Для транспортування українського зерна не вистачає суден, а більша частина того, що вдається вивезти, не потрапляє до країн, що бідують. Ще Україна підозрює Росію у вивезенні через кримські порти вкраденого зерна.
Хліб у Лівані в дефіциті і дуже дорогий. В останні кілька тижнів люди годинами стоять у чергах перед пекарнями. Незважаючи на державні субсидії, упаковка із шістьма лавашами зараз офіційно коштують 13 тисяч ліванських фунтів, що еквівалентно приблизно 8,5 євро. На чорному ринку ціна вдвічі більша, і продовжує зростати.
Чекали на пшеницю, а не на кукурудзу
Тому проблиском надії прозвучало повідомлення про те, що перше вантажне судно, яке вийшло з України в рамках чотиристоронньої угоди щодо зерна, прямує до Лівану. Але незадовго до прибуття в порт призначення - Тріполі - судно Razoni з 26 тисяч тонн кукурудзи на борту змінило курс. Згідно з офіційною версією, покупець відмовився отримувати вантаж, який запізнився на п'ять місяців. Більше того, Ліван переважно потребує пшениці, а не кукурудзи, повідомив агентству dpa президент консорціуму з імпорту продовольства Хані Бушалі. Ось "Разоні" і довелося продовжити плавання Середземним морем ще кілька днів, поки в Туреччині не знайшовся новий покупець на кукурудзу.
У багатьох країнах пшениця є продуктом харчування номер один. Проте на кілька наступних суден також вантажили кукурудзу чи соняшниковий шрот із України.
Хто приймає рішення щодо вантажу?
Чому так відбувається? Спільний координаційний центр (JCC), створений Росією, Україною, Туреччиною та ООН для безпечного транспортування зерна з українських портів, не відповів на запит DW. На сайті JCC зазначено: "Судохідні компанії приймають рішення про рух своїх судів, виходячи зі свого бізнесу та інтересів".
Крім того, лише деякі партії зерна закуповуються Всесвітньою продовольчою програмою ООН і доставляють безпосередньо голодуючим у всьому світі. Щодо решти дванадцяти вантажних суден, які вже покинули Україну, то JCC не має права вирішувати, яке зерно куди попрямує. Попередні порти призначення були, наприклад, у Туреччині, Великій Британії, Ірландії чи Південній Кореї.
"Це комерційні угоди", - захищає процедуру офіційний представник ООН Стефан Дюжаррик: суди "були законтрактовані в рамках комерційних угод", це "цілком нормально, що вони йдуть туди, куди належить за контрактом".
Млявий експорт зерна
Дванадцять вантажних суден - і приблизно 22 млн тонн пшениці, яка все ще зберігається в Україні. Експорт зерна йде мляво, причому з кількох причин.
По-перше, зараз українські порти можуть працювати лише на малу частину своїх довоєнних потужностей.
По-друге, коли судна входять до Чорного моря, у Стамбулі перевіряють, чи не везуть вони контрабандну зброю. На зворотному шляху проводиться перевірка, чи на борту немає вкраденого зерна. Ці перевірки коштують часу та грошей.
По-третє, немає впевненості, що вдасться зафрахтувати достатню кількість судів. Багато страховиків не хочуть страхувати перевезення із зони конфлікту. Як результат, лише частина зерна, яке зберігається зараз в Україні, може бути експортована.
Чи перевозить Росія судами вкрадене зерно?
До цього додається суперечка про зерно, нібито вкрадене Росією. Вантажне судно Laodicea, яке йшло під сирійським прапором, було затримане у Тріполі ще кілька днів тому. Згідно з твердженнями посольства України в Бейруті, судно перевозило 10 тисяч тонн вкраденого українського зерна.
Згідно з офіційними документами, Laodicea прибула з розташованої на березі Керченської протоки порту Кавказ, другого за вантажообігом російського порту в Чорноморсько-Азовському басейні. Оскільки ця гавань не знаходиться в зоні бойових дій, судна, які йдуть звідти, не підпадають під контроль JCC. Однак, за даними інформаційного агентства Reuters, у порту Кавказ можуть причалювати лише судна з максимальним осадом у п'ять метрів. Посольство України також передало владі в Бейруті супутникові знімки, які, як стверджується, доводять, що вантажне судно спочатку підійшло до Феодосійського порту в Криму порожнім, а потім залишило його сильно завантаженим.
Українські дипломати підозрюють, що зерно з окупованих Росією територій на півдні України було вивезене з країни – цю думку поділяє відомий турецький експерт з безпеки Єрук Ішик із стамбульського Інституту Близького Сходу.
З відключеним транспондером
Згідно з розслідуванням британського видання Financial Times (FT), історія з Laodicea - далеко не єдина. На основі супутникових фотографій FT вже в травні виявила як мінімум вісім суден, які були заповнені зерном не в Росії, а в порту Севастополь, що знаходиться під санкціями, в Криму. Згідно з офіційними судноплавними документами, з початку війни з порту Кавказ вийшло значно більше судів, ніж раніше, а їхній фактичний маршрут не завжди можна відстежити.