Згідно з цією статтею конституції, держава повинна створювати громадянам умови, де кожен буде рівний у виборі професії, надати можливість навчання і підготовки кадрів.
Використання примусової праці забороняється. Кожен також має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За даними Федерації профспілок України, із 43 мільйонів населення України - 20 мільйонів працездатні. З них офіційно працюють 10,5 мільйона, близько 4 - нелегально, решта - безробітні.
Щороку в країні гине на виробництві близько півтисячі людей. У 2014 році отримали професійні захворювання і були покалічені 8000 громадян. Кожен третій співробітник працює в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах.
Ринок праці в Україні
Керівник експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Руслана Березовська розповідає, що за останній рік в Україні зросла в два рази конкуренція на ринку праці: на 1 робоче місце претендує 5 осіб.
Експерт зазначає, що українцям дуже важко знайти роботу, середній термін пошуку складає півроку. Крім того, українці стикаються з такими проблемами, як скорочення, урізання зарплат, переведення на гнучку систему оплати праці, коли прив'язують фінансові винагороди до реальних досягнень людини. Разом з тим, знайти роботу з кращими умовами і зарплатами дуже важко, тому співробітники не звільняються.
Дані HeadHunter Україна за травень, 2015. hh.Індекс - відношення кількості резюме до кількості вакансій
"Якщо співробітника незаконно звільняють, не виплачують зарплату або чинять несправедливо в інших ситуаціях - він не готовий звертатися до державних органів і відстоювати свої права. Є велика недовіра до судової системи країни. Як правило, спірні моменти вирішуються на рівні роботодавця-персоналу або ж не вирішуються взагалі ніяк", - підсумовує Березовська.
В Україні страйки обмежені через закони/АР
Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Забороняти страйки можливо лише на підставі закону.
Ця форма вирішення конфлікту в Україні не застосовується часто, на відміну від Європи, де на багатоденні страйки виходять машиністи, таксисти, моряки та інші робочі.
Заступник голови ФПУ Сергій Українець пояснює, що це пов'язано з нашим законодавством. В Україні працівники мають право на страйк після певних процедур та переговорів з роботодавцем. Тільки у випадку, якщо рішення проблеми не знайшла ні примирна комісія, ні трудовий арбітраж, тоді вже можна оголошувати страйк.
"На жаль, у нас дуже тривала процедура - місяць. Вона не дає можливості швидко й ефективно реалізувати право на страйк і домогтися реалізації своїх інтересів. У нас у законі взагалі не передбачений попереджувальний страйк - сьогодні вирішили, завтра вийшли на роботу", - каже представник Федерації профспілок.
Більше того, у нас виділені окремі галузі, де страйки зовсім заборонені, наприклад, на транспорті, в медичній сфері.