У Єгипті вчені знайшли залишки древнього насипу, за допомогою якого робітники епохи фараона Хеопса пересували гігантські кам'яні блоки і, ймовірно, будували піраміди.
Археологи вперше знайшли пристрій, за допомогою якого древні єгиптяни, ймовірно, будували піраміди. Цим пристосуванням виявився пандус, який міг використовуватися для підняття великих вантажів. Йому, приблизно, 4,5 тисячі років.
Вчені припускали, що жителі Давнього Єгипту використовували системи для пересування кам'яних блоків для будівництва пірамід. Однак вони точно не знали, як працював цей пристрій. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Перший доказ
Єгипетські піраміди є однією з найдавніших збережених кам'яних споруд у світі. Найчастіше вони будувалися як гробниці для фараонів та інших знатних осіб.
Найвідоміші піраміди знаходяться на околиці Каїра в Гізі. Найбільша - піраміда Хеопса - єдине збережене з семи чудес світу. Ця споруда висотою в 145 метрів і шириною та довжиною в 230 метрів залишається однією з найвищих і найбільших будов, створених людством.
Її побудували з блоків вапняку і граніту. Згодом вона залишилася без кількох шарів облицювання. В середині 12 століття жителі Каїра зняли з піраміди білий вапняк, щоб відбудувати будинки після арабського набігу.
Група вчених із Французького інституту Східної археології в Каїрі та університету Ліверпуля в Англії виявили пристрій, за допомогою якого давні єгиптяни, ймовірно, і побудували цю піраміди, пише
Science Alert 1 листопада.
facebook.com/moantiquities
Біля "найбільшого музею під відкритим небом" міста Луксор у кар'єрі Хатнуб, де єгиптяни в давнину добували алебастр, використовуваний для виготовлення ритуального приладдя, археологи знайшли сліди пандуса, який міг використовуватися для підняття великих вантажів. Йому не менше 4,5 тисячі років.
У центрі насипної конструкції перебував похилий майданчик, по обидва боки якого були сходи і отвори. В отвори могли вставляти дерев'яні стовпи, навколо яких обмотували мотузки. Багатотонні блоки закріплювалися на дерев'яних "санях". Після цього будівельники тягнули за мотузки і переміщали блоки по майданчику під кутом 20 градусів.
"Це важливе відкриття - перший доказ того, що важкі блоки вирізали і переміщали з кар'єрів", - зазначив генсек міністерства у справах старожитностей Єгипту Мустафа Вазирі.
Археологи вважають, що така ж конструкція використовувалася і на інших кар'єрах.
"Раніше таку систему не знаходили", - заявив співробітник археологічної місії Янніс Гурдон.
Знаки на інструментах і два написи імені Хеопса привели вчених до висновку, що знайдений пандус відноситься, як мінімум, до правління цього фараона, будівельника Великої піраміди в Гізі (правив у 2589 - 2566 або 2551 - 2528 роках до нашої ери), розповів дослідник.
"Це говорить про те, що в ті часи єгиптяни вже вміли переміщати величезні кам'яні блоки з використанням похилих пристроїв", - підкреслив він.
Крім пандуса, в кар'єрі знайшли близько 100 написів, зроблених на честь візитів фараонів, а також кам'яні житла робітників каменоломні. Були розкопані чотири кам'яні стели: на одній зображено стоячу людину, інші картинки поки неможливо розглянути через поганий стан. Ними займуться реставратори.
Що приховують таємні кімнати піраміди Хеопса
У піраміді Хеопса знайшли порожнечу, яка може виявитися таємною гробницею. Відкриття було зроблено фізиками за допомогою телескопів, здатних бачити мюони - заряджені частинки, що виникають після зіткнення космічних променів з молекулами газу в повітрі, повідомлялося в листопаді в журналі
Nature.
Вчені з проекту ScanPyramids знайшли порожнечу над головним коридором піраміди. Довжина простору становить 30 метрів, ширина - близько двох.
Імовірно, простір може бути окремим коридором або цілою анфіладою кімнат.
Мюони розганяються до неймовірних швидкостей і проникають на сотні метрів углиб поверхні планети. За словами вчених, один квадратний метр землі поглинає близько 10 тисяч мюонів.
Телескопи, використовувані вченими, бачать частинки - в пустотах потік мюонів розсіюється набагато повільніше, ніж при зіткненні з товщею порід.
Спостереження виконували за тими ж принципами, які використовувалися в CERN при відкритті бозона Хіггса.
Автори дослідження кажуть, що їхня знахідка - перша за останні кілька століть. Попереднього разу нові приміщення в піраміді Хеопса виявив каліф аль-Мамун у дев'ятому столітті.
Через кілька місяців вчені заявили, що область порожнечі довжиною в тридцять метрів у піраміді Хеопса може приховувати трон, зроблений з метеоритного заліза.
"Для їх існування має бути вагома причина, і ця причина має бути глибоко пов'язана з єгипетською похоронною релігією, в якій говориться, що після смерті фараон повинен сісти на трон із заліза, після чого пройти через небесну браму і піднестися до зірок на півночі", - сказав астрофізик Джуліо Маглі.
Вчений зазначає, що в піраміді є чотири "повітроходи", якими дух покійного правителя міг би "вибратися назовні", при цьому прохід, що веде на північ, закінчується запечатаними дверима. Саме за ними, за словами Маглі, знаходяться знайдені порожнечі, які, швидше за все, є камерою з троном.
Маглі нагадує, що в піраміді раніше вдалося виявити трон матері Хеопса Хетепхерес. У нього була низька основа з кедра, покрита золотом і фаянсом.
Caroline Cervera
Тронний зал легендарного Рамзеса
Рамзес прославився своїми перемогами, здобутками, освоєнням нових територій, успіхами в будівництві та іригації. При ньому кордони Єгипту розширилися до територій сучасних Сирії та Судану.
Керівник місії Мамдуха ад-Дамато каже, що споруда добре збереглася, тому вважається унікальною і дуже важливою знахідкою.
Цей зал використовувався фараоном Рамзесом Другим і його спадкоємцями для спеціальних церемоній, у ході яких фараон сидів на троні, розташованому на узвишші.
Так усі присутні могли споглядати главу держави з будь-якої частини кімнати, а також чути його промови.
Незабаром один з єгипетських музеїв також поповниться черговими табличками з ієрогліфами. На одній з них, до речі, було накреслено зображення Рамзеса Другого.
Крім того, на місці розкопок виявлено кам'яні стіни і численні фрагменти кераміки: це вказує на велике сховище зерна, яке розташовувалося тут.
Рамзеса Другого неодноразово перепоховували в різних місцях через активність грабіжників. Тільки в 1881 році останки фараона стали доступними для вчених, які й сьогодні досліджують їх у наукових цілях.
Зараз його мумія виставлена на загальний огляд в Єгипетському музеї.