З моменту подій 2 травня в Одесі питання пошуку винних у трагедії залишається долею небайдужих городян, а не правоохоронців.
Травневі свята цього року одесити зустрінуть з настороженістю, пише Павло Анфімов у №17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року.
Хоча вибухи в місті вже повністю припинилися, будь-який різкий звук або феєрверк змушує їх панікувати. Найбільше у жителів Одеси викликає побоювання 2 травня. Саме в цей день виповнюється річниця «травневої трагедії», коли на Грецькій площі і в Будинку профспілок загинули 48 людей.
Хоча в місто стягнули додаткові сили правоохоронців, організували блокпости й оголосили 2 травня Днем пам'яті загиблих, одесити побоюються провокацій.
Спокій тут тільки відносний. Після низки вибухів і масових облав СБУ на активістів Євромайдану будь-яких протестів у місті не спостерігається. Лідерів Антимайдану в Південній Пальмірі теж не залишилося. Вони або під слідством, або перебувають на територіях, підконтрольних сепаратистам, в анексованому Криму чи в Москві.
В Одесі про трагедію намагаються забути, але поки що безуспішно. Суспільство досі залишається розділеним.
Ціна життя
Фотограф Максим Войтенко рік тому перебував серед активістів Євромайдану, які штурмували Будинок профспілок, і особисто бачив, як з вікон будівлі викидалися люди. Картина загибелі захисників будівлі чітко закарбувалася в його пам'яті.
«За останні півтора року було різне – мітинги, бійки, поїздки в зону АТО, репортажі з двох сторін фронту, полон ... Але 2 травня реально розділило для мене життя на до і після. Можу сказати, що градус ненависті досі зберігається. Особливо враховуючи те, що деякі вважають цю дату днем перемоги над «ватниками». Часто задають питання: «Правда, що сепаратисти самі себе спалили?». У відповідь на це я показую фотографії того дня. Більше питань не надходить», – каже він.
Влада могла б швидко знизити градус агресії та припинити будь-які спекуляції навколо трагедії, влаштувавши швидке й неупереджене розслідування
Войтенко не розуміє, чому за трагедію не понесла відповідальність жодна посадова особа. Фотокореспондент вважає, що влада могла б швидко знизити градус агресії та припинити будь-які спекуляції навколо трагедії, влаштувавши швидке й неупереджене розслідування, причому судити «бойовиків» з обох сторін, причетних до вбивств.
«Можна було б судити не тільки представників Антимайдану. Можна було влаштувати відкритий і показовий процес над бойовиками з обох сторін, які вбивали людей. Однак нічого цього не зроблено. Склалася ситуація під назвою «горе переможеним». Бо обидві сторони свято вірять у просту істину: хороші люди повинні вбити всіх поганих», – додає Войтенко.
А координатор Самооборони Одеси Віталій Кожухар вважає, що ситуація в місті «під контролем», і в цьому, на його думку, є вже великий плюс для України.
«Якщо тоді ми [проукраїнські організації та рухи] були самі по собі, то зараз видно, що влада йде в одному з нами напрямку. Не протидіє і швидко реагує на відкриті виступи проти України», – пояснює він.
«Самооборонець» зазначає, що активності з боку Антимайдану в Одесі майже немає. За його словами, тільки родичі людей, які загинули в Будинку профспілок, періодично влаштовують різні акції на пл. Куликове Поле.
«Дорікають нам [українській владі та активістам] в неефективних методах роботи, вважають, що нічого не змінилося. Хоча тепер кажуть, що виступають за розвиток Одеси у складі України», – розповідає Кожухар.
Він вважає, що трагедія дуже сильно вдарила по Південній Пальмірі і ця дата ще довго розділятиме жителів на два табори. З іншого боку, 24 квітня сторони вже домовилися припиняти будь-які провокації під час прийдешньої жалоби в Одесі.
Надія на примирення все-таки є. Корреспонденту вдалося поспілкуватися з одним з активних учасників заворушень річної давності – Дмитром, який не побажав назвати своє прізвище. Хлопець каже, що за минулий рік кардинально змінив свою думку.
«Брав участь у заворушеннях в центрі міста, на Грецькій площі. Камені не кидав, а допомагав споруджувати барикади. Коли почали стріляти, ми зрозуміли, що потрібен захист. Коли я тягнув стіл з ресторану, мені в ногу влучила світлошумова граната. Коли отямився через кілька хвилин, мені допомогли встати люди. Біля торгового центру майже лицем до лиця зіткнувся з моїм однолітком – «куликовцем». Ми один на одного подивилися, розвернулися і пішли до своїх. Розумієте, ніякої агресії взагалі не було. Після цього я пішов з Грецької і поїхав додому», – згадує Дмитро.
За його словами, загибель 48 осіб в протистоянні анітрохи не змінила ситуацію в місті – навпаки, лише ліквідувала можливість конструктивного діалогу між сторонами конфлікту.
Врятує амністія
Трагедію 2 травня пильно вивчає група громадських діячів, яка веде власне, незалежне від міліції, розслідування події. Їм уже вдалося встановити факт, що в той день ніхто не планував вбивство, а заворушення сталися через те, що зірвався «договорняк» між сторонами.
