США відзначають сьогодні, 19 січня, 200-річчя з дня народження Едгара Аллана По, одного з найвидатніших письменників світу, засновника жанру детективу й автора безлічі оповідань жахів
Центрами святкування стали п'ять американських міст: Бостон, Балтімор, Філадельфія, Нью-Йорк і Річмонд, штат Вірджинія.
У Річмонді гостям музею запропонують прогулянку вулицями міста і його цвинтаря при свічках, а також спіритичний сеанс, презентацію нових книг про юність поета та святковий пиріг.
У Філадельфії для відвідувачів відкриється останній уцілілий будинок, з тих, у яких поет жив у цьому місті.
У Бостоні, де По народився в 1809 році, в його честь найближчим часом назвуть міську площу. Престижний Бостонський коледж вперше в своїй історії відсвяткує день народження поета.
У Нью-Йорку ювілеєм займається Історичне товариство Бронкса, і вечір на честь поета пройде в особняку, де він провів свої останні роки.
Урочистості пройдуть у п'яти містах Америки, однак головним центром паломництва стане місто Балтімор (штат Меріленд), де По похований. Там в його честь повторять експеримент, описаний у розповіді Розмова з мумією. Крім того, гостям вечора запропонують святковій торт у вигляді прикрашеного вороною надгробку По.
Газета Washington Post з нагоди 200-річчям від дня народження По опублікувала маршрут, за яким могли б пройти шанувальники таланту автора багатьох популярних творів. Стартувати рекомендується не пізніше полудня, щоб встигнути обійти всі визначні пам'ятки.
Першим варто відвідати будинок, де жив По. Це цегляна будівля на вулиці Еміті (вулиця Згоди), де тепер розташований музей. Саме там на світ з'явилися такі твори, як Береніка і Фоліо клуб. Також тут експонуються ілюстрації художника Гюстава Доре до розповіді Ворон.
Розповідь ця, як зазначає Washington Post, настільки популярна, що дала ім'я місцевій одній з найкращих команд з американського футболу - Балтиморські ворони.
Після відвідин музею пропонується завітати до таверни Аннабель Лі, названу так по одному з останніх віршів По. Її стіни прикрашають вірші літератора, а крім того, там подають пиво Ворон.
Нарешті, остання зупинка - могила Едгара Аллана По. Він похований на цвинтарі Вестмінстер-хол поруч з найвідомішими громадянами Меріленда.
Влада штату оголосила 2009 рік Роком Едгара По. Заходи, пов'язані з цим, відбуватимуться аж до 10 жовтня. У цей день бажаючі зможуть повторити маршрут поховальної процесії, яка пройде тим самим шляхом, що і в 1849 році - від будинку на вулиці Згоди до Вестмінстер-холу.
Життя Едгара По було сповнене загадок і таємниць. Його ім'я пов'язане з таємницею і після смерті. Ось уже 60 років у кожен день народження знаменитого письменника до нього на могилу вночі приходить таємничий незнайомець, залишає на надгробку троянди і почату пляшку французького коньяку.
Цей дивний ритуал повторюється вже більше 20 років. Вважається, що вперше незнайомець прийшов на могилу Едгара По напередодні його дня народження, в ніч з 18 на 19 січня 1949 року, тобто в рік століття смерті письменника. Відтоді людина в чорному пальто і капелюсі з палицею зі срібним наконечником, такий самий таємничий і похмурий, як герої оповідань і поем По, щороку потай приходить на цвинтар, залишає на могилі три червоні троянди й почату пляшку коньяку, після чого непомітно зникає під покровом темряви.
Звістка про таємничого незнайомця швидко розлетілася по Америці. Шанувальники таланту Едгара По уклали між собою неофіційну угоду - не намагатися розкрити особу нічного відвідувача, щоб не зникла таємничість і романтика, яка панує довкола його могили.
Лише в 1990 році куратор музею письменника в Балтіморі Джефф Джером дозволив професійному фотографові з журналу Life, озброєному потужним фотоапаратом зі спеціальними інфрачервоними нічними лінзами, зробити кілька фото. На них сивий чоловік стоїть на колінах перед могилою.
У 1993 році разом з квітами та коньяком він залишив записку: "Я передам факел". Її сенс розкрився наступного року, коли на цвинтар прийшов невисокий повний чоловік з чорними волоссям. Спостерігачі здогадалися, що таємничий шанувальник По помер, і, очевидно, наказав своєму синові або племінникові продовжувати традицію.