Обговорення того, якими саме можуть бути гіпотетичні мешканці Енцелада тривають.
Астробіолог NASA Рокко Манічеллі вважає, що в підповерхневому океані Енцелада можуть мешкати істоти, схожі на тихоходок, яких ще називають "космічними ведмедями".
Дані про те, що в океані на одному із супутників Сатурна можливе існування життя, NASA привела на прес-конференції 13 квітня. І відразу ж почалися обговорення того, якими саме можуть бути гіпотетичні мешканці Енцелада.
"Питання полягає в тому, що може жити на скелястій крижаній кулі з величезним океаном під її корою? Очевидно, що у нас немає конкретної відповіді, але робити припущення - це весело. Я думаю, що якщо ми знайдемо в межах Сонячної системи щось живе, то це буде якийсь мікроскопічний організм", - розповів астробіолог Рокко Маніселлі в інтерв'ю Gizmodo.
На його думку, головне питання, яке слід поставити в цій ситуації, звучить так: "Де життя буде брати джерело енергії для самовідтворення і розвитку?".
Життя на Енцеладі, якщо воно і є, буде сконцентроване навколо гідротермальних джерел, які і на Землі є дуже важливими для підтримання морських екосистем. Також є можливість, що гіпотетичні мікроорганізми Енцелада використовують біолюмінесценцію, щоб вижити.
Цей процес на Землі використовують деякі глибоководні істоти, яким вдається випромінювати світло в дуже темних умовах. Манічеллі пояснює, що для справжньої біолюмінесценції теж потрібне джерело енергії, але це не обов'язково повинна бути енергія Сонця.
"Здається майже неможливим, що ми знайдемо біолюмінісцентних китів, які плавають в океані Енцелада, але завжди є надія на космічну тихоходку. Ці малюки можуть всюди вижити. "Водяні ведмеді" чарівні та їх існування на Енцеладі не виходить за рамки можливостей. Вони дуже міцні маленькі істоти", - підсумував Манічеллі.
Тихоходки - тип мікроскопічних безхребетних, близьких до членистоногих. Уперше вони були описані в 1773 році під назвою "маленький водяний ведмідь". В англомовних країнах їх називають ще космічними ведмедями.
Тихоходки привертають увагу дослідників своєю вражаючою витривалістю. Коли настають несприятливі умови, вони здатні на роки впадати у стан анабіозу, а за сприятливих умов - досить швидко оживати. У стані анабіозу тихоходки витримують неймовірні навантаження, наприклад, здатні деякий час жити у відкритому космосі або в рідкому кисні за температури -193 градуси.