Події в Україні сильно вплинули на читацькі уподобання співвітчизників.
Вони відклали фантастику і детективи, взявши з полиці історичні романи і мемуари політиків, пише Вероніка Мелкозерова у №8 журналу Корресподент від 27 лютого 2015 року.
Єлизавета Круглова, мініатюрна брюнетка зі стрижкою під хлопчика, стоїть біля каси Книгарнi Є відразу з трьома книгами в руках – це Фелікс Австрія Софії Андрухович, роман Одного разу Ірен Роздобудько та тоненька антологія сучасної української прози.
«Андрухович я купила, бо це історичний роман про цікавий період життя Івано-Франківська у складі Австрії. Завжди цікаво було почитати, як жили українці в Європі, – пояснює вона свій вибір. – Та й роман став книжкою року за версією ВВС».
Круглова відображає тенденцію: за словами директора мережі Книгарень Є Катерини Федоренко, покупці стали більше цікавитися історичною літературою і книгами на тему політики.
«Стали частіше брати і різноманітну публіцистику, – продовжує Федоренко огляд нинішнього попиту. – Для домашнього читання тепер беруть навіть підручники історії України».
Особливою популярністю в Книгарні Є користуються праці американських істориків українського походження Ореста Субтельного і Павла-Роберта Магочого. Особливо добре йде Ілюстрована історiя України Магочого – книга для підлітків, оформлена в стилі коміксів.
Перші місця у топах продажів українських книгарень займають історичний роман Маруся Василя Шкляра, Мальована iсторiя незалежностi України Віталія та Дмитра Капранових, а також документальний роман німецького журналіста Бориса Райшустера Путінократія, який став справжнім дефіцитом у Києві.
Шкляр вважає, що нинішній сплеск інтересу до документальної, історичної та політичної книги пояснюється тим, що багато років з відомих причин співвітчизники вивчали історію у спотвореному вигляді
Шкляр вважає, що нинішній сплеск інтересу до документальної, історичної та політичної книги пояснюється тим, що багато років з відомих причин співвітчизники вивчали історію у спотвореному вигляді.
«СРСР нав'язував нам чужі міфи і чужих героїв, ставив пам'ятники катам української нації. Багато сторінок історії просто випалили з нашої пам'яті, – каже письменник. – Тому серйозний історичний роман, який заповнює таку прогалину, сприймається як відкриття».
Президент Асоціації книговидавців України Олександр Афонін зазначає, що в Україні в принципі зростає попит на національну літературу. Правда, пояснює він це без пафосу: з ринку поступово йде головний конкурент – книга російського виробництва.
Назад у минуле
Копірайтер Яна Пономаренко надає перевагу книгам в електронному вигляді – це економія, а крім того, в інтернеті вибір літератури більше, ніж у книжковому магазині. Тільки в Мережі їй вдалося розшукати трилогію Богдана Лепкого про Івана Мазепу – Мотря, Не вбивайте і Батурин.
«Там описуються події, схожі на нашу сучасність, – пояснює Пономаренко своє бажання прочитати цю книгу. – Україна між Росією і Заходом. Лідер, Мазепа, намагається зробити все, щоб врятувати Україну, навіть іде на угоду зі шведами, але Петро Перший його представляє зрадником. А книга написана в 1926 році».
Тема української історії взяла гору в конкурсі Книга року – 2014, результати якого були оголошені в лютому. 70 критиків, істориків та журналістів серед сотень видань віддали першу премію тритомнику Станіслава Кульчицького Червоній виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі, а другу і третю – вищезазначеним Путінократії і Марусі.
Путінократія описує режим Володимира Путіна як демократуру – поєднання демократії та диктатури. Книга була вперше видана німецькою у 2006 році, заборонена в Росії і лише в минулому році вийшла в Україні російською та українською мовами.
Хітами вітчизняних продажів стають і видання Шкляра, який мало не кожен рік отримує якісь премії і нарощує продажі своїх творінь. Роман Маруся, який оповідає про отамана УПА Марусю Соколовську, у 2014-му був визнаний національним бестселером. Перший наклад, 18 тис. примірників, був розкуплений за тиждень.
Попередній роман, Залишенець. Чорний Ворон, що описує боротьбу українських повстанців проти радянської влади в 1920-х, побачив світ восени 2009 року і, за словами письменника, набув нового дихання після Євромайдану.
«Він став хітом у бібліотеці Майдану, яка тоді розташовувалася в Українському домі», – додає Шкляр.
Здувають пил з історичних книг, виставляючи їх на видні місця, і багато книжкових магазинів. Тепер вони, борючись за молодого читача, складають успішну конкуренцію західним книжкам типу Сутінки Стефані Майєр і 50 відтінків сірого Е. Л. Джеймс, які довгий час випереджали вітчизняних авторів.
