Українські археологи б'ють на сполох: скіфські поховання на території країни постійно руйнують і грабують. Чи можна цьому протистояти?
Поки українська влада виборює повернення з Нідерландів
скіфського золота, скіфська спадщина на території України під загрозою знищення. Нерозвідані кургани скіфських часів, у яких можуть бути надзвичайні цінності, руйнують і розкрадають, кажуть вчені.
DW поспілкувалася через таку проблему з українськими археологами.
Грабіж царського кургану: рік без охорони й вироку
Багатометровий котлован серед великого насипу, який руйнується від негоди і дощів. Саме такий вид нині має унікальна пам'ятка археології - величезний царський скіфський курган V століття до н.е. поблизу села Скобелеве Миколаївської області.
Його висота досягає 8 метрів, діаметр – більше 85 метрів. За обсягом це поховання є вдвічі більшим за курган Товста Могила в Дніпропетровській області, де в 1971 році знайшли відому золоту пектораль скіфського царя.
Рік тому невідомі привезли бульдозер і екскаватор, виставили охорону й почали шукати скарби. Грабіжникам завадили місцеві активісти. З того часу за рік правоохоронці встановили трьох замовників злочину, направили справу в суд, але її розгляд досі не почато.
Певний час курган охороняли правоохоронці, але зараз він абсолютно незахищений. Коштів на його консервацію чи подальшу розвідку ні місцева, ні центральна влада не мають, розповідають археологи.
Активіст організації Бузький гард Ілля Зелінський - один з тих, хто протистояв "чорним" археологам. Іноді він відвідує курган, щоб переконатися, що туди не повернулися грабіжники.
Він розповідає, що грабіжники, на щастя, не змогли дістатися центральної похоронної камери, але вони встигли зруйнувати частину похоронного комплексу, а можливо, і знайти певні коштовності.
Масові пошкодження поховань
Лише при поверхневому огляді розкопаного кургану місцеві археологи виявили людські останки і бронзове люстерко з дерев'яною ручкою.
"Це супровідне поховання дівчинки 14-15 років, часу боротьби між скіфами і македонцями", - додає археолог Олександр Смирнов, старший викладач Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського.
Він також входив до складу групи, яка перешкоджала грабіжникам. За словами дослідника, знахідки доводять, що в кургані поховано скіфську еліту.
Тільки в Миколаївській області зараз налічують приблизно 3 тисячі стародавніх курганів, з них два десятки – саме великі скіфські поховання, підраховує дослідник. Утім, доля таких пам'яток є катастрофічною: останнім часом вчені фіксують дедалі більшу руйнацію через так званих "чорних" археологів і місцевих фермерів.
"Днями ми проводили розвідку в Миколаївській області. На 15 кілометрах - 24 кургани, і всі пошкоджені. Жодного цілого ми не побачили. Великий плуг проходить курганом, а за ним грабіжники з металошукачами - все "вибивають" з верхніх шарів пам'ятників", – розповідає Смирнов.
Нелегальні розкопки як національна катастрофа
На колосальні масштаби таких нелегальних розкопок вказує активіст Ілля Зелінський, історик за фахом.
"У нас копається все. Я недавно виїжджав у національний заповідник Ольвія - там грабується некрополь. Також у Миколаєві є вілла античного часу після доби війни скіфів і ольвіополитів проти військ Олександра Македонського, - і там працюють "чорні" археологи", - нарікає співрозмовник DW.
Під час таких нелегальних розкопок шукачі скарбів можуть знаходити монети, прикраси, амфори, розповідає активіст. Далі їхня доля – це приватні колекції, перепродаж усередині країни чи на закордонних аукціонах.
Дослідник Олександр Смирнов відзначає, що обіг таких коштовностей на "чорному" ринку цілком може перевищувати кількість експонатів у музейних фондах України.
"Маленькі застібки, шпильки, золоті прикраси у вигляді грифонів та інші речі, які можуть стати окрасою будь-якого музею - розпорошено на відкритих сайтах, не кажучи вже про закриті. Це катастрофа", - відзначає дослідник.
"У землі лежить ешелон золота"
В Україні зараз працюють близько 400 професійних археологів, тоді як тільки шукачів скарбів з металодетекторами, за різними оцінками, від 25 тисяч до 55 тисяч. Такі підрахунки наводить скіфолог, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Юрій Болтрик.
Він визнає, що, окрім таких мисливців за скарбами, у різних областях країни працюють цілі команди мародерів із професійною технікою, які зі знанням справи обирають саме скіфські могили.
Дослідник згадує випадок 2018 року, коли пограбували восьмиметровий курган скіфської еліти біля Запоріжжя. На його думку, є всі підстави вважати, що подібні дії можуть виконувати на замовлення владних колекціонерів.
"Чому археологи скаженіють від діяльності "чорних" шукачів скарбів? Вони позбавляють нас металевих речей, які виступають хронологічними індикаторами, які вказують, що ця пам'ятка такого часу", - каже Болтрик.
За словами вченого, зараз більша частина поверхні України на 30-40 сантиметрів углиб "позбавлена давнього металу". Водночас, за оцінками археолога, в Україні зараз є ще сотні дві великих скіфських курганів, де можуть бути прихованими унікальні реліквії.
Скіфське золото, яке знаходиться в Амстердамі, вчений називає "крихтами", тоді як найцінніше досі не знайдено. "Умовно кажучи, у нас у землі лежить ще ешелон золота, а це повертають лише одне купе", - порівнює дослідник.
"Якщо дивитися на справу скіфського золота, то позиція держави присутня: це наша спадщина, наш скарб. Але при цьому ми самі не стежимо за тим, що відбувається в Україні", - скаржиться активіст Зелінський.
Усі опитані DW археологи відзначають, що зруйнований курган у Миколаївській області необхідно було б професійно дослідити. Хоча повноцінна розвідка поховань таких масштабів коштуватиме кілька десятків мільйонів гривень. Поки що цих грошей українські наукові установи не мають.
Реєстр металошукачів і археологічна поліція
За оцінками археолога Юрія Болтрика, у кургані біля Скобелева, крім центральної похоронної камери, є ще одна чи дві бічні могили.
"Там може бути жінка, господарський інвентар, посуд бронзовий з позолотою, срібні судини, зібрані візки з прикрасами", - каже співрозмовник DW.
На його думку, Україна має запровадити археологічну поліцію та моніторити території за допомогою супутників, щоб протистояти нелегальним шукачам скарбів. "Я не можу дати гарантію, що десь саме зараз не стається якесь пограбування", - каже історик.
На думку Олександра Смирнова, запобігти "чорній" археології можна було б завдяки реєстру металошукачів. Також, за його словами, місцева влада має усвідомити, що саме вона, насамперед, відповідальна за стан місцевих пам'яток.
"Потрібно два-три рішення суду - і власники землі більше не розорюватимуть курган. "Чорний" ринок ми не закриємо: він, як наркотики і зброя, є у всьому світі. Але вийти на якийсь постійний рівень - можливо. Велика проблема, що ніхто не хоче цим займатися", - нарікає вчений.
Опитані DW археологи скептично налаштовані щодо реальних вироків у справі розграбування кургану в Миколаївській області і можливих компенсацій за його руйнування. Тоді як чергове судове засідання в цій справі призначено на 4 листопада.