Директор ГОГОЛЬFEST Максим Демський дав інтерв’ю журналу Корреспондент.
В Івано-Франківську готуються до масштабної культурної події. З 8 по 12 червня місто стане майданчиком для фестивалю PORTO FRANKO GOGOLFEST – міжнародного проекту, масштаб якого раніше могли дозволити собі хіба що Київ, Одеса чи Львів, пише Олексій Гвоздик у №21 видання від 3 червня 2016 року.
«Більшість фестивалів дійсно проходять у великих містах. У всіх на слуху Одеський кінофестиваль, Форум книговидавців у Львові, у столиці – Docudays або Молодість. Решта країни в цьому плані – мертва зона, – міркує арт-директор фестивалю Максим Демський. – Ми дізнаємося про те, що відбувається на периферії, тільки якщо там трапляється якась трагедія чи катастрофа, яка приваблює увагу ЗМІ.
Гучна культурна подія міжнародного масштабу в невеликому Івано-Франківську – це явище, якого, мабуть, в Україні ще не було. Тим більше що проект об'єднав зусилля відразу двох гравців: київського фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST і дуже цікавого, самобутнього, але мало відомого широкій публіці, івано-франківського фестивалю Porto Franko».
Демський каже, що ще однією особливістю є мультидисциплінарність події. В одному часі і просторі фестиваль представляє театр, альтернативну й академічну музику, хореографію, перформанс, візуальне мистецтво, кіно, літературу і навіть екологічне спрямування. Причому в деяких моментах ці напрями взаємодіють між собою, створюючи нові синтетичні жанри. Таких фестивалів у нас поки що немає.
- Навіщо проводити такий великий захід у невеликому Івано-Франківську? Тим більше в такий важкий час, коли більшості людей точно не до арт-фестивалів.
- Одна з помилок, які сьогодні дорого нам коштують, – це неправильна оцінка важливості культурних подій. За роки незалежності влада практично не звертала уваги на розвиток культури в регіонах, але це те, що в першу чергу формує свідомість людини, її світогляд, самоідентифікацію як громадянина своєї країни.
У підсумку ми отримали величезну кількість людей, мислення й ідеологія яких дозволяє вітати анексію Криму, щиро підтримувати створення самопроголошених республік і вважати, що владу в Києві захопили фашисти.
Рівень культури треба піднімати по всій країні, тому що якоюсь мірою це питання безпеки. Зараз акцент роблять переважно на сході і менше приділяють уваги іншим регіонам, але не варто думати, що там усе так добре
Рівень культури треба піднімати по всій країні, тому що якоюсь мірою це питання безпеки. Зараз акцент роблять переважно на сході і менше приділяють уваги іншим регіонам, але не варто думати, що там усе так добре. Взяти, наприклад, історію з автономією Закарпаття або сепаратистські рухи в Одеській області.
Й один з інструментів вирішення цих проблем – культура. Саме вона може виконувати роль центробіжної сили, яка здатна об'єднувати схід і захід, правих і лівих у певному просторі, де люди розуміють, що точки зору можуть бути різними, але треба виробити єдину позицію. А також визначити напрямок розвитку країни, який би влаштував усіх.
- Але щоб змінити ситуацію в цілому, одного фестивалю сучасного мистецтва занадто мало ...
- По суті PORTOFRANKO GOGOLFEST – пілот більш масштабного проекту під назвою Культурна столиця України. Це вітчизняний варіант проекту Культурна столиця Європи, який у ЄС існує вже 30 років. Щороку одне з міст Європи оголошується культурною столицею. І в це місто залучається значне фінансування. У підсумку протягом року там відбувається безліч культурних подій, які приваблюють вал туристів з інших країн і популяризують місто.
Зараз команда ГОГОЛЬFEST під керівництвом президента фестивалю режисера Влада Троїцького разом з однодумцями веде переговори з Міністерством культури про можливість запуску такого проекту.
Ця концепція дозволить вирішити важливу для України проблему відсутності культурного менеджменту. Ініціативні групи, які створюватимуть «культурну столицю» у своїх регіонах, можуть стати професійним кадровим ресурсом, здатним допомогти культурі країни вийти з дотаційного низькорозвиненого стану і перетворитися на якісний продукт, що приваблює приватні і міжнародні інвестиції. Вийти на міжнародну арену.
- Яких ресурсів вимагає такий фестиваль? Як удалося знайти їх для Івано-Франківська?
- Фестиваль був би неможливий, якби його в першу чергу не підтримували у самому регіоні. Коли в грудні минулого року ми виступили з ініціативою проведення фестивалю, ідею відразу підтримали, причому на різних рівнях.
Співорганізаторами стали представники творчої еліти міста. Кістяк команди склали директор обласного драматичного театру Ростислав Держипільський, колишній головний архітектор Володимир Гайдар і представник фестивалю PortoFranko композитор Роман Григорів.
Що дуже важливо, проект захотіла підтримати і місцева влада. І на рівні міста, і на рівні області погодилися, що такий захід необхідний. Допомогли з дозволами і адміністративними питаннями, виділили певну суму для нашого бюджету.
Більшу частину витрат узяли на себе два приватних фонди і кілька комерційних спонсорів. Виручили партнери, з якими ми працюємо в Києві. Вони погодилися надати техніку мало не вдвічі дешевше ринкової вартості.
- Чим керуються люди, які вкладають гроші у фестиваль сучасного мистецтва? Навряд чи такий захід можна назвати прибутковим.
- Фестиваль вигідний не з точки зору прямих фінансових повернень. Він допомагає розвитку міських локацій, іміджу міста. Є люди, яким цікаво розвивати не тільки якісь містечкові підприємства, а регіон загалом. Вони, наприклад, розуміють, що вкладення всього 2 млн грн (приблизно такий бюджет фестивалю) для залучення туристів на цю територію – це небагато. Пряме залучення людей за допомогою маркетингу і реклами коштуватиме дорожче.
- Чи багато відвідувачів ви розраховуєте залучити? Все-таки театр, хореографія, артхаусне кіно і сучасне візуальне мистецтво не розраховані на масову аудиторію.
- Ми це розуміємо. Створюючи програму, ми спеціально включали туди більш популярні речі. Зокрема, альтернативну музику, яка точно привабить багато людей. Але, з другого боку, щоб створити широку аудиторію, її спочатку треба виховати. Тому ми намагаємося різними способами донести якісь вузькоспеціалізовані, не масові речі до звичайного глядача. Наприклад, в одному з перформансів професійні музиканти будуть цілий день їздити в івано-франківських маршрутках, виконуючи сучасні наукові праці.
Головне тут – дати можливість людям продегустувати це мистецтво, щоб у них почав розвиватися смак до таких речей.
- Про дегустацію мистецтва неодноразово говорив Влад Троїцький у контексті ГОГОЛЬFEST. Чи не буде фестиваль у Франківську зменшеною копією київського фестивалю?
- Все-таки це різні проекти. Хоча київські куратори і створюють частина контенту, PORTOFRANKO GOGOLFEST насамперед івано-франківський фестиваль. Це стосується як фінансової, організаційної складових, так і максимального використання місцевого контентного ресурсу – художників, музикантів, творчих колективів. Навіть ті проекти, які роблять куратори ГОГОЛЬFEST, тісно інтегровані в місцеву атмосферу, створені спеціально для цього міста.
***
Цей матеріал опубліковано в №21 журналу Корреспондент від 3 червня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.