В Україні різко зріс попит на оформлення закордонних паспортів. Корреспондент з'ясував, з чим пов'язаний ажіотаж і якою є справедлива ціна «ксиви», пише Сергій Одаренко у №13 журналу Корреспондент від 4 квітня 2014 року.
Із самого ранку біля входу в паспортний стіл на київському спальному масиві Троєщина зібралося кілька десятків людей. Більшість з них – охочі подати документи на отримання закордонного паспорта. Відвідувачі роздратовані, між ними раз у раз спалахують дрібні сварки.
- Куди ви без черги? – звертається до бабусі чоловік арабської зовнішності. Та у відповідь тільки відмахується:
- Я займала!
І продовжує пробиратися ближче до дверей. Інші тим часом складають списки: хто за ким займав. Вже о дев'ятій ранку кількість людей наблизилася до сотні.
У центральному паспортному сервісі держпідприємства Документ черга електронна: клієнти отримують в автоматі талон і чекають, коли їхній порядковий номер висвітиться на табло. Але й тут спостерігається ажіотаж. Відвідувачів зустрічає табличка: у зв'язку з різким збільшенням кількості звернень центр працює в посиленому режимі, але затримка у видачі паспортів все ж можлива.
За інформацією Державної міграційної служби України (ДМСУ), за останні три тижні березня щоденна кількість українців, які захотіли отримати закордонний паспорт, збільшилася на 30-40%. А в згаданому київському центрі і того більше: якщо раніше за день приймали близько 200 заявок, то зараз – 500-550.
Щоб скоротити черги, ДМСУ перевела всі свої підрозділи на шестиденний режим роботи до стабілізації ситуації. По всій території України вони працюватимуть з 10:00 до 19:00.
«Такий ажіотаж пов'язаний з трьома факторами: наближенням відпускного сезону, неможливістю поїхати відпочивати в Крим і тривогою людей через можливе вторгнення російських військ на материкову частину України», – розповів Корреспонденту прес-секретар ДП Документ Володимир Поліщук.
Люди, які стоять у чергах, це підтверджують – особливо помітний «кримський» фактор. Наприклад, бухгалтер Раїса Бахмат проміняла Крим на Болгарію.
«Це вимушений захід, – наголошує вона. – Дуже хотіла поїхати в Ялту або Лівадію».
Бахмат запевняє, що у разі звільнення Криму Росією вона знову вирушить на півострів.
У киянки Юлії Рачкової, яка зараз перебуває в декретній відпустці, закордонний паспорт оформлений давно. До паспортного столу вона звернулася, щоб вписати в нього своїх трьох дітей.
«Схоже, що цього року нам не світить відпочинок у Криму, – нарікає киянка. – Тому на сімейній нараді ми вирішили вирушити куди-небудь за кордон».
З країною Рачкова поки що визначається, але це буде недалеке зарубіжжя.
З такою самою проблемою зіткнулася і 30-річна менеджер з продажу Юлія Плутенко. Цього літа вона разом з дітьми збиралася до Криму на Блакитні гори, що в Коктебелі. Але після того як півострів відділився від України, вона вирішила не ризикувати і купила сімейну путівку до Туреччини.
«На Азовському морі мене не влаштовують умови, особливо для дітей. А от у Туреччині й екологія краща, й по грошах виходить практично однаково», – каже Плутенко.
У киянки Наталії Кімлик мотиви набагато серйозніші. Вона оформила закордонний паспорт на той випадок, якщо протистояння з Росією перейде в гарячу фазу. В IT-компанії, де працює її чоловік, днями провели опитування серед співробітників – чи готові вони виїхати з України, якщо почнуться військові дії. 70% з них відповіли позитивно.
Цікаво, що на випадок евакуації компанія навіть готова сплатити перший місяць проживання своїх співробітників.
«Про виведення бізнесу з нашої країни мова поки що не йде, але керівництво продумує всі можливі ходи. Від Росії можна очікувати найгіршого», – упевнена Кімлик.
