Спецдозволи за 700 євро, обхідні шляхи і гугл-перекладач – Корреспондент з'ясував, як і навіщо їдуть до Криму іноземці.
Уперше з Кримом Шамім Акхтар, 59-річний інженер з Гронінгена, познайомився у 2011 році, пише Ольга Дорогань у №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Він прилетів з рідного дощового містечка на півночі Нідерландів у сонячний Сімферополь у гості до коханої жінки.
Крим йому сподобався, він незабаром одружився і мріяв про переїзд в Україну. Проте в плани втрутилася непередбачена російська анексія. Акхтар став свідком збройного захоплення будівель Верховної ради і Ради міністрів Криму в лютому минулого року. Згадує, як посольство Королівства Нідерландів в Україні настійно рекомендувало «в терміновому порядку залишити окупований Крим, оскільки можлива реальна загроза життю».
Подружжя вибрало життя в Європі, а чергову поїздку на батьківщину запланувало на це літо. Так склалося, що летіли порізно й обидва через Київ. Але на пункті пропуску Армянськ іноземця не пропустили. Акхтару пояснили, що йому потрібен спецдозвіл, який оформляється у Державній міграційній службі (ДМС) України.
У візовому центрі Російської Федерації в нідерландській Гаазі, де Акхтар оформляв приватну візу в Росію, нічого про нововведення не сказали. Хоча нові правила перетину кордону з Кримом вже більше місяця як набули чинності – постанова Кабінету Міністрів України № 367 була оприлюднена 4 червня 2015 року.
«Я почував себе в цілковитій розгубленості, – розповідає Акхтар. – Не розумів, що мені робити. Ніхто з українських прикордонників не знав англійської, щоб пояснити зрозуміло ситуацію. У моїй країні співробітники контрольних органів і служб зобов'язані знати мінімум три мови, крім рідної».
Фото з архіву Шаміма Акхтара
Голландець Шамім Акхтар цього літа витратив величезну купу грошей і часу, щоб потрапити на батьківщину своєї дружини
Один з прикордонників все-таки намагався допомогти голландцеві – для цього службовець використав перекладач Google на своєму мобільному. Він і направив гостя в Херсон за спецперепусткою.
Але там, у територіальному відділенні ДМС, Акхтар зрозумів, що про в'їзд до Криму через Україну можна забути. Серед документів був потрібен нотаріальний переклад голландського паспорта українською мовою, копія свідоцтва про шлюб з перекладом й апостилем. При цьому документи повинні бути неодмінно завірені в Нідерландах. До слова, пакет усіх паперів, підготовлений у рідній країні, коштував би Акхтару пристойної суми – близько Є 700.
Спецдозвіл видають не відразу, а протягом п'яти робочих днів. Й отримують його іноземці тільки за певних умов – наявності в Криму майна або родичів
Спецдозвіл видають не відразу, а протягом п'яти робочих днів. Й отримують його іноземці тільки за певних умов – наявності в Криму майна, родичів, які постійно проживають, або у разі смерті близького родича, який мешкав там.
Звичайно, голландець міг би уникнути всіх складнощів, від початку вибравши шлях до Криму через Москву. Однак європейці звикли рахувати гроші, а переліт до Києва з авіакомпанією-дискаунтером Wizz Air, яка не працює з Росією, коштує втричі дешевше. Акхтар згадує, що за України перельоти до Криму йому коштували Є 100.
А сьогодні витрати на авіаквитки перевищили Є 700. Різниця колосальна, особливо якщо врахувати доступність перельотів у Європі. Коли авіаквитки з Нідерландів до Іспанії та назад коштують у межах Є 100, дуже дорога поїздка до Криму здається просто абсурдом.
«Так прикро: адже я був на кордоні, і від Сімферополя мене відділяло лише 140 км, – нарікає Акхтар. – А в підсумку, щоб опинитися на кримській землі, мені довелося подолати ще 4 тис. км. Щоб ви розуміли, відстань між Сімферополем та Гронінгеном менше – до 3 тис. км».
