Екс-віце-президент Columbia Pictures Уберто Пазоліні розповів, чому з актрисами першої величини так важко працювати.
Уберто Пазоліні починав як успішний банкір, але мріяв про кіно, пише Олег Шапаренко у №29 журналу Корреспондент від 29 липня 2016 року. Напевно під впливом спілкування зі своїм дядьком – оскароносним Лукіано Вісконті. У підсумку він залишив кар'єру фінансиста, десять років пропрацював помічником режисера, а потім удача посміхнулася – і Пазоліні став віце-президентом Columbia Pictures.
Ім'я 59-річного продюсера італійського походження зазначено в таких фільмах, як Чоловічий стриптиз, Час циган Еміра Кустуріци, Милий друг з Умою Турман і Робертом Паттінсоном. Зараз він незалежний продюсер, член журі ОМКФ. Корреспондент поговорив з Пазоліні про специфіку професії.
- У чому секрет успішного фільму?
- Режисер повинен горіти ідеєю фільму, знаходити потрібних людей, а не тільки відчувати свою перевагу і спати з красивими актрисами або акторами. Але зазвичай ідеї для фільмів приходять від продюсерів, які закохуються в книгу. Так було у мене під час зйомок фільму Милий друг. В однойменному романі багато сексу, вперше я прочитав книгу в 12 років і тільки тому, що вона була французькою, а я тоді вчив мову ...
- У фільмі грають зірки першої величини, чи легко з ними домовлятися?
- Дивлячись кому! Спілберг може залучити будь-якого актора, вони, як і гроші, буквально липнуть до нього.
Але я не Спілберг, і мені треба було показати, що проект цікавий і вигідний. Якщо не хочеш бути благодійною організацією в Голлівуді, продавай фільм дорого, не за собівартістю. Насамперед кастинг – я знайшов Роберта Паттінсона, йому потрібно було відійти від ролі солоденького хлопчика-вампіра, він шукав роль серйозніше.
Потім мені подзвонив агент Ніколь Кідман – це була велика удача. Однак потім Кідман раптом відмовилася. Зрозумійте, в цьому прикладі вся специфіка Голлівуду! Ніколь повинна відігравати в іншій картині з Гвінет Пелтроу, яка ще після весілля з Крісом Мартіном [музикантом рок-гурту Coldplay] домовилася, що вони не будуть працювати одночасно, щоб не залишати дітей самих. У гурту поміняли дати турне, Гвінет зсунула терміни фільму, у підсумку Кідман відправила агента на кіноринок, щоб заявити про її відмову від участі в зйомках. Дізнавшись новину, спонсори навіть хотіли зупинити фінансування проекту.
- Як же ви вийшли із ситуації?
- Щоб знайти заміну, у мене було лише кілька днів. Агентство, яке займалося Ніколь, супроводжувало й Уму Турман, їй я і запропонував роль і гроші, призначені для Кідман. Дистриб'юторам цей вибір сподобався. До того ж днями з успіхом на екрани вийшла друга частина Сутінків, яка допомогла нам миттєво закрити фінансування.
А через пару днів подзвонив агент Кідман, сказавши, що актриса вже доступна, але бізнес є бізнес – і я відмовив. Ось чому важко працювати з голлівудськими актрисами.
- Ви так вирішили тільки після відмови Кідман?
- Ні, звичайно, потім дісталося і від Уми Турман. Це історія про те, як у світі кіно потрібно проявляти гнучкість. Ми працювали в Лондоні, спочатку актриса попросила швидше відзняти її, щоб вирушити до дітей у Нью-Йорк. А через два місяці, коли ми зсунули її сцени, вона помирилася зі своїм бойфрендом в Англії і заявила, що хоче зніматися два дні на тиждень, а решту часу відпочивати. У той момент ми вже не могли нічого змінити в графіку, це б коштувало великих грошей – і я відмовив. Турман образилася і протягом усіх зйомок зі мною не розмовляла. Іноді буває, що зірки оточують себе людьми, які виконують усі їхні забаганки, і в підсумку втрачають почуття реальності.
Бувають розбіжності й у продюсера з режисером. Тут є два виходи – або накласти на себе руки, або домовлятися. Під час роботи над Милим другом ми з режисером читали один сценарій, але бачили в ньому абсолютно різні речі. Оскільки я дуже впертий, я наполіг на своєму, і фільм вийшов так собі.
- Ваш більш успішний проект – фільм Чоловічий стриптиз.
- Така удача трапляється раз у житті. Коли це сталося, я подумав: тепер я досяг успіху і можу робити що хочу, не думаючи про каси, прокат та аудиторії. Мені запропонували зняти сиквел Чоловічого стриптизу, але для мене ця історія вже була закінчена. Що залишалося робити персонажам – одягатися?
Після зйомок Милого друга настав найгірший рік моєї кар'єри в кіно, тоді мені попалася в газеті стаття про смерть самотніх людей і про людину, яка їх ховає. З цієї ідеї з'явився фільм Життя, що зупинилося, який показували в Одесі на фестивалі. Кожного разу, коли я думаю про цей фільм, у мене очі на мокрому місці. Працюючи над кінострічкою, я прийняв найправильніше рішення – відмовитися від відомих акторів. Коли ти робиш потенційно успішний фільм для мас-маркету, велика ймовірність, що провалишся.
- Чи є різниця між фільмами, які знімає кіноіндустрія, і тими, що насправді потрібні суспільству?
- Як ви самі можете зауважити, люди хочуть бачити блокбастери про супергероїв. На щастя, є винятки. Наприклад, французи більш вимогливі до жанрів і хочуть дивитися непросте кіно. Є ще низка країн, серед яких Польща та Німеччина, де люди крім американського кіно люблять своє національне. Якщо зазирнути в майбутнє, потрібно подивитися, на що люди (крім кіно) витрачають свій час.
З'явилося достатньо якісних телесеріалів, багато великих акторів і режисерів працюють на ТБ, ще 10 років тому такого не було. Незабаром доросла аудиторія ділитиме увагу між кіно і ТБ, а молодь буде захоплена серіалами в інтернеті.
- Що ви порадите любителям кіно, які мріють потрапити в Голлівуд?
- Відмовитися від цієї ідеї. Якщо ви режисер з України, залишайтеся вдома, знімайте кіно, яке зрозуміле вашому глядачеві, розвивайте його у своїй країні.
***
Цей матеріал опубліковано в №29 журналу Корреспондент від 29 липня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.