Фото: Reuters
На початку листопада в Україні було зареєстровано близько 430 тисяч переселенців зі східних областей
Допомога фахівців необхідна дітям і дорослим, переселенцям і жителям зони АТО.
Конфлікт на Донбасі поставив відбиток на життях тисяч українців. Постраждалим у ході бойових дій, крім матеріальної допомоги, вкрай необхідна психологічна підтримка.
І поки на рівні держави ще немає програм з реабілітації та інтеграції постраждалих, основний масив роботи взяли на себе волонтери та гуманітарні ініціативи.
У чверті переселенців - депресія і тривога
За офіційними даними ООН, на початку листопада в Україні було зареєстровано близько 430 тисяч переселенців зі східних областей.
У чверті переміщених осіб спостерігаються симптоми депресії і тривоги. Такі дані на міжнародній конференції для психологів "Травма війни: психологічна допомога та реабілітація", проведеної 18 листопада в Києві, озвучила Ірина Пінчук, директор Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології.
Фахівець наголошує, що сфера психологічної допомоги в Україні потребує суттєвих реформ та залучення держави. "На жаль, у нас не використовується існуючий кадровий потенціал. В Україні - 3200 фахівців-психіатрів, 1200 наркологів, 545 психологів у МОЗ і 25 000 в Міносвіти", - розповідає фахівець.
"Дорослим не до мене, війна ..."
Найбільш вразлива група постраждалих від військових дій в Донецькій і Луганській областях -діти. Психологічні травми можуть залишитися з дитиною на все життя. Вже зараз волонтери та соціальні працівники повідомляють про наслідки побаченого дітьми - це тривожні розлади, нічні кошмари, дратівливість, нав'язливі спогади, заїкання.
"Дівчинка, 10 років. Каже: дорослим не до мене, війна. Додому дуже хочу, але страшно. На очах розірвало собаку. Хлопчик, 7 років. Часто запитує про смерть. Запитує чи боляче помирати. Питає, коли помре бабуся? Боїться, що з будинком в Донецьку щось трапиться", - все це уривки зі звіту психолога Олени Лук'янчук, яка працює з переселенцями в зоні АТО.
Лук'янчук є керівником психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Розповідає, що якщо не вжити заходів, то через кілька років є ризик, що діти почнуть проявляти себе як жертви або агресори.
Біженцям з Донбасу заплатили 50 мільйонів гривень держдопомоги
Як зазначає дитячий психолог Олександр Венгер, який має досвід роботи в Беслані, окремої уваги вимагають підлітки із зони АТО, в першу чергу - хлопчики.
"Це вік, коли вони прагнуть відповідати чоловічій ролі. А тут вони не можуть захистити своїх близьких - і сприймають себе як жертву. Згодом хлопчик може до кінця життя відчувати себе нещасним", - стверджує професор.
Тому, вважає Венгер, потрібно активно залучати постраждалих підлітків як волонтерів. Щоб у них було відчуття - вони не постраждалі, а допомагають. І роль жертви почне витіснятися самоповагою, упевнений фахівець.
"Умови, в яких опинилася Україна, абсолютно нові. Тому потрібно навчати фахівців, які могли б належним, найкращим чином реагувати на поточні потреби дітей. До процесу потрібно підключати вчителів, соціальних працівників і, звичайно ж, батьків", - говорить Джованна Барберіс, голова фонду ЮНІСЕФ в Україні.
Взаєморозуміння з дорослими
Для дорослих період психологічного відновлення може затягнутися набагато довше, ніж у дітей. Вони можуть і не здогадуватися, що потребують психологічної допомоги, а іноді не знають, що вона існує взагалі.
Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман застерігає, що конфлікт в Україні загрожує всій країні зростанням алкоголізму і наркотизації суспільства.
"Проблеми, які виникають у людей, - не психіатричні. Це нормальні реакції на ненормальну ситуацію. Адже людина перебуває в такій ситуації - не короткочасній, а хронізованій (відсутність житла, грошей, руйнування побуту та багато іншого). Найголовніше тут - людське тепло і взаєморозуміння", - дає свій рецепт відомий психіатр.
Психологи потрібні і Донбасу
Крім переселенців, допомоги психологів потребують тисячі дітей, дорослих і людей похилого віку в зоні АТО. З різних причин вони залишаються на небезпечній території. У зоні бойових дій наразі працюють фахівці єдиною служби - від Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
Ця служба працює вже більше двох місяців. Фахівці Штабу допомагають також переселенцям та їхнім дітям в Одеській, Харківській та Запорізькій областях.
У Запоріжжі будують містечко для біженців з Донбасу
"Психологічна проблема буде наростати, як снігова куля і торкнеться всього суспільства. Тому нам потрібно допомогти нашим землякам впоратися з проблемами. Там дуже складний депресивний стан і у дорослих, і у дітей. Травма війни може залишитися з людиною на все життя. Наслідки страшні і для кожної окремої людини, і для всієї країни, суспільства. Тому, розуміючи важливість проблеми, Рінат Ахметов доручив Гуманітарному штабу підготувати 300 кризових психологів для роботи з людьми, психіка яких травмована війною. Донбасу потрібні хороші психологи", - зазначає координатор Гуманітарного штабу Римма Філь.
Набір психологів на безкоштовну підготовку стартує наступного тижня. Планується, що вони за півроку нададуть допомогу приблизно 10 тисячам людей.
"Ми готуємо фахівців для роботи в зоні, де йдуть бойові дії - у Донецьку, Луганську, Макіївці, Ясинуватій, для людей, які там перебувають. Рівень проблеми катастрофічний. Погано, що суспільство не говорить про це на повний голос", - наголосив координатор.
Куди звернутися
• Контакти Державної служби України з надзвичайних ситуацій:
101, 044-247-30-02, 044-247-32-92
• Кризова психологічна допомога: (066) 108 66 99, (093) 388 56 60, (044) 228 76 76
• Волонтерський Об'єднання "Кожен може допомогти":
Для переселенців, які оселилися в Києві, запис на консультацію до психолога (Пн-Пт 13: 00-18: 00) можна здійснити за номером: (096)730-0100
Кризова психологічна служба: (098)043-6746
• Соціальна та психологічна допомога сім'ям з дітьми: (097) 046-9889; (050)382-9889
• Гаряча лінія організації "Донбас SOS": 0 800-30-9110
• Гаряча лінія організації "Схід SOS": (066) 705-12-57, (096) 371-1847