Фото: CMG
Китай запустив у космос новий супутник-ретранслятор
Космічний апарат на навколоземну орбіту вивела ракета-носій Long March 3B, яка стартувала з космодрому Січан.
мКитай запустив у космос удосконалений супутник-ретранслятор, за допомогою якого здійснюватиметься передача даних та телеметрії, а також керування китайськими супутниками й пілотованими космічними кораблями. Про це повідомляє CGTN.
Космічний апарат на навколоземну орбіту вивела ракета-носій Long March 3B, яка стартувала з космодрому Січан у південно-західній провінції Сичуань у неділю о 23:54 за місцевим часом (18:54 за Києвом).
Новий супутник-ретранслятор Tianlian II-05, розроблений і побудований у Китаї, є супутником ретрансляції даних другого покоління на геосинхронній орбіті, для якої період обертання супутника дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі - 23 год. 56 хв. 4,1 с.
Він забезпечуватиме ретрансляцію даних та телеметрії для китайських супутників на середній і низькій навколоземній орбітах, а також управління запусками космічних апаратів та відстеження і керування пілотованими космічними кораблями й орбітальною станцією Тяньгун-1.
Раніше, наприкінці березня. Китай запустив іще один супутник зв’язку другого покоління для відстеження та ретрансляції даних - Тяньлянь II-04.
Як відомо, супутники серії Тяньлянь є ключовими елементами космічної інфраструктури Китаю та невід’ємною частиною його космічних операцій, виконуючи роль системи супутникового відстеження та ретрансляції даних. Система Тяньлянь із розміщеними в різних точках навколо геостаціонарної орбіти космічними апаратами забезпечує майже постійну передачу даних із космічної станції Тяньгун-1 під час її обертання навколо Землі.
Перший супутник цієї серії Тяньлянь І-01 Китай запустив у 2008 році. Цей апарат та другий і третій уже завершили свої місії в космосі і вийшли з експлуатації, а ще шість нових супутників залишаються активними.
Космічні апарати Тяньлянь розробляються Китайською академією космічних технологій (CAST). У їх оновленій версії Тяньлянь ІІ використовується комунікаційна супутникова платформа DFH-4, що забезпечує покращену пропускну здатність та вищу швидкість передачі даних, а також термін служби до 15 років.
Зазначається, що остання місія стала 572-м польотом ракет-носіїв серії Чанчжен (Long March).
Нагадаємо, китайська модифікована ракета-носій Чанчжен-6 (Великий похід-6) успішно вивела на сонячно-синхронну орбіту групу із шести експериментальних супутників Шиянь-27.
Раніше у Китаї запустили 18 супутників інтернет-сузір’я Цяньфань (Тисяча вітрил), що надаватиме послуги комерційного інтернету і конкуруватиме зі StarlinkІлона Маска. Космічні апарати вивела на орбіту ракета-носій Чанчжен-8 Y6.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp