Сьогодні, 24 травня, – свято святих рівноапостольного Кирила і Мефодія, які є творцями слов'янської писемності
Святі брати Кирило і Мефодій походили із знатної і благочестивої сім'ї, що жила в грецькому місті Солуні. Мефодій був воїном і правив болгарським князівством Візантійської імперії. Це дало йому можливість вивчити слов’янську мову. Незабаром, проте, він вирішив залишити світський спосіб життя і прийняв чернецтво в обителі на горі Олімп.
Його брат Костянтин з дитинства виявляв дивовижні здібності і здобув чудову освіту разом з малолітнім імператором Михайлом 3-ім при царському дворі. Потім він прийняв чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп в Малій Азії, отримавши ім'я Кирило.
Незабаром імператор відправив обох братів до хазарів для євангельської проповіді. Як свідчить переказ, дорогою вони зупинилися в Корсуні, де Костянтин знайшов Євангеліє і Псалтир, написані "руськими буквами", і людину, що говорить руською, і став вчитися читати і говорити цією мовою.
Коли брати повернулися до Константинополя, імператор відправив їх з просвітницькою місією до Моравії. Моравського князя Ростислава гнобили німецькі єпископи, і він просив імператора прислати вчителів, які могли б проповідувати на рідній для слов'ян мові.
Першими із слов'янських народів, що навернулися до християнства, були болгари. У Константинополі примусово жила сестра болгарського князя Богоріса (Бориса). Вона прийняла хрещення та ім'я Феодора і була вихована у дусі святої віри. Біля 860-го року вона повернулася до Болгарії і стала просити свого брата прийти християнство.
Борис хрестився, прийнявши ім'я Михайло. Святі Кирило і Мефодій були в цій країні і своєю проповіддю сприяли утвердженню в ній християнства. З Болгарії християнська віра розповсюдилася до сусідньої з нею Сербії.
Для виконання нової місії Костянтин і Мефодій в 863 році склали слов'янську азбуку і переклали слов'янською мовою основні богослужебні книги (Євангеліє, Апостол, Псалтир).
У Моравії брати були прийняті з великою честю і стали учити Богослужінню слов'янською мовою. Це викликало злість німецьких єпископів, які правили в моравських церквах Богослужіння латинською мовою, і вони подали скаргу до Риму.
Узявши з собою мощі святого Климента (Папи Римського), знайдені ними ще в Корсуні, Костянтин і Мефодій попрямували до Риму.
Дізнавшись про те, що брати несуть з собою святі мощі, Папа Адріан зустрів їх з шаною і затвердив Богослужіння слов'янською мовою.
За матеріалами РИА Новости