Фото: КБ Южное
Україна розробляє ракету-носій Циклон-1М
Південне розповіло про перспективну розробку проекту ракети-носія легкого класу. У виробництві застосовується 3D-друк.
Українське конструкторське бюро Південне представило розробку проекту триступеневої ракети-носія легкого класу Циклон-1М, яка зможе виводити на сонячно-синхронну орбіту висотою 600 кілометрів корисне навантаження масою до 750 кілограм.
Передбачається, що ракета стартуватиме з космодрому на березі Чорного моря. Про намір побудувати плавучий космодром у держпідприємстві Південмаш говорили в кінці лютого. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Перспективний Циклон
22 квітня на сторінці КБ
Південне в Facebook було опубліковано
повідомлення, в якому говориться, що найближчим часом очікується значне збільшення комерційного попиту на виведення малих і середніх космічних апаратів на низькі навколоземні орбіти.
Але запускати такі супутники доводиться за допомогою середніх і важких ракет-носіїв, у яких один або кілька апаратів є основним навантаженням, а малі апарати - побічним.
Власникам малих супутників доводитися підлаштовуватися під дату запуску і навіть орбіти основного апарату, що запускається, тому і зростає попит на розробку ракет-носіїв легкого класу, таких як американська Electron.
Щоб забезпечити стабільне майбутнє підприємству і його конкурентоспроможність, Південне слідує цій тенденції, говориться в повідомленні. Одним з найбільш перспективних проектів називається створення космічного ракетного комплексу на основі ракети-носія легкого класу Циклон-1М.
Ця триступенева ракета зможе виводити на сонячно-синхронну орбіту висотою 600 кілометрів корисне навантаження масою до 750 кілограм.
У першому ступені ракети використовуватиметься однокамерний рідинний ракетний двигун РД-870, що працює на парі гас-кисень. Двигун розвиватиме тягу на рівні моря 79,3 тонн-сили або 777,7 кілоньютона.
У другому рівні буде встановлено однокамерний рідинний ракетний двигун РД-846В з електроподачею палива, яке, як і для першого ступеня, являтиме собою пару гас-кисень. Його тяга становитиме 2,445 тонн-сили або 24 кілоньютони.
Одна з особливостей двигуна другого ступеня полягає в активному застосуванні 3D-друку під час його виробництва.
На третьому рівні, що фактично виступатиме в якості розгінного блоку, використовуються чотири маршових двигуни і шість двигунів системи орієнтації. Всі вони працюватимуть на водному розчині нітрату гідроксиламину з добавками.
Запуски з Чорного моря
КБ Південне пише, що розраховує на широкомасштабне міжнародне співробітництво при створенні та експлуатації нового ракетного комплексу, включаючи спільне створення наземної пускової бази на території різних країн світу.
При цьому, в якості потенційного будівництва для універсального пусковога комплексу для ракет-носіїв легкого класу розглядається Херсонська область та узбережжя Бузького або Дніпровського лиманів.
При запуску апаратів на полярну орбіту початковий етап польоту проходитиме над територією Туреччини. В якості району падіння першого ступеня і головного обтічника розробники вказують східну частину Середземного моря.
25 лютого цього року генеральний директор Південмашу Сергій Войт заявив, що підприємство планує створити в Україні плавучу платформу для запуску ракет.
Він зазначив, що в Україні немає власного космодрому, незважаючи на те, що Південмаш спеціалізується на ракетобудуванні та здійснює зовнішньоекономічну діяльність із 23 країнами.
Войт зазначив, що Херсонський державний завод Паллада, на якому виготовляють плавучі споруди, готовий до співпраці і партнерства.
"Наші інженери шукали варіанти, розглядали багато питань. Необхідно все враховувати, адже деякі країни проти того, щоб над ними запускали ракети. Спільно з Укроборонпромом ми вирішили зробити таку платформу на херсонському підприємстві Паллада", - пояснив гендиректор Південмашу.
У 1995 році американська Boeing, російська РКК Енергія, норвезьке суднобудівне підприємство Kvaerner, українські КБ Південне і ПО Південмаш заснували Міжнародний консорціум Sea Launch Company для реалізації однієї з найбільш амбітної ідеї в історії космонавтики - морський космодром.
Його ідея полягала в тому, щоб запускати ракету-носій з еквартора, де є найкращі умови для запуску, оскільки можна максимально ефективно використовувати швидкість обертання планети. Американській стороні належало 40 відсотків, російській - 25, норвезькій - 20 і українськігй 15 відсотків.
На той момент Зеніт був єдиною роботизованою ракетою, що підходить для запуску з платформи Морського старту: після установки в вертикальний стан вона самостійно заправляється паливом і відкидає стикувальні кріплення.
Влітку 2009 року компанія Морський старт оголосила про своє банкрутство, а після реорганізації провідну роль в проекті отримала російська Енергія. У 2016 році викупила російська компанія S7.