Фото: Корреспондент
Буккроссер: Классна книжка повинна бути прочитана максимальною кількістю людей
Столичні студенти та офісні службовці захопилися новою грою: буккросинг - передача книг незнайомцям. Як пише тижневик Корреспондент, це можливість читати книги безкоштовно і знайти нових друзів.
Світовий рух буккроссер - практика залишати книгу в громадському місці, щоб інші знайшли її і прочитали, а потім у свою чергу залишили ще десь, - докотилася до української столиці, пише Корреспондент.
Буккроссинг, що зародився в 2001 році в США, де засновник руху, спеціаліст з інтернет-технологій Рон Хорнбекер залишив у холі готелю перших 20 книг з пояснювальними написами, вже кілька років як щосили розвивається у сусідніх Польщі та Росії. Буккроссинг - соціальна мережа і квест в одному флаконі - став новим захопленням молодих столичних інтелектуалів, які люблять читати і мріють зустріти собі подібних.
"Це гра така, можливість знайти однодумців, самоствердитися, - говорить про рух молодих книголюб 31-річний Артем Зелений, директор столичного піар-агентства Brandcom і один із засновників буккроссингу в Україні. - Буккроссер - це людина віком від 22 до 28. Студенти -- найактивніша його аудиторія ".
Залишити вподобану книгу, або, як кажуть буккроссер, відпустити її, можна де завгодно. Для тих, хто віддає перевагу організованим буккроссерським точкам, це, наприклад, спеціально відведена для цього поличка у глибині столичної Книгарні Є біля Золотих воріт, стару шафу на першому поверсі паті-стору (від англ. Party-store) Небо, магазин молодіжного одягу на Межигірській, піаніно в барі Барабан на Прорізній або поличка в шафі в барі Віола на бульварі Шевченка.
На стікері всередині книги буккроссери залишають свої імейли - з новими власниками відпущених ними книг, які їх зловили, можна обмінятися коментарями на сайті, а за спільного бажання навіть зустрітися. На позаминулому тижні Зелений відпустив на волю 12 книг. Серед них, наприклад, Рецидивіст Курта Воннегута. Його Зелений відсунув на лавці в парку біля столичних Золотих Воріт. Собі з полиці буккроссинг в одному з київських кафе Зелений узяв вірші француза Шарля Бодлера і книгу з української граматики.
Те, чому багатьом шкода пустити власну бібліотеку по світу, він пояснює просто. Книга вчить на світі жити, помити руки, перед тим як сісти книгу читати, сторінки в книзі не заминати - усі ці постулати вселили співвітчизникам батьки, що виросли в Радянському Союзі, вважає він. Тоді купити хороші книги можна було, тільки здавши кілограми макулатури і вистоявши чергу, як у Мавзолей, - і це ще якщо пощастить, діставалися передплатні видання не всім. "Просто класна книжка повинна бути прочитана максимальною кількістю людей. Вона повинна піти по руках", - пояснює Зелений нову ідеологію буккроссерів.
Сайти, на яких співвітчизники обмінюються інформацією про книжки - а це російський www.вookcrossing.ru, форуми в ЖЖ і http://znatok.ua/bookcrossing (офіційний сайт українських буккроссерів давно зламався), - рясніють оголошеннями про надіслані книги. "6 липня 2009 року у відділенні OTP Банку на вулиці Михайлівській у Києві била відпущена книга А. Гавальді Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав ..." - Пише один з користувачів.
Детальніше про новий модний тренд у молодіжному середовищі читайте в № 34 журналу Корреспондент від 11 вересня 2009 року.