18 вересня буде закрито генеральне консульство Росії в Бонні. Вважають, що у Бонні було найбільше російських агентів під дипломатичним прикриттям. Тепер посольство у Берліні залишиться єдиною російською дипмісією у Німеччині.
Уряд Німеччини офіційно визнав пряму відповідальність Росії за організацію атак на німецькій території. Йдеться про інцидент у Лейпцигу, де дрони, споряджені вибухівкою, атакували стратегічний аеропорт та припарковані там літаки. Хоча Берлін продовжує називати ці дії гібридними, де-факто це був традиційний напад із використанням військових засобів.
Що сталося в Лейпцигу: хронологія атак
Аеропорт Лейпциг/Галле — це не просто цивільне летовище. Це ключовий логістичний вузол НАТО та головна операційно-технічна база української авіакомпанії Авіалінії Антонова, чиї літаки виконують стратегічні перевезення в інтересах Альянсу (програма SALIS).
4 серпня ввечері безпілотник цілеспрямовано врізався у крило українського транспортного літака Ан-124 Руслан, що стояв на парковці. Дрон вдарив у зону паливних баків, проте катастрофи дивом вдалося уникнути: потужна пластична вибухівка Семтекс відірвалася під час удару і впала на землю, не здетонувавши.
У ніч на 5 серпня під час маневру заходження на посадку інший дрон зіткнувся з вантажним літаком логістичної компанії DHL. Літак перервав посадку і сів у Ганновері з незначними пошкодженнями. На знайдених уламках безпілотника також виявили сліди вибухівки.
Також на території аеропорту знайшли третій, несправний дрон із вибухівкою на основі гексогену, який, імовірно, не долетів до цілі.
Слідчі з'ясували, що дрони були кустарного виробництва, створені спеціально під цю операцію. Крім того, на місці виявили сліди ДНК, які збігаються з доказами підпалу центру DHL у липні (у тій справі Литва вже висунула звинувачення групі осіб, пов'язаних з РФ).
Як покарають Москву
Після майже місяця уникнення прямих звинувачень, 1 вересня міністри внутрішніх (Александр Добріндт) та закордонних справ (Йоганн Вадефуль) терміново скликали брифінг. Вони заявили, що Росія несе пряму відповідальність за заплановані, здійснені та зірвані операції і готує нові напади, щоб завдати Німеччині ще більшої шкоди.
Берлін анонсував відчутні кроки у відповідь:
Закриття генконсульства РФ у Бонні з 18 вересня. Це головне покарання, оскільки саме там, за даними спецслужб, перебувала найбільша кількість російських агентів під дипломатичним прикриттям. У РФ залишиться лише посольство в Берліні без права розширення штату.
Ліквідація Російського дому. Уряд готує юридичне підґрунтя для закриття установи в центрі Берліна, яка є інструментом пропаганди та прикриттям для шпигунства (хоча будівля є власністю РФ, що ускладнює процес).
Також очікуються зміни у візовій політиці та жорсткіший контроль за в'їздом громадян РФ.
Німеччина ініціюватиме розширення персональних санкцій ЄС та координуватиме удари по російському тіньовому флоту в Балтійському морі.
Політичні нюанси: чому мовчав канцлер?
Прикметно, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в останній момент відмовився особисто виступати зі звинуваченнями на адресу РФ, доручивши це міністрам. Експерти пов'язують таку обережність із політичною ситуацією: 6 вересня відбудуться місцеві вибори у землі Саксонія-Ангальт, де проросійська ультраправа партія Альтернатива для Німеччини (АдН) має шанси отримати монобільшість. Представники АдН вже почали застерігати уряд від кроків, що ведуть до прямої конфронтації з Росією.
Реакція світу, України та Росії
Міжнародна спільнота: ЄС та НАТО миттєво підтримали Німеччину. Генсек НАТО Марк Рютте висловив повну солідарність, а очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала події новою ескалацією на території ЄС та закликала жорсткіше реагувати на «безрозсудні дії» Москви, які стають «новою нормальністю». Водночас, на відміну від отруєння в Солсбері у 2018 році, масового вислання російських дипломатів з інших країн Європи наразі не відбулося.
Посол України Олексій Макеєв привітав рішення Берліна, але натякнув, що час відмовлятися від м'якого терміну «гібридна атака», коли йдеться про вибухівку. Він також повідомив, що Україна вже готує рішення, які дозволять передати німцям український досвід протидії російським дронам та захисту критичної інфраструктури.
Москва традиційно відкинула всі звинувачення. У Кремлі заперечили причетність до інцидентів в аеропорту Лейпцига та назвали заяви Берліна безпідставними.
Путін пов’язав офіційне звинувачення Берліна про причетність Росії до інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига з нібито необхідністю для німецької влади відвернути увагу від внутрішніх проблем.
"Щодо дій німецької влади – я думаю, що це пов’язано передусім із внутрішньополітичною ситуацією. Становище канцлера складне, він не має довіри своїх громадян – і ясно, чому, тому що не захищає національні інтереси, а торгує ними", – заявив очільник Кремля, продовживши, що у Німеччині "закриваються підприємства, люди втрачають роботу, падає рівень життя".
"Не ясно, навіщо все це роблять. Пояснити можна лише одним – що потрібно протистояти агресивній Росії", – сказав він.
Російський посол, якого викликали до МЗС Німеччини, назвав звинувачення про причетність Росії до інциденту "абсурдними", а інцидент – "провокацією" нібито в інтересах України, європейських "яструбів" і оборонно-промислових компаній.
Колишній президент Росії і заступник голови російської Ради безпеки Дмитрій Медведєв заявив, що Німеччина заслуговує ударів по підприємствах, які виготовляють озброєння для української армії.