У пошуках відпочивальників Корреспондент вирушив у чотири туристичні центри України – два на півдні і два на заході, пишуть Діана Єрьоменко, Сергій Одаренко та Ірина Пустиннікова у №27 видання від 11 липня 2014 року.
Щоб охопити всі види внутрішнього туризму, Корреспондент обрав чотири курортні локації в різних куточках країни. Ми вирушили в приазовський Генічеськ, чорноморську Одесу, Мекку міського туризму Львів і столицю середньовічних фестивалів Кам'янець-Подільський.
Генічеськ: забили стрілку
Уздовж пішохідної алеї, що веде до моря, вишикувалися ятки торговців пляжним товаром. Рідкісних клієнтів вони заманюють специфічним віршованим гумором.
«Не экономь на пирожок, купи детенышу кружок», – це для дітей. Їх татам адресований інший заклик: «Носки, трусы и выпивон, для мужчин всё имеется, коль покупаешь всё у нас, на sex можешь надеяться».
Під «випивоном» мається на увазі «Вкусняшка» – саморобна настойка місцевого розливу, на етикетці якої красуються обняті козаки в шароварах і великий герб-тризуб. Втім, патріотична символіка не допомагає: багато завсідників Азовського узбережжя з Києва чи Західної України цього року не приїхали.
Фото Тетяни Вілянської
Жителі Генічеська всіма силами намагаються привабити туристів
«Раніше їх багато приїжджало, зараз не хочуть. Кажуть, ви там, на південному сході, – зрадники. Хоча у нас тут навіть не було таких настроїв», – нарікає директор бази відпочинку Кобзар Марина Шевченко.
Ще одна причина, через яку гості змінюють плани, – військові дії на сході України.
«Багато хто вважає, що у нас майже так само небезпечно, як і там. Хоча тут тепле море і мирне небо», – запевняє Шевченко.
Щодо теплого моря не все так вдало: червень на півдні, як і у всій Україні, видався дощовим. А ось небо дійсно виглядає мирним. Втім, привід для занепокоєння є: Генічеськ розташований на початку коси Арабатська Стрілка, яка частково належить до Херсонської області, а частково – до Криму.
«По Стрілці весь час тягають техніку», – каже Олексій, житель села Стрілкове неподалік Генічеська.
Щоб не лякати відпочивальників, українська армія проводить свої маневри вночі, але комфорту це не додає.
«Пройшла чутка, що у вас на дорозі в Стрілкове стоїть блокпост і через нього пропускають лише місцевих», – пише Владислав Рижков з Харкова на сторінці ВКонтакте, присвяченій відпочинку в Генічеську. «Нічого подібного», – відповідають йому учасники групи, запевняючи, що КПП розташований далі, на кордоні з Кримом.
Пояснення допомагають не завжди, так само як і прямий потяг з Києва, і до смішного низькі ціни: житло в приватному секторі коштує 35 грн за ліжко-місце, в пансіонатах і базах відпочинку – від 100 грн.
«Приїжджали на свята [День Конституції 28 червня], заселили шість номерів. Відразу після свят роз'їхалися», – каже місцевий житель Антон Крайник, чия мати працює на одній з баз відпочинку.
Не їдуть і росіяни, яких в Генічеську і на Арабатці відпочивало традиційно багато.
«У Росії Генічеськ знають чи не краще, ніж в Україні, – каже місцева мешканка Наталія, яка в курортний сезон підробляє торгівлею. – Деякі українці навіть не знають, де наше місто розташоване, і неправильно вимовляють його назву».
Однак ті, хто все ж таки приїхав до Генічеська, відпочинком задоволені. За словами місцевих жителів, переважно це українці, які раніше зазвичай їздили до Криму.
«Відпочиваємо на Стрілці вже два тижні, все чудово, – рапортує вінничанка Тетяна Тереверко. – Народу спочатку було мало, тепер стало більше – можливо, через погоду. Але взагалі на Стрілці людей завжди більше в липні і серпні».
Саме на кінець сезону і сподіваються жителі Генічеська, зайняті в курортній сфері.
Одеса: для своїх
35-річний Кирило Аврамчук з Рівного цього року вперше приїхав відпочивати до Одеси – до цього завжди їздив до Криму. Про своє рішення не шкодує.
«Я й подумати не міг, що в Одесі настільки цікаво, – розповідає Аврамчук Корреспонденту. – У Криму я просто киснув у морі, а тут купа заходів – фестивалів, вуличних концертів».
