Картина Яна Вермеєра Дівчина з перловою сережкою
Художник Ян Вермеєр написав один з найвідоміших у світі полотен в 1665 році. Для створення фарб він використовував матеріали, які в той час коштували дорожче від золота.
Вчені з галереї Маурицхейс у Нідерландах оприлюднили результати масштабного дослідження картини Дівчина з перловою сережкою художника Яна Вермеєра. Про це 28 квітня повідомило видання The Guardian.
"Нам вдалося багато чого довідатися про матеріали і методи Вермеєра. Але ми досі не знаємо точно, хто ця дівчина. Десь це і добре. Завдяки такій загадці вона як і раніше буде всім цікава", - зазначила керівник проекту Еббі Вандівере.
Ретельно вивчивши портрет, реставраторам вдалося зробити два найбільших відкриття: вони знайшли вії у дівчини і складки зеленої тканини на задньому плані, а не просто темний фон, як вважали раніше.
Це дозволило зробити висновок, що на полотні зображена реальна людина, а не абстрактна особа.
Раніше фахівці припускали, що відсутність вій у дівчини вказує на те, що Вермеєр писав не конкретну людину. Аналогічне пояснення стосувалося і безформного простору.
Крім того, реставратори встановили техніку, в якій працював живописець. Виявилося, що він починав з коричневих і чорних фарб, перш ніж додавати інші кольори, а ще він поступово переходив від фону до переднього плану.
Вчені точно визначили, що матеріали, які Вермеєр використовував для створення фарб, в XVII столітті коштували дорожче від золота.
Так, свинцеву руду, необхідну для створення білого кольору, привозили з північної частини Англії, для червоного кольору потрібен був пігмент комах, які живуть в Мексиці і Південній Америці, а синій був зроблений з напівкоштовного каменю - афганського лазуриту.
При цьому легендарна перлина, швидше за все, - авторська вигадка.
"У неї немає контуру і гачка, щоб повісити на вухо", - пояснила Вандівере.
Раніше вчені з'ясували, чому тьмяніє картина Крик Едварда Мунка.
Знайдений портрет Єлизавети I, яким спокушали її женихів
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet