Фото: wikipaintings.org
Клод Моне - Етрета, захід (1883)
Астрономи університету Техасу змогли встановити точний час і точку, з якої французький художник Клод Моне писав краєвид Етрета, захід сонця.
"Ми змогли визначити місяць, день, годину та хвилини (з точністю плюс-мінус одна хвилина) - коли Моне був натхненний цією прекрасною сценою. Моне побачив цей захід 5 лютого 1883 року о 4.53 вечора за місцевим часом", - говорить професор Дональд Олсен.
Один з основоположників імпресіонізму Клод Моне взимку 1883 року провів три тижні у Франції, в курортному містечку Етрета на узбережжі Нормандії. Тут він написав серію пейзажів, на яких видно прибережні скелі химерної форми.
На одному з цих полотен, названому Етрета, захід (Etretat, soleil couchant; Музей Північної Кароліни), яке раніше датувалось 1882-1883 роками - видно сонце. Воно дало групі астрономів з університету Техасу ключ для визначення моменту часу, який відобразив художник з точністю до хвилини, а також місця, де розташовувався його етюдник.
Вчені на чолі з професором Олсоном вирушили в Нормандію, де ходили по березі під час відливу з репродукціями картини, щоб знайти "точку стояння" художника.
"Прогулянки" були не дуже легким заняттям: вченим доводилося дертися по гострих скелях, покритим слизькими водоростями. Точка, з якої можна побачити саме той пейзаж, який відобразив Моне, виявилася за 388 метрів від природної скельної арки Порт д'Амон (Porte d'Amont), відображеної на інших пейзажах циклу.
За допомогою комп'ютерної програми-планетарію астрономи визначили, коли сонце могло перебувати в положенні, відображеному на картині. Це виявився вечір 5 лютого 1883 року, але з урахуванням можливих помилок інтервал був розширений з 3 по 7 лютого.
Однак аналіз таблиць припливів і відливів, а також листів Моне показав, що в інші дні він перебував в інших місцях. Тому 5 лютого залишилося єдиною датою, коли перед художником відкривався цей вид.
Олсен і його колеги астрономи-криміналісти раніше займалися розслідуванням точних обставин інших історичних подій. Вони вивчали вторгнення Цезаря до Британії, Бостонське чаювання, перший в історії марафон, а також описи зоряного неба в роботах Шекспіра, Мері Шеллі, Омара Хайяма та інших знаменитих письменників.
Дослідження виявилося можливим завдяки новаторському підходу художників-імпресіоністів до пейзажного живопису. Майстри цього напрямку першими покинули свої майстерні і стали працювати на пленері, малюючи пейзажі безпосередньо з натури.
Їхнім художнім завданням було максимально точне відтворення світла і тіней у конкретний час доби: зокрема, цикл Моне Руанський собор включає 30 картин, що зображують храм у різному освітленні.