Місто виглядає ошатним і «дуже українським» – всюди величезна кількість жовто-блакитних прапорів, вуличні музиканти грають рок-версію Ще не вмерла. Дерибасівською рухається щільний потік перехожих, на міських пляжах у вихідні дні складно знайти вільне місце. Часто чується українська мова.
Фото Миколи Вдовенка
Одеса приваблює гостей масовими заходами. На фото - фестиваль "Німі ночі"
Але одесити скаржаться, що гостей все таки стало менше. На логічне запитання, куди вже більше, відповідають, мовляв, це ви не бачили, скільки було минулого року. У першу чергу «відпали» гості з-за кордону.
«Туристу не важливо, хто правий, а хто винен. Його в першу чергу цікавить спокій», – нарікає Тетяна Маркова, директор департаменту культури та туризму Одеської міськради.
Саме іноземці були основними постояльцями апарт-готелю Меньшиков.
«Але сьогодні їхати в країну, де за фактом іде війна, вони не готові», – констатує В'ячеслав, власник готелю. Через брак клієнтів він знизив вартість двомісного номера з 400 до 300 грн на добу – поки що не допомогло. «Якщо до вересня ситуація не зміниться, переведу свій бізнес в Таїланд, а заразом переїду туди із сім'єю», – каже готельєр.
Ситуацію рятують українські туристи.
«До Одеси масово поїхали люди, які ніколи тут не бували. Значна частина з них – жителі Донецька, Харкова, Дніпропетровська, Києва, які раніше їздили в Крим або літали відпочивати за кордон», – розповідає Маркова.
Це змусило туристичних чиновників переглянути свою політику.
«Раніше ми акцентували свою увагу на зовнішньому туризмі і пускали на самоплив внутрішній. Але це помилковий підхід, адже в Україні понад 40 млн жителів», – каже Маркова.
Львів: ігри патріотів
Зовні Львів не змінився: у центрі, як і раніше, багато туристів, вечорами ресторанчики заповнені відвідувачами. На пр. Свободи відбуваються звичні ярмарки, хіба що серед топових сувенірів з'явилися килимки Витирайте ноги з портретом російського лідера Володимира Путіна і Бандерівська кава.
Петро Радковець, як і раніше, водить екскурсії по Старому місту. Від своїх численних колег він відрізняється екстравагантним зовнішнім виглядом: гід одягнений в одяг кінця XIX століття. Втім, як зазначає Радковець, зараз туристів цікавлять не лише історичні пам'ятки, а й патріотична атмосфера Міста Лева – особливо високий попит на неї серед гостей з Центральної та Східної України.
«Вони хочуть проїхатися по місту з українською символікою, привітатися вітанням «Слава Україні», – розповідає гід Корреспонденту. – Ми до цього звикли, це наш спосіб життя, а для них – одкровення».
Туристів з півдня і сходу країни в нинішньому році стало більше, підтверджує Галина Гриник, заступник начальника управління туризму Львівської міськради. Серед таких гостей – Тетяна Воробйова із сином, жителі Мелітополя.
«Я спеціально всюди розмовляла російською. І ставлення до мене було таким само ввічливим, як і до україномовних», – розповідає туристка Корреспонденту про свої враження.
Фото з особистого архіву Тетяни Воробйової
Тетяна Воробйова з Мелітополя приїжджає до Львова вже втретє і надзвичайно задоволена
Це вже третя її поїздка до Міста Лева, проте вона не минулася без приємних відкриттів. Цього разу нові враження подарував Стрийський парк.
«Там ми годували ручних білок, були на станції юннатів, каталися на дитячій залізниці і спостерігали, як група літніх львів'янок бігає крос», – перераховує Воробйова.
«Кількість туристів не зменшилася, просто змінився сам турист», – пояснює виданню Андрій Худо, співвласник Холдингу емоцій Фест. За словами Худо, практично перестали приїжджати росіяни і білоруси.
«А поляків приїжджає ледь не десята частина, – каже Андрій Сидор, директор компанії Дік-Арт, організатора фестивалів. – Я був здивований, що навіть мої знайомі з Польщі, які довіряють мені, самі бували у Львові, ставляться до поїздки з упередженням».
Що поробиш: МЗС західних країн офіційно рекомендували своїм громадянам утриматися від поїздок в Україну. А зріс потік за рахунок українців, в тому числі тих, хто спочатку збирався відпочивати в Криму.
Ціни на житло і рахунки в ресторанах Львова загалом залишилися на рівні минулого року. У меню кав'ярень впадає в очі хіба що подорожчання «колоніальних товарів» на кшталт кави або шоколаду.
