Олександр Хижняк розповів про свою мрію в боксі, про те, як рівняється на Ломаченка і про своє прізвисько на аматорському ринзі.
Чемпіон світу і Європи з боксу, найкращий боксер світової першості в Гамбурзі Олександр Хижняк, який був визнаний також найкращим спортсменом вересня в Україні, після нагородження в НОК України поспілкувався з журналістами.
- Як би ти охарактеризував цей рік для себе? Яка з перемог стала найприємнішою?
- Цей рік був дуже важким. Порівнювати результати, яких я досяг в цьому році, дуже важко, адже на різних етапах підготовки я виглядав по-різному. Результати теж різні, тому ставити їх в якійсь послідовності дуже важко. Для досягнення кожного з них я прикладав максимум зусиль. Я робив все, щоб всі поєдинки були якомога яскравішими і якнайбільш приємнішими глядачеві.
- Завдяки тому, що у тебе батько - тренер, важко втриматися від порівняння з сім'єю Василя Ломаченка. Як до нього ставишся?
- Це дуже поважна людина, яка досягла в боксі найвищих результатів. Я його поважаю, вся моя сім'я захоплюється ним, вся наша боксерська сім'я ставить його в приклад, ми стежимо за його поєдинками і вболіваємо за нього.
Він поставив планку, до якої потрібно йти. Після Олімпійських ігор в національній команді, яка, до речі, зараз дуже оновилася, стоїть планка, яку потрібно хоча б повторити. А потім вже і досягти вищих результатів.
Добре, що є до чого прагнути, і це добре, що є результат, до якого ми йдемо, і є команда, яка показала до чого прагне. Думати, що такі результати неможливі - не потрібно. Були боксери, які це показали і досягли. Я сподіваюся, що нам з командою вдасться пройти цей шлях і повторити ті результати.
- У команді як сприйняли твій вдалий виступ на чемпіонаті світу?
- Я взяв золото в Гамбурзі, і команда поверталася з чемпіонату світу в гарному настрої, не було засмучених або пригнічених. А коли мені вручили кубок найкращого боксера чемпіонату світу незалежно від вагової категорії - то було свято не тільки для мене, тренера і команди, а й для всієї України.
Я вдячний всім, завдяки кому досяг всього того, що вдалося заробити. Ми всі разом працюємо для того, щоб досягати максимальних результатів. На нього працюють всі - від старшого тренера Дмитра Сосновського до мого особистого тренера і інших людей.
- Напевно є пропозиції про перехід в профібокс?
- Звичайно. Постійно дзвонять, напевно, з 18 років (зараз Хижняку 22 роки - прим). Кажуть, що мій бій не схожий на аматорський. Всім подобається мій стиль бою, я можу диктувати хід бою, показувати те, що подобається глядачам, і глядачі готові платити гроші, щоб подивитися на мій бокс якомога частіше на рингу.
Я вдячний всім, хто мене підтримує, завдяки кому я залишаюся в аматорському боксі і йду до своєї мрії - золотої медалі Олімпійських ігор. Перш за все я житель України, житель рідного міста.
- У більшості боксерів є прізвиська на рингу. Не думав, яке могло б бути у тебе?
- Уже протягом багатьох останніх років часто зустрічаю щодо себе прізвисько "Полтавський танк". Воно вже довгий час не змінюється.
- Ти зараз дуже популярна особистість. Неважко від такої підвищеної уваги?
- Тепер уже з власного досвіду скажу, що дуже важко. У мене після перемоги на чемпіонаті світу постійно якісь зустрічі, які виснажують. Неможливо розповідати про свої досягнення без емоцій. Це забирає багато сил, але я хочу, щоб таких моментів було більше і своїми досягненнями я створював більше приводів для зустрічей з журналістами.