Тільки божевільний міг після трьох невдалих заходів зважитися на четвертий - фахівець
Провідні українські засоби масової інформації аналізують катастрофу літака Ту-154 з президентом Польщі Лехом Качинським на борту. На прохання ЗМІ фахівці у сфері авіації прокоментували причини авіакатастрофи.
"Так звані літерні, тобто рейси особливої важливості, готуються дуже ретельно. Техніка перевіряється за вищою категорією, та й екіпаж підбирають з висококласних пілотів", - заявив газеті Сегодня найдосвідченіший льотчик літака Ту-154 однієї з українських авіакомпаній.
"Але тільки божевільний міг після трьох невдалих заходів зважитися на четвертий, який і став фатальним. Потрібно було йти на запасний. А так машина" підпірнула "під глісаду (траєкторія польоту, за якою літак знижується безпосередньо перед посадкою - ред.), йшла на критично низькій висоті і зачепила дерева ", - заявив він газеті.
Подібну думку висловив і інший фахівець, який сам не раз бував у дуже складних ситуаціях. "Думаю, за спиною у командира в кабіні стояв якийсь запопадливий авіачиновник, який змусив його зробити цей захід в умовах поганої видимості і туману", - заявив співрозмовник Сегодня.
"Такі випадки бували і в мене: мовляв, на борту важлива особа, яка поспішає, а ти не можеш посадити повітряне судно. Цей діяч може і матом обложити командира, а той переживає, хвилюється, у нього спина мокра, і сорочку хоч викрути, ну і може схибити. Мене одного разу такий обормот теж намагався "вчити", як сідати, але я послав його подалі і наказав вийти з кабіни. Вінпо взагалі зняти мене з льотної роботи. Але потім вгамувався ", - розповів льотчик.
Газеті Сегодня вдалося поговорити і з людиною, яка особисто знала загиблого командира Ту-154, що зазнав аварії. "Нормальний був пілот, не зарозумілий, не гоноровий, як іноді трапляється з такими хлопцями з президентського спецзагону. У нього вже була в минулому якось ситуація, коли він відмовився летіти. Не пам'ятаю, що тоді стало причиною такого рішення, але цей військовий міг і вмів взяти на себе відповідальність. Що сталося зараз, не можу припустити ", - заявив газеті український льотчик.
У свою чергу спеціаліст з попередження та розслідування авіаційних подій Сергій Давидов у коментарі Газеті по-київськи припустив, що пілотові могли наказати сідати військові.
"У польського президента був військовий льотчик, а серед пасажирів - все керівництво армії. Не виключено, що хтось з генералів міг віддати розпорядження пілотові сідати у будь-якому випадку. Вже дуже дивно виглядають його триразові спроби зайти на посадку, ніби йому хтось віддавав накази. Командир, за льотними правилами, цілком міг їх ігнорувати ", - заявив він.
Давидов зазначив, що пілот, ймовірно, в останню мить побачив, що промахується, і намагався набрати висоту - звідси і висока швидкість. "Диспетчер говорив йому, що ви йдете нижче глісаду (посадкової траєкторії). Однак врятувати становище можна на висоті не менше 30 метрів, такого запасу висоти у пілота Качинського вже, ймовірно, не було", - зазначив він.
"За розкиданими уламками, можна припустити, що при зниженні був бічній крен, і на невеликій висоті пілот почав вивертати вліво, щоб таки потрапити на початок смуги", - заявив Давидов. Але особливість Ту-154 в тому, що на відміну від літаків Boeing і Airbus крила в цьому літаку розташовані дуже низько (у вертикальному положенні всього 180 см. від землі), тому відразу зачепився крилом за верхівки дерев, а так як швидкість була високою, борт почав руйнуватися.
Колишній пілот першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького Борис Качур у коментарі Газеті по-київськи заявив, що льотчик повинен був спрямувати літак на запасний аеродром.
"Я думаю, тут 100% вина командира. Наскільки мені відомо, це був військовий полковник, але ж у більшості країн президентів обслуговують цивільні льотчики. У чому різниця? Та в тому, що у цивільних пілотів, як правило, набагато більший наліт, ніж у військових колег. Та й кваліфікація зовсім інша. Коли я побачив, що сталося з літаком Качинського, - за голову схопився. Ну як же можна було допустити таку грубу помилку? Адже пропонували піти на запасний аеродром - до Мінська або Вітебська ", - зазначив він.
За його словами, навіть за радянських часів, якщо з другого разу не вдавалося сісти, вважалося проявом професіоналізму, якщо пілот скеровував повітряне судно на запасний аеродром. Щодо Смоленського аеродрому - єдина особливість у тому, що він військовий - і посадочна система там дещо відрізняється від громадянської.
"У Ту-154 є спеціальний перемикач для заходу на посадку на військовий аеродром. Однак цей ТУ обладнаний тільки автоматичною системою заходу на посадку, але не автоматичною посадочною системою (як у Boeing і Airbus). Була б автоматична посадочна система - літак сів би на автопілоті, проте на Ту-154 її не встановлюють. Посадка тільки вручну ", - додав він.
Видання Коммерсант-Украиназ посиланням на російських фахівців, що перебували на аеродромі, пише, що командиру екіпажу президентського борту капітану Аркадіушу Протасюку, коли той керував лайнером ще над Білоруссю, було запропоновано здійснити посадку на резервному аеродромі - у Вітебську, Мінську чи Москві у Внуково.
Однак той відмовився, сказавши, що спробує здійснити посадку, а якщо не вдасться - піде на запасний аеродром. Протасюк, пише видання, вважався досвідченим пілотом і давно служив у президентському льотному загоні. За даними російських фахівців, літак польського президента зробив одне коло над аеродромом, а потім почав знижуватися і впав.
"Я припускаю, що пілоти могли виконувати наказ когось із високопоставлених осіб, який вони не могли не виконати. Тому вони і проігнорували рекомендації наземних служб, зокрема керівника групи керівництва польотами", - припустив у розмові з Ъ військовий льотчик, який працює на аеродромі в Смоленську.
Колишній льотчик-інспектор Військово-повітряних сил України Григорій Пісний в інтерв'ю Комсомольской правде в Украине заявив, що аварії літака під Смоленськом могло б і не бути, якби екіпаж розвернув літак і полетів на інший аеродром. На думку Пісного, вони могли там перечекати, поки покращиться погода, або ж відправити президента з його оточенням наземним транспортом, але цього не зробили.
"Звичайно, щоб судити, чи правильно поступили льотчики, вирішивши будь-що сідати, потрібно бути там, за штурвалом. Але за тими даними, які відомі вже сьогодні, можна сказати, що вони вживали зайвих заходів і зовсім не стежили за висотою. Треба було розвертатися і йти на запасний аеродром, як їм пропонували, але вони з якоюсь дивною завзятістю хотіли сісти саме там, при нульовій видимості. Думаю, це непрощенна помилка пілотів, яка призвела до трагедії ", - зазначив він.
Польський урядовий літак Ту-154 розбився під Смоленськом у суботу вранці. На борту літака був президент Польщі Лех Качинський. Глава Польщі разом з офіційною польською делегацією летів у Катинь для участі в меморіальних заходах. На борту перебували 96 осіб: 88 пасажирів і вісім членів екіпажу, не вижив ніхто.