У топі продажів одного з найбільших українських видавництв, Фоліо, за словами гендиректора Олександра Красовицького, – ілюстрована книга-реквієм Небесна сотня – історії загиблих на Майдані революціонерів, зібрані журналістами Оленою Трибушного та Іриною Соломко, і мемуари Віктора Ющенка Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам'яті.
Книги, яких немає в магазинах, українці шукають в бібліотеках. Історичні романи тепер затребувані не тільки школярами, вимушеними їх читати за шкільною програмою, а й дорослими, зазначає Валентина Захарченко-Бурцева, співробітниця київської дитячої бібліотеки № 9.
Голодомор Уласа Самчука, Сад Гетсиманський Івана Багряного про сталінські репресії, перераховує бібліотекар твори, які довго не застоюються на полицях. За спостереженнями Захарченко-Бурцевої, поза рамками шкільного списку обов'язкової літератури серед підлітків стали затребуваними книги на військову тему.
«Читають документальну повість білоруської письменниці Світлани Алексієвич Цинкові хлопчики про долі молоді, яка потрапила на війну в Афганістані, – розповідає вона. – Беруть Щоденник Анни Франк, просять літературу про Крути».
Батьки юних відвідувачів Дев'ятої бібліотеки цікавляться романами Павла Загребельного і Шкляра. Часто запитують Ілюзію страху, історико-фантастичний роман нинішнього секретаря РНБО – Олександра Турчинова, в якому автор поєднав два часи, Давній Ізраїль й Україну 1990-х.
Україна без Путіна
Останніх чотири-п'ять років ринок біографічної та історичної літератури в Україні розвивається швидко, констатує Олександр Красовицький, генеральний директор видавництва Фоліо. Але така література все ще становить набагато менший відсоток від загальної кількості продаваних книг, ніж у сусідніх країнах.
«Тому нам, видавцям, є над чим працювати», – каже Красовицький.
Один з напрямів, у яких потрібно працювати видавцям, Корреспондент з'ясував, поспілкувавшись з читачами. У великому масиві історичної літератури співвітчизники виділяють насамперед твори, що описують боротьбу українців за незалежність від Російської імперії та СРСР.
Також є популярними книги, присвячені періоду історії Західної України, коли вона була у складі Австро-Угорської імперії, і біографії та мемуари відомих політиків. Тут найбільшим попитом користуються Нельсон Мандела і Ющенко.
Навіть у відносно індиферентній до всього українській Одесі спостерігається істотне збільшення попиту на українську книгу, в тому числі історичну, зазначає Афонін. Водночас літературу про російську політику та історію, написану тамтешніми авторами, яка висловлює альтернативну точку зору, у вітчизняних книгарнях знайти стає все важче.
«Книги на цю тематику надходили до нас безпосередньо з Росії. В останній рік постачання звідти дуже впали, – розповідає Федоренко. – Тому про Путіна у нас ви нічого не знайдете».
Поки українці шукають своє місце в історії, середній світовий читач ширяє в хмарах романів про кохання і вигаданих світів
Поки українці шукають своє місце в історії, середній світовий читач ширяє в хмарах романів про кохання і вигаданих світів.
Виходячи з даних британської компанії Nielsen Bookscan, що досліджує книжковий ринок, на першому місці за продажами в Європі і США у 2014-2015 роках – роман Винні зірки Джона Грінна, жаліслива історія хворої на рак дівчинки-підлітка. За ним іде дитяча книга Щоденник слабака: довга дорога Джеффа Кінні і фантастичні романи серії Дивергент Вероніки Рот.
Щоправда, в лідери рейтингу, під останнім, п'ятим номером затесався історичний роман Брайана О'Рейлі Вбивство Паттона про долю американського полководця часів Другої світової війни.
Водночас в Україні у 2014 році порівняно з 2013-м попит на українську книгу зріс на 100%, констатує Афонін.
«Це пов'язано з останніми подіями і з бажанням громадян розібратися в тому, що було в минулому і відбувається в сьогоденні», – пояснює експерт.
Падіння власного книговиробництва в Україні склало 42% за назвами і 37% за сукупним накладом
А Шкляр упевнений, що співвітчизники скучили за сильним героєм, лицарем, якими багата українська література та історія. Однак експерти наголошують, що не останню роль в українізації читацького смаку зіграло істотне скорочення поставок російської книги. Причому цей аргумент не виглядає настільки оптимістичним, якщо врахувати, що падіння власного книговиробництва в Україні склало 42% за назвами і 37% за сукупним накладом.
У 2015-му, за словами Афоніна, Міністерство фінансів відмовилося забезпечувати постачання вітчизняних книг у бібліотеки і суттєво урізало відрахування на видання навчальної літератури.
«Але навіть з урахуванням падіння ринку я не можу не відзначити, що українці навіть у східних і південних областях стали більше цікавитися творами вітчизняних авторів», – резюмує експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.