Новий раунд переговорів щодо Донбасу, побажання Криму і ситуація з мігрантами в Європі - у дайджесті іноземної преси.
Переговори щодо Донбасу сподіваються зрушити з мертвої точки - Der Standard
Незважаючи на вже п'яту за ліком з початку конфлікту на Донбасі домовленість про
припинення вогню, миру в регіоні досі немає. Успіхом вважається вже те, що сторони не застосовують важкого озброєння.
Загалом же
процес мирного врегулювання затягується. На тлі кризи в Сирії ЗМІ повністю забули про конфлікт на сході України, а протиборчі сторони задовольняються таким собі замороженим конфліктом за прикладом придністровського.
Більше того ані конституційна реформа на Україні, ані проведення виборів за українськими законами в народних республіках, ані передача Україні контролю над кордоном так і не зрушили з місця.
Тепер мирному процесу нададуть поштовху на найвищому рівні. Так, наприкінці грудня російська влада призначила колишнього міністра внутрішніх справ, екс-спікера Держдуми і близького соратника президента Володимира Путіна Бориса Гризлова новим офіційним представником Контактної групи щодо України, що говорить про те, що в Москві українське питання підняли на новий рівень.
За словами Гризлова, мінським угодам немає альтернативи. До того ж він надав новий поштовх мирному процесу секретною зустріччю з українським президентом Петром Порошенком.
Як запевнив Гризлов в інтерв'ю газеті Коммерсантъ, переговори щодо українського питання близькі до прориву, причому прогрес є не тільки в питаннях розмінування і вирішення гуманітарних проблем, а й у зближенні з важких політичних питань.
Окрім цього, мінські переговори збігаються з прямими переговорами між Москвою і Вашингтоном: у м. Піонерське (Калінінградська обл.) відбулася зустріч головного ідеолога Кремля Владислава Суркова з помічником держсекретаря США у справах Європи Вікторією Нуланд, причому обидві сторони зуміли дійти компромісу, який сподобався Москві.
Сурков, зокрема, назвав переговори "дуже конструктивними". Адже під час переговорів було вирішено чинити тиск на своїх "підопічних" для того, щоб надати поштовху забуксованому процесу врегулювання.
Кримчани хочуть більшої любові від Росії - The Guardian
Мало хто з тих, хто спочатку підтримав анексію Криму, хоче повернути статус-кво, але більшість визнає, що російська влада не стала тією панацеєю від бід республіки, на яку всі чекали.
Олег Зубков так настирно підтримував анексію Криму Росією, що пообіцяв спустити своїх левів на українських націоналістів, якщо ті спробують проникнути на півострів. Ексцентричний бізнесмен, засновник і керівник двох найбільших в Криму зоопарків - Зубков - навіть назвав одного зі своїх амурських тигрів Референдумом. Тварина з'явилася на світ 16 березня 2014 року, у той день, коли Крим проголосував за повернення до Росії.
Минуло неповних два роки: Референдум виріс у величного звіра, а Зубков конфліктує з новим російським урядом Криму. У нього з'явилися нові думки щодо поглинання півострова Москвою.
"При Україні було погано, але ось прийшла Росія - і стало ще гірше, - цитує The Guardian підприємця. - Бюрократизм, корупція, некомпетентність - тут зараз неможливо нічим займатися."
"Це уряд гоблінів. За той час, що вони перебувають у влади, я міг би одну зі своїх шимпанзе перетворити в кращого політика, - сказав власник зоопарків про нову владу в Криму. - Вони так сильно кохаються у своєму геройському іміджі, але досі нічого не зробили. Це просто бандити, які опинилися в потрібний час у потрібному місці."
Леонід Грач очолював Верховну Раду Республіки Крим напередодні розпаду СРСР, а в перші дні після анексії міністр оборони Сергій Шойгу, за словами Грача, "пропонував йому посаду прем'єр-міністра". "Крим заслуговує кращого, ніж те, що він має в останні два роки, - вважає Грач. - Він повинен був стати зразковим регіоном, прикладом того, що можна було б зробити. А замість цього він, наче нелюбий пасинок Росії. Гроші пішли не на вирішення проблем, а осіли в кишенях кримських нуворишів."
Багато хто з тих жителів Криму, хто дотримувався проукраїнських поглядів, після анексії поїхали звідти, а більшість з тих, хто залишився, воліють мовчати, бо простору для інакомислення стало менше.
Східна Європа проти біженців - Frankfurter Allgemeine
У 2015 році всі східноєвропейські країни Євросоюзу разом узяті, а саме Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія і Чехія, взяли менше 50% від числа біженців, прийнятих Німеччиною, хоча чисельність населення цих держав значно перевищує населення ФРН.
Загалом у країнах Східної Європи було подано близько 210 тис. прохань про надання притулку. При цьому в Німеччині, як підтвердили у Федеральному відомстві з міграції і у справах біженців, було подано 442 тис. таких заяв.
За інформацією у Frankfurter Allgemeine, щільність розселення біженців у Східній Європі "відстає" від економічної потужності цих держав. Так, за справедливого розподілу всередині ЄС Польща повинна була б прийняти втричі більше мігрантів, ніж зараз, а Словаччина - взагалі у 21 раз.
Тим часом східноєвропейські члени ЄС є затятими противниками європейської квоти щодо розподілу біженців. Словаччина і Угорщина навіть подали скаргу на неї в Європейський суд з прав людини в Люксембурзі.
"Ісламська держава" скорочує зарплати - Der Spiegel
Терористична організація "Ісламська держава" істотно "урізала" щомісячні грошові виплати своїм бойовикам в Іраку і Сирії.
Так, за даними від Сирійської обсерваторії з прав людини, розмір грошового забезпечення був скорочений удвічі, практично до 200 доларів. Правозахисна організація опублікувала внутрішній документ ІДІЛ, в якому керівництво посилається на "надзвичайні обставини" і зазначає, що винятків не буде зроблено ні для кого.
Базована у Великобританії Сирійська обсерваторія з прав людини має розгалужену мережу активістів у Сирії. Через важку ситуацію в країні надану інформацію перевірити складно, але раніше її відомості часто, як виявлялося, були достовірними.