Київ офіційно не коментує енергетичну блокаду Криму, що підриває правові основи української держави.
Вчора в Криму за участю президента Росії Володимира Путіна запускали першу нитку енергомоста з Росії на півострів.
До кінця грудня планується запуск другої нитки, а в травні 2016 року планують повністю забезпечувати півострів електроенергією з Росії.
Тим не менш, на даний момент проблеми з електрикою в Криму через енергетичну блокаду, організовану кримськотатарськими активістами, зберігаються.
Кримські татари обіцяють розпочати і морську блокаду півострова.
Швейцарське видання Neue Zuercher Zeitung зазначає, що українська влада ніяк не контролює дії активістів, які створюють проблеми і самому Києву.
Газета розбиралася, виграла, чи програла Україна від енергетичної блокади Криму.
Виключили світло
З 20 листопада майже два мільйони жителів анексованого Росією Криму змушені обходитися мінімальною кількістю електрики в день.
У великих містах життя йде в режимі економії енергії: 2 год. з електрикою – 6 год. без електрики. У селах же часто світла взагалі немає.
Радіти можуть лише продавці дизельних генераторів і свічок. Ціни на генератори на півострові зараз вдвічі перевищують московські.
Тролейбуси давно вже не ходять, банкомати відключені, на харчових комбінатах псуються продукти. Лише коли який-небудь банк отримує електрику (або має власний генератор), люди можуть здійснювати платежі. Для цього їм доводиться стояти в довгих чергах.
На щастя, температура повітря поки залишається плюсовою, бо якщо котельним доведеться працювати з ще більшою потужністю, то енергії стане ще менше.
Самовільна блокада
Ця блокада не є усвідомленим рішенням українського уряду.
За вибух вишок всіх чотирьох ліній електропередач, за якими Крим забезпечується електрикою, несуть відповідальність активісти кримських татар, націоналісти з «Правого сектора» та інших угруповань.
Разом з тим не можна сказати, що енергетична блокада стала повною несподіванкою.
Ще 20 вересня українські активісти перекрили для вантажного транспорту траси, що ведуть у Крим.
При цьому «Правий сектор» ще влітку вимагав проведення референдуму з приводу «повної блокади окупованих територій».
У жовтні український президент Петро Порошенко отримав петицію, підписану 25 тисячами осіб, на користь енергетичного ембарго проти Криму.
Порошенко був не в захваті від цієї ідеї, але після підриву ЛЕП активісти, по суті, поставили його перед доконаним фактом.
Тим часом організатор цих акцій Ленур Ізлямов пригрозив подальшим загостренням ситуації, а саме морською блокадою півострова.
Переслідування в Криму
Мета кримських татар та їхніх націоналістично налаштованих спільників цілком зрозумілі.
Мусульманська меншина на півострові, що становить близько 14% населення, з самого початку протестувало проти анексії Криму з боку Росії. За це їх ватажків переслідує російська юстиція.
Деякі з них змушені були тікати з Криму, а кілька людей вже затримані і чекають початку судових процесів. Їх звинувачують в організації масових заворушень або участі в них.
У ході інших показових процесів в Росії вже був засуджений до 20-ти років ув'язнення український режисер Олег Сенцов, а українська військова льотчиця Надія Савченко ще чекає свого вироку.
Організатори енергетичної блокади не так наївні, щоб вважати, що зможуть змусити Москву повернути Крим Україні. Однак вони сподіваються, що тиск на Кремль допоможе домогтися звільнення українських заручників російською юстицією.
Україна постраждає більше
Поки ж блокада Криму, схоже, обходиться дорожче самій Україні.
Спроби чинити тиск на Росію на ділі часто оберталися свого роду "стріляниною по своїм".
Поки не віриться, що блокада здатна вплинути на настрої кримчан.
Навпаки, особливо шкідливим, з цієї точки зору, є участь у цій акції активістів «Правого сектора». Крім того, тепер до екстремістів можна сміливо зарахувати і кримських татар.
За часів «Майдану» націоналісти становили лише невелику частину революційного руху, а на демократичних виборах після зміни влади 2014 року отримали вкрай мало голосів виборців.
Проте російська пропаганда представляє «Правий сектор» загрозою для всієї цивілізації і обзиває проєвропейський уряд в Києві «фашистської хунтою».
Треба сказати, що блокада Криму, організована повстанцями і самопроголошеними солдатами, дійсно змушує виглядати Україну державою, яка розвалюється на частини під дією націоналістів
Київ не контролює ситуацію
З моменту припинення поставок електроенергії до Криму президент Порошенко так і не виклав чіткої позиції з приводу блокади.
Залишається незрозумілим: чи то він як і раніше підтримує цих активістів, чи то він і зовсім втратив контроль над ними.
Після серпневих кровопролитних зіткнень перед будівлею парламенту в Києві Порошенко і його уряд перебувають під сильним тиском.
Незрозуміло, чи зберігається в Києві взагалі політична більшість, здатна втілити в життя мінські мирні домовленості. Заклики до жорсткості по відношенню до Москви лунають вже серед центристів, що загрожує розколом коаліційного уряду.
Можливо, саме тому Порошенко і не виступив із засудженням організаторів блокади
Лише після довгих і напружених переговорів його міністрам вдалося домогтися від них поступок: основна високовольтна лінія з напругою 220 кіловольт знову була введена в дію.
Можливо, постачання електрики в Крим по ній незабаром відновиться. Однак до зруйнованих трьох інших ЛЕП співробітники державної енергетичної компанії поки так і не отримали доступу. Переговори з цього приводу тривають.
Як би там не було, для жителів Криму ситуація незабаром повинна покращитися, Росія збирається до кінця грудня прокласти по дну Керченської протоки перший високовольтний кабель, а до травня 2016 і другий.
При цьому політичний збиток Україні завдано вже зараз.