Засуха, неврожай і значні витрати електроенергії. Що чекає українців після рекордно теплої зими.
Україна пережила аномально теплу зиму: весна настала, а українці так і не побачили снігу й не відчули міцних морозів. Навіть ведмеді в Карпатах не змогли впасти у сплячку. Надія залишалася на березень, який в останні роки видавався сніжним і морозним. Але синоптики говорять про зворотне.
Теплою зима видалася не тільки в Україні. Загалом минуле десятиліття стало найтеплішим в історії спостережень учених NASA і Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США, починаючи з 1880 року.
Вчені прийшли до висновку, що сучасне глобальне потепління, в тому числі й аномально тепла зима, яка пройшла в Україні, майже повністю є результатом викидів парникових газів, що затримують тепло, таких як вуглекислий газ і метан.
В Україні аномально теплі зими і літня спека стануть нормою в найближчі десять років, прогнозують кліматологи. Вони радять уряду вже зараз готуватися до засух, ураганів, неврожаїв і рекордних витрат електроенергії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Україна не має кліматичної стратегії
Метеорологічна зима в Україні в цьому сезоні так і не настала. Стійке зниження середньодобової температури нижче нуля градусів за Цельсієм протягом п'яти діб поспіль, яке й характеризує настання зими, спостерігалося тільки короткостроково в деяких районах України.
"У Києві вперше за 140 років спостережень не було зафіксовано настання метеорологічної зими. Глобальне потепління в Україні йде швидкими темпами, і північні регіони стають теплішими швидше, ніж південні", - говорить директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Олександр Кососвець.
Відсутність метеорологічної зими в Україні наочно продемонструвало глобальні зміни клімату і потребу в національній кліматичній стратегії, каже заступник міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Ірина Ставчук. Вона визнає, що зараз такої стратегії немає, "але є готовність її розробити".
За її словами, Україна вже зробила кілька кроків у цьому напрямку. Зокрема, йдеться про оголошений конкурс проектів, які сприятимуть адаптації до змін клімату екосистем біосферних резерватів у Сумській, Львівській і Волинській областях.
Кошти на українські "кліматичні" проекти виділяє міністерство навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини. На один проект виділятимуть від чотирьох до десяти тисяч євро. Заявки приймаються до 12 квітня.
Вчені вказують на те, що такі температурні аномалії, як в Україні, змінюють кількість опадів і рівень поверхневих вод. У Мінекономіки вже констатують критично низький рівень води в річках України.
Укргідрометцентр прогнозує проблеми з наповненням водою каскаду дніпровських водосховищ, що вплине на забезпечення населення питною водою і позначиться на агросекторі.
Крім того, українські метеорологи не виключають, що в разі спекотної і сухої погоди влітку маловоддя весняного періоду може перейти в гідрологічну посуху влітку і восени.
Сільське господарство є одним із локомотивів української економіки, який в деякі роки забезпечує до 40 відсотків ВВП. Минулого року Україна зібрала рекордний урожай зернових. Але тепла зима стала серйозним викликом, якого ще не траплялося в Україні.
Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель сказав у ході презентації онлайн-платформи Eco Platform, що у зв'язку з цим обговорюється питання, як збільшувати меліорацію і площі під зрошення. Він зазначив, що міністерство намагається визначити, як боротися з потенційною проблемою.
Очікувати, що зимові опади в Білорусі і Росії наповнять басейн Дніпра, не варто, оскільки зима в цих країнах також була теплою, говорить член наглядової ради організації Екоправо-Київ Борис Васильківський.
Кандидат біологічних наук, директор Дунай-Карпатської програми Богдан Проць, якого
цитує DW, попереджає, що змінений клімат може принести в Україну нищівний град, урагани, смерчі, які будуть тільки частішати.
Метеорологи прогнозують, що влітку 2020 року в Україні буде сонячна та безхмарна погода і температура повітря до 40 градусів тепла за Цельсієм і вище. Особливо жарко буде в містах, де через нагрів метало-бетонних конструкцій повітря прогріватиметься до +50°С.
Якщо теплою зимою в Україні на 16 відсотків скоротився попит на енергоресурси, то спекотне літо може нівелювати цю економію.
У той же час, є прогнози, які не виключають, що потепління підвищить врожайність деяких теплолюбних культур і опосередковано зменшить ціну певних продуктів харчування в Україні.
Йдеться не тільки про поліпшення умов для озимої пшениці, але і про дині, кавуни, виноград та низку теплолюбних овочів і фруктів, ареал вирощування яких стрімко рухається на північ України.
Що радять експерти:
-
Відновлення лісів і збільшення частки лісосмуг
-
Перехід на вибіркові вирубки замість суцільних
-
Створення систем моніторингу та попередження лісових пожеж
-
Використання крапельного зрошення
-
Повторне заболочування осушених територій
-
Перехід на більш теплолюбні культури
-
Перехід на рідкі добрива під час весняного підживлення