«Але постачальники входять в наше становище і піднімають ціни поступово», – зазначає Худо з Фесту, куди входять Львівська майстерня шоколаду та Копальня кави.
Кам'янець-Подільський: війна почекає
Якщо вірити очам своїм, туристи в Кам'янці-Подільському є: навіть у будні дні в Старому місті екскурсійні автобуси очікують на стоянках пасажирів. А цифри говорять, що гостей стало навіть більше.
У першому півріччі 2014-го Стару фортецю відвідало 62.167 туристів, тоді як у січні-червні 2013-го – 61.707, наводить статистику Олена Кузема, директор міського департаменту гуманітарної політики.
«Серед тих, хто відвідав цього року [Кам'янець-Подільський історико-музейний] заповідник – переважно українці, причому зросла кількість співвітчизників зі сходу і півдня країни», – каже вона.
Фото Корреспондент.net
Українці продовжують їздити до Старої фортеці у Кам'янці-Подільському, як і раніше
Але події в країні, звичайно ж, наклали свій відбиток. Менеджер Гала-готелю Ірина Сторожук згадує, що в попередні роки в її готелі завжди було багато іноземних гостей, особливо поляків. Правда, знайти вільну кімнату на вихідні практично неможливо і зараз: номери, зазвичай зайняті гостями з Центральної Європи, заселені українськими мандрівниками та учасниками конференцій.
Веселий і балакучий екскурсовод Валерій Говоровський певний спад турпотоку все таки помітив. Особливо це стосується іноземців – не тільки поляків, а й росіян.
«Цього року мені довелося показувати Кам'янець лише одному гостю із Санкт-Петербурга, – розповідає він Корреспонденту. – Зате якому гостю! Під час революції на Майдані жінка ходила по рідному Пітеру з плакатом Слава Україні».
Продавців сувенірного ринку обміління туристичного струмочка з Польщі не особливо засмучує.
«Польський турист досить скупий, завжди бурчить «za drogo» (занадто дорого), – без зайвої політкоректності каже один з торговців. – Наш основний клієнт – українець».
Вітчизняних покупців теж стало менше – але тут провиною є не геополітика, а перенесення сувенірного містечка на нове місце. Раніше стилізовані під середньовічну вуличку торгові ряди розташовувалися уздовж дороги до Старої фортеці, зараз же господар ділянки посунув торговців за ратушу, а туди не кожен турист добирається.
Свого часу влада Кам'янця-Подільського першою придумала відкривати туристичний сезон яскравим дійством. Цього року сезон відкривали 3-4 травня, зібравши журналістів з усієї країни, зваривши рекордну турку кави і влаштувавши найдовшу в країні стріт-арт-галерею картин. Обидва досягнення потрапили до Книги рекордів України. А в червні практично кожні вихідні в місті проходили фестивалі.
Незважаючи на всі старання, навіть українці деколи побоюються приїжджати в місто. Наприклад, зовсім недавно житомирське турбюро змушене було скасувати дитячий тур на Поділля: батьки бояться відпускати дітей від себе навіть у цей спокійний регіон.
Є й інша, «невійськова» проблема: фінансові можливості організаторів заходів не дозволяють рекламуватися по всій країні. Тому не кожен дізнається про майбутні події цього сезону. Наприклад, у вересні в місті знову зберуться найкращі майстри графіті Європи, щоб прикрасити кілька депресивних фасадів будинків. А наприкінці липня на Форпост приїдуть не лише лицарі-реконструктори, а й гіганти середньовічного року з Німеччини Tanzwut.
З військово-історичними реконструкціями, якими так славиться Кам'янець, поки що ситуація невизначена
Правда, з військово-історичними реконструкціями, якими так славиться Кам'янець, поки що ситуація невизначена.
«Можливість провести чергову Останню столицю [фестиваль, присвячений петлюрівській епосі] у нас є, – каже Олександр Заремба (Гайдук), організатор масштабних військово-історичних фестивалів. – Але чи етично влаштовувати реконструкції боїв в країні, де йде справжня війна?»
Під питанням і проведення фестивалю Schola militaria, присвяченого XVII століттю, адже велика кількість реконструкторів приїжджала з Росії.
«Росіянам і раніше було непросто перевозити через кордон репліки середньовічної зброї, а зараз більшість клубів просто не ризикне їхати в Україну з мушкетами і шпагами», – нарікає Заремба.
Але у кам'янчан є надія, що до серпня все повернеться на круги своя.
«На цей місяць польські турфірми свої резервування не скасовували», – зазначає Сторожук.
***
Цей матеріал опубліковано в №27 журналу Корреспондент від 11 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.