ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Огляд ІноЗМІ: ворожнеча між українцями і росіянамиСюжет

Корреспондент.net, 5 лютого 2016, 15:03
0
1615
Огляд ІноЗМІ: ворожнеча між українцями і росіянами
Прапори України і Росії тепер не часто зустріти на одному заході

Економічні наслідки від скасування Шенгену, доля Леніна і протистояння росіян і українців - у дайджесті зарубіжної преси.

 

Скільки коштує відмова від Шенгену - La Repubblica

Припинення вільного переміщення людей і товарів обійдеться Євросоюзу в 0,8% європейського ВВП.
 
Прощання із Шенгеном може коштувати Європі до 100 млрд євро за рік.
 
Підрахувало економічний збиток від поновлення кордонів, пов'язаного з кризою біженців, авторитетне державне агентство економічного планування France Strategie: короткочасні і нежорсткі заходи матимуть дещо "обмежений" ефект.
 
Удару буде завдано, перш за все, по щоденному туризму і поїздках на вікенд (скорочення на 5% і 2,5%), транскордонним працівникам і транспорту вантажів. Якщо контроль на кордонах триватиме, наслідки ризикують стати вкрай важкими: торговельні обміни всередині ЄС знизяться на 10-20%, ефект від введення податку в 3% позначиться на всіх перевезених вантажах.
 
Для Німеччини мова йде про 28 млрд євро, для Італії - про 13 млрд, для Іспанії - про 10 млрд, і 6 млрд - для Голландії.
 
Уже зараз можна стверджувати, що наслідки від закриття кордонів деякими державами призвели до збільшення часу на перехід кордону у зв'язку з перевіркою документів, на проходження митного контролю для вантажних автомобілів, до збільшення персоналу на контрольних пунктах транспортних вузлів.
 
Але все це дрібниця в порівнянні з потенційними втратами, до яких може призвести тривале призупинення дії договору про вільне пересування.
 
Найбільшу ціну заплатять найменші країни і ті країни, які найбільшою мірою залежать від внутрішніх обмінів в Євросоюзі.
 
70% економіки Словаччини, наприклад, залежать від комерційних відносин з іншими континентальними країнами.
 
Що робити з Леніним - Le Monde
 
Із наближенням 100-річчя Жовтневої революції 1917 року знову постає питання: що робити з Леніним?
 
Через 92 роки після смерті Леніна нагадування про керівника більшовицької революції можна зустріти в будь-якому куточку Росії, у московському метро і, звисно ж, на Красній площі, де в гранітному Мавзолеї лежить його забальзамоване тіло.
 
Ленін усюди. У 2011 році партія влади "Єдина Росія" спробувала об'єднати прихильників його поховання, але ця ініціатива провалилася. Жодному російському політичному лідерові не вдалося розвінчати образ Володимира Ілліча Ульянова, першого голови радянської держави.
 
EPA
 
Двадцять першого січня, виступаючи в Кремлі перед Радою з питань науки і освіти, Володимир Путін зробив заяву, що викликала подив: російський президент звинуватив Леніна в тому, що той спричинив розвал СРСР.
 
Лідер російських комуністів Геннадій Зюганов відповів на це: "Беззастережна критика діяльності Леніна - це підрив державності і підрив стабільності".
 
Виступаючи на міжрегіональному форумі ВНФ, Путін спробував пом'якшити враження від своїх попередніх висловлювань. Зокрема, він сказав: "Мені дуже подобалися і до сих пір подобаються комуністичні і соціалістичні ідеї. Якщо ми подивимося Кодекс будівельника комунізму, який широко тиражувався в Радянському Союзі, він дуже нагадує Біблію".
 
 
Путін також назвав абсурдним рішення поступитися Донбасом Україні. Такі міркування Путіна не викликають подиву, якщо згадати, що він назвав зникнення СРСР найбільшою катастрофою ХХ ст.
 
Але за цими висловлюваннями, поза всяким сумнівом, ховається щось більше. Одержимий думкою про "революції", справжні бомби уповільненої дії, Путін, поза всяким сумнівом, без радості спостерігає за наближенням сторіччя справи рук одного з найбільших революціонерів всіх часів.
 
Як українці і росіяни стали ворогами - The International New York Times
 
Навіть коли українці і росіяни не стріляють одні в одних, вони обмінюються в соцмережах їдкими коментарями.
 
Тим часом з'явилась слабка надія на політичне врегулювання.
 
Утім, Кремль явно воліє тліючий конфлікт, оскільки здатність посилювати чи послаблювати напруження (не тільки в Україні, а й на Близькому Сході) - єдиний діючий важіль Росії у зовнішній політиці.
 
Однак за постійну опору на цей грубий інструмент доводиться розплачуватися тим, що російське суспільство досі роз'єднане із сусідами, насамперед з Україною.
 
Українці завжди відчували до Росії змішані почуття, у тому числі, затаєну образу на відчуття вищості, яке нібито мають росіяни.
 
У Росії та Україні запанували напружені історичні підводні течії.
 
"Ненависть до Росії, яку спочатку підігрівали націоналісти, перекинулася на інше українське суспільство і згодом стала єдиною легітимною мовою для звернення до Москви. Росія стала легітимним ворогом", - вважає український філософ і політолог Михайло Мінаков.
 
Навіть росіяни, які не підтримують Путіна, часто відмовляють українським сусідам в окремій ідентичності і не визнають інакшості українців.
 
Окрім того, громадяни Росії та України стали різнитися за самоідентифікацією.
 
Росіяни протестують на підтримку України в Москві // EPA
 
Росіяни ототожнюють себе з державою, українці - з громадянським суспільством. Сьогодні українці вважають, що найкращий спосіб відійти від тоталітарного минулого - це вибудувати суспільство, яке відсуне національну і державну ідентичність на другий план. Це поза розумінням більшості росіян.
 
Слова росіян і українців перестали збігатися за змістом, і в пошуках взаєморозуміння слід вести переговори "мовою формальної ввічливості".
ТЕГИ: ЕСУкраина-РоссияПутинШенгенЛенинукраинцыроссияне
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах