Переселенці з Криму обживають оздоровниці в курортних зонах великих міст, отримують допомогу від волонтерів, а багато хто з них почав працювати, пише Сергій Одаренко у №22 журналу Корреспондент від 6 червня 2014 року.
Телефон Івана Коротаєва, 23-річного активіста координаційного центру зі сприяння переселенцям з Криму Пуща-Водиця SOS, поки він розмовляє з Корреспондентом, не замовкає ні на мить. На день він приймає десятки дзвінків від співвітчизників, які бажають допомогти кримчанам, що переселилися на материкову частину України після приєднання півострова до Росії.
Сам Коротаєв, колишній вихованець дитбудинку, теж з цих вимушених мігрантів. Він і ще 150 його земляків отримали дах над головою у санаторії комунального підприємства Київпастранс, розташованого під Києвом.
Сьогодні Коротаєв і його колеги складають та розміщують у соцмережах списки необхідних продуктів і речей, які всі охочі можуть пожертвувати мігрантам.
Через три місяці після референдуму про статус автономної республіки, проведеного в Криму проросійськими силами і вирішив долю півострова на користь сусідньої держави, його жителі продовжують прибувати на материкову Україну.
За даними Міністерства соціальної політики, на сьогоднішній день кількість переселенців з Криму становить близько 13 тис. осіб
За даними Міністерства соціальної політики, на сьогоднішній день кількість переселенців становить близько 13 тис. осіб, причому 4,5 тис. з них – сім'ї передислокованих українських військовослужбовців. Хоча, за оцінкою фахівців Кримського центру ділового та культурного співробітництва Український дім, загальна цифра є ще більшою – від 16 тис. до 18 тис.
Штаби з розміщення екс-кримчан створені практично у всіх регіонах країни, але найбільше людей приймають у Києві, Львівській, Вінницькій та Харківській областях. Тих, у кого немає житла, розселяють у державних оздоровницях. Багато хто вже отримав роботу.
Юристи допомагають біженцям переоформити соціальні виплати на новому місці і вирішити проблему залишеної в Криму нерухомості. Квартирне питання – а саме тимчасове зупинення угод купівлі-продажу – стримує багатьох українців від міграції з півострова. Щойно воно буде вирішено, експерти прогнозують зростання переселенського потоку на материкову Україну.
З курорту на курорт
Коли приїжджаєш до санаторію Київпастрансу в Пущі-Водиці вперше, здається, ніби потрапив на курорт: навколо тиша, невеликі затишні корпуси потопають у зімкнутих кронах дерев.
До недавнього часу ця оздоровниця була закритою через недофінансування, і лише частина приміщень була в оренді. Наприклад, минулого літа в санаторії жили учасники телевізійного шоу Фабрика зірок.
Нове життя в санаторій вдихнули переселенці з Криму, які почали з'їжджатися сюди відразу після референдуму в березні.
«Щойно були озвучені результати, ми з дружиною розрахувалися з роботи, завантажили в дві сумки найнеобхідніші речі і переїхали в Київ», – розповідає Віктор Якушев, який 15 років пропрацював кочегаром на заправці кораблів Чорноморського флоту РФ в Севастополі.
Подружжя Якушевих категорично відмовлялося приймати російське громадянство, що, за їхніми словами, вже було розцінено багатьма їхніми сусідами як проукраїнська позиція, і на їхню адресу посипалися погрози.
У столиці України на кримчан очікувала зовсім інша картина: щойно вони переступили поріг санаторію, до них вишикувалася величезна черга охочих хоч чимось допомогти.
«Але ж перед тим як приїхати сюди, ми купили на столичному ринку два кухлі – бо не знали, що нас очікує, – розповідає Якушев, й емоції переповнюють його настільки, що, не будь він чоловіком, напевно, розплакався б. – Одна сім'я подарувала нам телевізор, інші ледь не силою затягнули нас до себе в машину і відвезли в супермаркет, де накупили нам продуктів на тиждень вперед».
Новоприбулим у Києві пропонують не тільки предмети першої необхідності і дах над головою, а й можливість тимчасового працевлаштування. До слова, серед тих, хто переїхав, є люди з вищою освітою – акушер-гінеколог, психолог, флорист і навіть фахівець антимонопольного комітету.
У Пущу-Водицю, як і в інші місця компактного зосередження екс-кримчан, регулярно з'їжджаються в пошуку робочої сили представники різних компаній. Часті гості тут – рекрутери з магазинів та супермаркетів, яким потрібні продавці.
«Практично всі [мешканці санаторію в Пущі-Водиці], хто шукав роботу, вже працевлаштовані», – констатує Коротаєв.
У цілому по країні, за даними Мінсоцполітики, до служби зайнятості звернулося 708 переселенців з Криму, але працевлаштовано з них лише 129 і ще 434 призначено допомогу з безробіття.
Для біженців переважно є лише тимчасова робота. Якушев працює на громадських засадах завгоспом переселенського містечка – приймає продукти і речі, і скоро йому, можливо, дістанеться місце водія в місцевому автопарку.
Фото Дмитра Ніконорова
Віктор Якушев із родиною не захотів приймати російське громадянство і виїхав із Севастополя. Зараз він працює завгоспом містечка переселенців у Пущі-Водиці
Його дружина влаштувалася кухарем в санаторській їдальні. Там таки працює офіціанткою 25-річна кримська татарка Елі Ресулова, яка приїхала з-під Бахчисарая.
Олександр Ярошевський, який обідає за одним зі столиків, розповідає, що залишив рідний Судак, щоб його синів не призвали в російську армію.
Турбота про дітей – одне з найважливіших завдань переселенців та координаторів Центру. Поки Ресулова сервірує столи, її чотирирічний син Арслан розглядає картинки в пошарпаній книзі, сидячи в ігровій кімнаті, а дворічна дочка Саміна спить у номері.
І хоча малюків, які прибувають з Криму, приймають у дитсадки та школи без черги, багато хто з них поки що залишається з батьками. Усім їм тут забезпечена навіть культурна програма: по вихідних Київпастранс возить дітей на екскурсії по столиці – зокрема в знаменитому кафе-трамваї, що курсує від Подолу до Пущі-Водиці.
Фото Дмитра Ніконорова
Частина кримських переселенців працевлаштувалася на кухні санаторію Київпастрансу у Пущі-Водиці
Київ поки прийняв найбільшу кількість переселенців з Криму – близько 2,6 тис. осіб, свідчать дані Мінсоцполітики. До Львова прибули 811, у Вінницьку область – 544, в Харківську – 460 біженців. Сотні кримчан перебралися в Хмельницьку, Полтавську, Івано-Франківську, Дніпропетровську та Чернігівську області.
При цьому до органів соцзахисту населення за різними виплатами звернулося близько 1,3 тис. осіб, і майже 1 тис. з них уже призначена допомога. Так само оперативно відновилася і виплата пенсій на новому місці: за квітень її отримали понад 2 тис. кримчан, які своєчасно звернулися до відділень Пенсійного фонду.
На всеукраїнському з'їзді вимушених переселенців, який нещодавно відбувся у Києві, створено робочі групи, які займатимуться питаннями житла, проблемами кримських підприємців, соціальною політикою й освітою.
Квартирне гальмо
Андрія Щекуна, главу Кримського центру ділового та культурного співробітництва, в минулому – активного учасника кримського Євромайдану, переселенцем назвати важко. Напередодні референдуму він був викрадений проросійськими бойовиками і насильно вивезений з Криму.
Тому активіст завжди уточнює, що переселенці діляться на дві категорії – ті, хто сам вирішив емігрувати з півострова, і ті, хто зазнав політичних репресій або депортації.
«Для всіх ми домагатимемося офіційного статусу [переселенця або депортованого] з подальшими державними фінансовими програмами», – обіцяє Щекун.
А поки що він і його колеги по організації збирають єдину базу даних новоприбулих і вже зіштовхнулися з великим розривом між офіційною статистикою і реальною картиною: багато мігрантів не реєструються в державних органах, причому не завжди з власної волі.
Вони звертаються за допомогою до Департаменту соціальної політики київської мерії з проханням про поселення, але там їм відповідають, що місць немає, розповідає Щекун.
«Ось люди і викручуються хто як може: селяться у знайомих, знімають кімнату або квартиру», – додає активіст.
Квартирне питання стоїть для кримчан дуже гостро. У Якушева і Ресулової на півострові залишилися будинки, які вони намагаються продати – втім, поки що безуспішно. Потенційні покупці бояться, що в майбутньому угоду визнають недійсною.
За словами юристів, відповідно до недавно прийнятого Закону Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, угоди з кримською нерухомістю можна укладати тільки на території материкової України, де працюють українські реєстри.
Марія Швець, фахівець адвокатської контори Золота середина, рекомендує власникам для підтвердження прав на свої будинки і квартири внести інформацію про них до Реєстру речових прав на нерухоме майно.
«Ця реєстрація буде доброю підмогою у разі оскарження будь-яких незаконних дій, які можуть бути вчинені стосовно власності, що міститься в Криму, під час окупації», – пояснює Швець.
Юрист наголошує, що в Росії існують схожі з українськими реєстри, от тільки в Криму вони поки що не діють, й об'єкти місцевої нерухомості в них не внесені. Тому ринок купівлі-продажу на півострові застиг.
Для захисту своїх прав власникам кримської нерухомості все ж необхідно буде зареєструвати їх і в російському реєстрі. В іншому разі, попереджає Швець, рано чи пізно настане момент, коли права, там не зареєстровані, не будуть визнаватися Росією.
Втім, адвокат Денис Писаний, партнер юридичної компанії TIC, почасти заспокоює кримчан: за фізичними особами, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на будь-яке їхнє майно, включаючи земельні ділянки, залишені на півострові, якщо вони придбані відповідно до законів України.
«Крим не визнаний міжнародним законодавством як частина території Росії, тому вважається, що там все ще діють українські закони, – пояснює юрист. – Якщо у людей виникнуть майнові спори з неукраїнськими органами на території Криму, то я раджу такі справи розглядати в українських судах, а краще – в міжнародних судових інстанціях».
Експерти вважають, що житлові проблеми переселенців повинні вирішувати не тільки юристи, а й місцева влада – зокрема надати мігрантам пільгове кредитування житла та земельної ділянки під будівництво.
За даними Щекуна, у Херсоні кримським татарам вже передали під забудову 16 га, а в Закарпатській області безкоштовно виділили 31 земельну ділянку під будівництво для переселенців з Криму. Щоправда, цього замало, підрахували фахівці. Щоб забезпечити землею всіх, хто має кошти на будівництво, необхідно, щоб кожна сільрада України виділила як мінімум по п'ять земельних ділянок.
Проблема купівлі-продажу житла для українців, які поки ще залишаються в Криму, але хочуть виїхати, буде вирішена вже на початку червня, будує оптимістичний прогноз Щекун. А до 2017 року він пророкує збільшення числа мігрантів до 100 тис. Якщо, звичайно, Крим залишиться в окупації, уточнює активіст.
***
Цей матеріал опубліковано в №22 журналу Корреспондент від 6 червня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.