Задешево
У прагненні скоріше отримати заповітний документ багато людей не звертають уваги на його вартість. За даними ДМСУ, на сьогоднішній день ціна паспорта, що видається за 30-40 робочих днів, становить 377 грн. У цю вартість входять держмито (170 грн.), плата за послуги МВС (87 грн.) і плата за бланк (120 грн.). Якщо «ксива» потрібна в десятиденний термін, вартість документа зростає до 634 грн.
Тим часом житомирянин Іван Фурлет категорично не радить платити за нетерміновий паспорт більше 170 грн. Наприкінці минулого року активіст кампанії Стоп свавіллю в паспортних столах! виграв позов у держави: Верховний адміністративний суд України вирішив, що єдиний обов'язковий платіж під час оформлення закордонного паспорта в місячний термін – держмито. Решта – незаконні побори.
Фото Дмитра Ніконорова
В останні три тижні кількість українців, які хочуть отримати закордонні паспорти, зросла на 40%
«Кожен службовець міграційної служби, що вимагає оплати додаткових коштів, як мінімум здійснює кримінальне правопорушення – зловживання службовим становищем або невиконання рішення суду», – вважає позивач.
Навіть після своєї перемоги в суді Фурлет продовжує контролювати діяльність ОВІРів, регулярно відвідуючи їхні підрозділи.
«За годину до відкриття житомирської служби біля дверей утворилася величезна черга. Мінімум чотири людини з усіх подаватимуть документи відповідно до закону», – так звітує активіст у соцмережах про свою роботу.
Тим, кого примушують до сплати додаткових платежів, Фурлет рекомендує подавати до суду заяву про скоєння злочину. Зазвичай суддя задовольняє такі позови – є чимало прикладів, коли українці отримували паспорт за 170 грн.
Втім, ті громадяни, які не намагаються відстоювати свої права в суді, як і раніше, платять і за вартість бланка, і за послуги МВС.
«Рішення суду стосуються конкретних осіб і не поширюються на всіх громадян, – заявили Корреспонденту в прес-службі ДМСУ. – До того ж Верховний суд не скасував відповідну постанову Кабінету Міністрів, а лише просив переглянути її».
Щоправда, вже в найближчі два тижні в цьому питанні може бути поставлена крапка. Днями перший віце-прем'єр-міністр України Віталій Ярема запропонував внести зміни до постанови № 231 Про правила оформлення та видачі паспорта громадянина України та для виїзду за кордон. Очікується, що в майбутньому для оформлення документа необхідно буде сплатити тільки держмито, як і вирішив суд.
Код українця
Уже цього року українцям можуть почати видавати біометричні закордонні паспорти. Це передбачає нещодавно підписане прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком рішення про затверджену форму паспорта з біометричними даними.
Уже цього року українцям можуть почати видавати біометричні закордонні паспорти. Документ такого зразка необхідний для введення безвізового режиму між Україною і Євросоюзом
Документ такого зразка необхідний для введення безвізового режиму між Україною і Євросоюзом. За словами Яценюка, біометричні паспорти будуть удвічі дорожчими, ніж сьогоднішні.
«Там ще корупції стільки, що нехай бог милує, але саме за цими паспортами українці їздитимуть в ЄС, як європейці до нас», – зазначив прем'єр в одному з телеінтерв'ю.
Насправді запровадження біометричних паспортів мало стартувати ще на початку минулого року, як передбачав прийнятий у листопаді 2012-го закон Про Єдиний державний демографічний реєстр. За цим законом, паспорт мали отримувати навіть діти. Також планувалося створити електронну базу даних про всіх громадян країни.
Найбільші побоювання тоді викликали біометричні параметри – фізичні характеристики та поведінкові риси, що ідентифікують особу, які потрібно вносити на чіп паспорта.
І якщо під фізичними характеристиками мають на увазі відбитки пальців і оцифрований знімок сітківки ока, то пояснити, що таке поведінкові риси і хто їх визначатиме, не зміг ні уповноважений орган, ні навіть автор закону – екс-депутат від Партії регіонів Василь Грицак. У міграційній службі сподіваються, що цього разу в Кабміні такі деталі продумають більш ретельно.
***
Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 4 квітня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.