Василя Аксьонова прооперували і він перебуває в реанімації однієї з московських клінік. За словами лікарів, є надія, що письменник видужає.
Аксьонов перебуває у реанімації московського інституту швидкої допомоги ім. Скліфосовського після операції, викликаної тромбом в судині кишечника,
Про це розповів професор Володимир Найдін, завідувач відділу реабілітації Інституту нейрохірургії ім. Бурденка, в якому донедавна письменник проходив курс реабілітації після інсульту.
"У Аксьонова утворився тромб на судині в кишечнику і виник, так званий, гострий живіт, його терміново перевели в Скліфосовського в загальну хірургію, там Аксьонову зробили операцію на кишечнику", - сказав Найдін.
Василь Аксьонов переніс 15 січня минулого року інсульт. Через добу після госпіталізації письменника прооперували, йому видалили тромб. Довгий час його стан був вкрай важким.
За словами лікаря, така проблема з кишечником - це не часте явище у хворих, таких, як Аксьонов.
"І сам він не часте явище, - продовжив Найдін. - Адже він видужував, його стан покращувався, що велика рідкість при такому діагнозі, і на цьому благополучному тлі трапилася така біда".
Лікар зазначив, що причину тромбу в судині кишечника, назвати складно.
"Почалося все з того, що він мав ішемічний інсульт, у нього пішов тромб з серця в посуду голови, а тепер тромб потрапив в кишечник", - пояснив він.
За його словами, є надія, що письменник видужає. "У Аксьонова дуже сильний організм і, поки він живий, можна сподівається", - уклав Найдін.
Аксьонов народився 20 серпня 1932 року в Казані.
У 1956 Аксьонов закінчив Ленінградський медичний інститут. Три роки працював лікарем. З 1960 року - професійний літератор. Повість Колеги (1959; однойменна п’єса спільно з Стабовим, 1961; однойменний фільм, 1963), романи Зоряний квиток (1961), Пора, мій друг, пора (1962), оповідання Апельсини з Марокко (1963), збірки Катапульта (1964), На півдорозі до Місяця (1966), п’єса Завжди у продажу (постановка театру Современник, 1965).
Впродовж кількох років він є членом редколегії журналу. Пригодницька дилогія для дітей: Мій дідусь – пам’ятник (1970) і Скринька, в якій щось стукає (1972).
У 1979 році Аксьонов спільно з Бітовим, Єрофєєвим, Іскандером, Поповим, Ахмадуліною став одним з організаторів і авторів безцензурного альманаху Метрополь. Так і не виданий у радянському підцензурному друці, альманах був виданий у США.
22 липня 1980 року виїхав на запрошення до США, після чого був разом з дружиною позбавлений радянського громадянства. Жив у США до 2004 року. Там викладав російську літературу в університеті Дж. Мейсона, Вашингтон.
У США вийшли написані Аксьоновим у Росії, але вперше опубліковані лише після приїзду письменника до Америки романи Золота наша Залізка (1973, 1980), Опік (1976, 1980), Острів Крим (1979, 1981), збірка оповідань Право на острів (1981). Також в США Аксьоновим були написані і видані нові романи: Паперовий пейзаж (1982), Скажи родзинки (1985), У пошуках сумного бебі (1986),трилогія Московська сага (1989, 1991, 1993), збірка оповідань Негатив позитивного героя (1995), Новий солодкий стиль (1996) (присвячений життю радянської еміграції у Сполучених Штатах).
У 1990 році Аксьонову повертають радянське громадянство. У 1980-1991 роки Аксьонов як журналіст активно співпрацює з радіостанцією Свобода.
Володимир Найдін - відомий російський реабілітолог. Лікував і відновлював Караченцова, Вознесенського, Раневську, Ландау, Бахтіна та багатьох інших відомих сучасників.