Головна проблема у встановленні всіх обставин події, за словами членів групи, – бездіяльність слідчого управління обласної міліції в наступні дні, 3 і 4 травня
Головна проблема у встановленні всіх обставин події, за словами членів групи, – бездіяльність слідчого управління обласної міліції в наступні дні, 3 і 4 травня, коли вони повинні були збирати речові докази.
У підсумку через те, що мародери грабували кабінети Будинку профспілок протягом двох тижнів, не залишилося майже нічого, що можна було б використовувати під час досудового розслідування. Це ускладнює доказ провини учасників злочинів, а також встановлення об'єктивної картини події.
Координатор групи Сергій Дібров нещодавно запропонував ідею амністувати учасників масових заворушень, що викликало хвилю протесту з обох сторін. Активіст вважає, що дії всіх учасників конфлікту можна кваліфікувати як «участь у масових заворушеннях», що загрожує тюремним терміном від 8 до 15 років.
«Ті, кому висунуте обґрунтоване звинувачення в організації, а також чиї дії кваліфікуються за іншими статтями (вбивство, тяжкі тілесні, незаконне поводження зі зброєю), – на ці склади амністія поширюватися не повинна. Не сумніваюся, незадоволеними будуть обидві сторони. Але це, по-перше, шлях до примирення, по-друге, ще й спосіб юридично убезпечити сотні і тисячі людей в майбутньому», – пояснює Дібров.
Поки що на лаві підсудних тільки кілька рядових учасників конфлікту.Офіційно відомо лише про одного високопосадовця – заступника начальника обласного УВС Дмитра Фучеджі, але й той встиг сховатися від слідства
При цьому він вважає, що амністія не повинна поширюватися на тих, хто скоїв серйозніші злочини. Проте поки що на лаві підсудних тільки кілька рядових учасників конфлікту.
Офіційно відомо лише про одного вищого посадового керівника – заступника начальника обласного УВС Дмитра Фучеджі, але й той встиг сховатися від слідства. Питання про те, хто понесе відповідальність за трагедію 2 травня, поки що відкрите.
Питання відповідальності
Після подій 2 травня були затримані 172 людини. З них 127 осіб звинувачені в участі в масових заворушеннях, частина затриманих відпущена під особисте зобов'язання.
На цей час Малиновський суд Одеси розглядає так звану справу куликовців – 22 активістів, 12 з яких очікують вироку під домашнім арештом, а 10 – за ґратами. Їм інкримінуються злочини за ознаками ст. 294 Кримінального кодексу (масові заворушення), ст. 115 (умисні вбивства), ст. 341 (захоплення державних або громадських будівель), ст. 345 (погрози або насильство щодо працівників правоохоронних органів), ст. 194 (умисне знищення або пошкодження чужого майна).
У Приморський суд Одеси також передані матеріали розслідування у справі активіста Євромайдану Сергія Ходіяка, якого підозрюють у стрілянині по людях на Грецькій площі. Дата підготовчого засідання поки що не визначена.
Хронологія подій
На 2 травня в Одесі був призначений матч чемпіонату України між одеським Чорноморцем і харківським Металістом. У місті сконцентровано значну кількість правоохоронців
13:30 – на Олександрівському проспекті починається збір прихильників Куликового Поля, де вже розташовувалося наметове містечко
15:00 – в місто прибувають уболівальники Металіста
15:00 – на Соборній площі збираються прихильники Євромайдану, на Куликовому Полі анонсований концерт афганців
15:30 – на вул. Грецькій відбуваються перші сутички. Вперше застосовуються піротехнічні пристрої – петарди, димові шашки, фальшфайєри. Активіст антимайдановского руху Артем Давидченко на Куликовому Полі оголошує зі сцени про розпочаті зіткнення
16:15 – на перетині пров. віце-адмірала Жукова застосовується вогнепальна зброя. Є перша жертва
17:00 – починається матч, відбувається sms-розсилка Євромайдану із закликом про збір
18:00 – пік протистояння на Грецькій площі
19:00 – із Соборної та Грецької площ, вул. Грецької і прилеглих кварталів у бік пл. Куликове Поле по вул. Катерининській, Рішельєвській, Пушкінській та Олександрівським проспектом починають рухатися великі неорганізовані групи прихильників Євромайдану, учасники Куликова Поля приймають рішення використовувати Будинок профспілок для оборони
19:20 – закінчується матч, міліція починає затримувати перших учасників протистояння на Грецькій площі. На Куликовому Полі починають знищувати й палити намети, з боку Будинку профспілок у відповідь летять камені і пляшки із запальною сумішшю
19:30 – група вболівальників Чорноморця проникає в будівлю з двору, спалахує частина барикади перед Будинком профспілок
19:40 – проукраїнські активісти зламують двері лівого флігеля, протистояння переноситься всередину, з центрального входу відступають захисники Куликового Поля
19:45 – спалахує ліва частина фойє
19:50 – спалахують всі три двері центрального входу і сходовий проліт першого поверху, з вікон викидаються люди
19:55 – починають виносити перших поранених і загиблих
20:00 - припиняється штурм, прибувають рятувальники, міліція намагається не допустити сутичок між активістами і куликовцями
20:30 – рятувальники заходять до будівлі через центральний вхід
21:00 – рятувальники повідомляють про 20-30 загиблих. ЗМІ повідомляють про більш ніж 30 тіл
23:00 – судмедексперти починають огляд тіл
***
Цей матеріал опублікований в № 17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.