає і поєднується з божественним у тобі".
Дзен по-непальски
Непальців – 30 мільйонів. І лише 14% живе у містах. Це найнижчий показник у світі. Інші годуються важкою працею з землі та гір, як і тисячі років тому.
Кожне селище – різне, бо прихищає окремий народ, який говорить своєю мовою, має своїх богів і свої традиції. Все – завдяки Гімалаям, які свого часу захистили і прийняли втікачів від війн з обох боків хребтів. І хоч у них 70 різних мов, усі разом вони – непальці – спрацьовані, висохлі під сонцем, умиротворені та по-справжньому приязні.
Дзен тут досягається простим спостереженням гір та сонця. Він – відплата місцевим за неймовірно тяжкі умови життя. І він – гачок для мандрівників, які повертаються сюди знову і знову за гармонією, а залишають горянам долари. Якби дзену не існувало, непальці мусили б його вигадати.
Туризм – головне джерело їхнього прибутку, відколи Непал став відкритим світу. Всього лише з 1951 року, до речі.
Люди - найбільше багатство Непалу. Схожі на наших гуцулів – лице до лиця. І ті, й інші – люди минулих часів. І у одних, і у інших – багато темного, але ще більше такого рідкісно простого, ясного, щирого.
Попри різні мови і вірування, вони б мали, про що погомоніти після важкого дня: про молодь, яка утікає до міст, про те, як важко цього року дався врожай, про гори, які димлять надвечір, і про зорі, які спускаються вночі так низько, що можна упіймати їх у шапку, про війну, революцію, хитрих політиків, про божевільні ціни на бензин і дії сусідньої Індії.
Непальці знають про Україну більше, ніж українці про Непал. Усюди, де б ми не відповідали на запитання where are you from? (англ. "Звідки ви?"), за нами радісно повторювали - Ukraine?! А тоді додавали – "У вас там війна? Як у нас! Для вас Росія – як для нас Індія".
Джерело: ВВС Україна