У 2020 році ситуація з водопостачанням у Криму стала критичною, на півострові вводять графіки подачі води, але це проблему не вирішує.
Наявність прісної води залишається головною проблемою анексованого Росією Криму.
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з островом. Після анексії Криму Росією у 2014 році поставки води на півострів припинили.
У 2020 році ситуація з водопостачанням у Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима привела до посухи.
Корреспондент.net зібрав інформацію про те, що зараз відбувається в Криму з водою.
Усе за графіком
З кінця серпня графіки подачі води були введені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Графіки подачі води встановлені такими: по три години вранці і ввечері. Але в Сімферополі вже тестували новий графік: по дві години - вранці, і по два - ввечері.
Запасів води в Аянському водосховищі, використовуваному для водопостачання кримської столиці, залишилося на вісім днів, тому в Сімферополь подаватимуть воду з підземних джерел, заявив 7 грудня так званий глава компанії Вода Криму Володимир Баженов.
У Ялті з 27 листопада у зв'язку зі сформованою ситуацією почали відключати воду по ночах. З 14 грудня в місті теж будуть подавати воду по годинах.
Аксьонов каже, що графік погодинної подачі води населенню збережеться в Криму ще як мінімум на рік.
Що робитимуть
Зараз запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
На території Криму з початку року виявили майже 60 незаконних свердловин для видобутку води, стверджує міністр екології та природних ресурсів так званого російського уряду Криму Геннадій Нараєв.
У жовтні уряд Росії підготував "план надійного водопостачання Криму", на який вирішили виділити 50 мільярдів рублів, однак він передбачає в основному пошук нових джерел води.
Віце-прем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін, який курирує федеральні програми в анексованому Криму, пояснив дефіцит води на півострові тим, що її нібито крадуть:
"Ключова проблема втрат - це покражі. Цим теж треба займатися, при необхідності треба залучати правоохоронні органи, потрібно взяти на контроль, звідки йде несанкціонований забір, де неправильні прилади обліку стоять, де на сьогоднішній день люди спеціально ламають або псують прилади обліку, поливають свої городи. У нас десь не вистачає води вдома, а хтось без лічильника воду ллє скільки зайшло... Якщо ми 50% втрат ліквідуємо, то в нас води може вистачити".
Різняться і обіцянки з приводу шляхів вирішення проблем з водою на анексованому півострові. У вересні 2020 року Аксьонов анонсував будівництво в Миколаївці опріснювальної установки, однак уже 31 жовтня Хуснуллін під час візиту в Крим заявив, що опріснення - лише запасний варіант. Основним джерелом питної води для подачі населенню, за його словами, мають бути запаси підземних вод, добувати які набагато дешевше.
Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова, яка живе і працює на материковій частині України, переконана, що в російської влади півострова немає чіткого плану дій для виходу з водної кризи.
"Вони кидаються з одного на інше: то опріснення, то якісь літаки мають діставати воду з хмар і так далі. Мені здається, Сергій Аксьонов зі свого боку напирає на опріснювальні установки, оскільки це дорогий проект, і під нього можна отримати багато бюджетних грошей. Сіль теж потрібно буде кудись дівати, тобто це чергова бездонна бочка. Крім того, російський глава Криму розуміє, що подальша викачка підземних вод викликає велику неприязнь населення: через варварське видобування частина Криму вже залишилася без свердловин і без колодязів, мінералізація води зашкалює. У Марата Хуснулліна взагалі інша перспектива: він дивиться на Крим як на колонію, і, з точки зору чиновника російського уряду, проблему треба вирішити найдешевшим способом - і це, власне, викачування води, а не опріснювальні установки", - відзначає Горюнова в коментарі Радіо Свобода.
Роль України
Офіційний Київ уже неодноразово підкреслював, що постачання води на півострів по Північно-Кримському каналу відновляться тільки після деокупації Криму.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
В уряді Росії запевняють, що вирішать проблему дефіциту води в Криму без дніпровської води. Зокрема, усе той же Хуснуллін, якого називають "куратором" від Кремля по Криму і Севастополю, закликав "не сподіватися" на рішення проблеми за рахунок Дніпра і "жити в сьогоднішніх умовах".
Горюнова же вважає, що за найменшої можливості домовитися з українською владою про постачання дніпровської води Кремль скористається цим, незважаючи на сьогоднішню риторику.
Кримський політолог Олександр Севастьянов вважає, що російська влада не готова виділяти значно більші суми для комплексного вирішення кримських проблем з водою, наприклад за рахунок прокладки трубопроводів із Краснодарського краю Росії. На його думку, у Кремля не залишається інших варіантів, крім як вступити в діалог з Україною з приводу поставок води з Дніпра.