Паперовий бар'єр
Жорсткість пропускного режиму відчув на собі не тільки Акхтар. Його попутника Геннадія також не пустили до Криму. Громадянин Росії прилетів в Україну з Німеччини, орендував у Києві автомобіль і прямував до Феодосії робити коханій дівчині пропозицію руки і серця. Але машину розвернули, і довелося вибирати шлях через Краснодар.
Нова постанова Кабміну торкнулася і неповнолітніх. Так, громадяни України, які не досягли 16-річного віку, можуть потрапити в Крим тільки з батьками. Якщо дитину супроводжує хтось один – мати чи батько, – при собі необхідно мати дозвіл на виїзд дитини за кордон України.
А ось для іноземців, у тому числі росіян, правила жорсткіші. У разі перетину кордону Криму з неповнолітнім потрібно показати свідоцтво про народження, а також закордонний паспорт з даними про дитину і її фотографією. У цьому випадку згода другого з батьків на кордоні не потрібна.
Без дозволу не обійтися навіть тим, хто їде на півострів «для захисту територіальних інтересів України і звільнення Криму від окупантів» і членам міжнародних організацій. Перепустку видають, тільки якщо мета поїздки підтверджена документально.
У Міністерстві курортів і туризму Республіки Крим не бачать жодної проблеми і не побоюються, що нова постанова відіб'ється на відвідуванні півострова як українськими туристами, так й іноземними
У свою чергу, в Міністерстві курортів і туризму Республіки Крим не бачать жодної проблеми і не побоюються, що нова постанова відіб'ється на відвідуванні півострова як українськими туристами, так й іноземними. Чиновники курортного відомства впевнені, що приїжджі в будь-якому випадку знайдуть шляхи, як потрапити на кримську землю.
Свою впевненість кримські чиновники підкріплюють статистикою. Станом на 31 липня з початку року в Криму відпочило понад 2 млн осіб – на 16,5% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найбільше гостей у Великій Євпаторії (29%), Великій Ялті (24%) та Великій Алушті (15%). Санаторно-курортні та готельні установи заповнені на 65%. Нагадаємо, раніше в Міністерстві туризму заявляли, що Крим розраховує прийняти у 2015 році 4,5 млн гостей.
Фото Ольги Дорогань
Кількість відпочивальників у Криму зростає, але не дотягує до планів російської влади
Маркетолог Ірина з 23-річною дочкою Оксаною віддали перевагу відпочинку в Алушті. Вони прилетіли до Криму на все літо з американського Бостона. Востаннє вони гостювали в батьківському домі в Сімферополі більше п'яти років тому. Політичний бік питання Ірина намагається не помічати.
«В першу чергу, ми просто приїхали додому, а дім завжди залишиться домом, які б прапори над ним ні майоріли», – каже вона.
На запитання, що змінилося після референдуму 2014-го, Ірина відповідає: життя стало дорожче, на повноцінний відпочинок потрібно збирати цілий рік.
«Ми їздили з донькою в Алушту, знімали однокімнатну квартиру з усіма зручностями недалеко від моря. Готували собі самі і харчувалися в місцевих кафешках. Один раз прокотилися на скутері. За тиждень витратили 35 тис. руб. [близько 17 тис. грн.]. При цьому ми не шикували і не витрачалися на сувеніри», – розповідає Ірина.
При цьому Ірина зізнається: якби в автономії не було родичів, відпочинок вибрали б у Туреччині чи Єгипті.
Дружити парламентами
Але зустрічаються й іноземці, яким півострів сподобався незважаючи ні на що. Пенсіонери з Німеччини, брати Томас-Грегор Грубанн й Андреас-Ніколай Шмак, від поїздки в Крим у захваті. Цієї весни вони здійснили велоподорож, яку назвали Навколо Криму за 20 днів, причому Шмак їхав на уніциклі – одноколісному велосипеді. Життєрадісні брати хотіли перевірити чутки про півострів.
«Зброю ми бачили тільки на параді 9 травня в Севастополі, – розповідає Грубанн (він колись навчався в Москві, тому непогано розмовляє російською). – Ніякої «російської агресії», кримчани – дуже привітний народ. Усюди нас зустрічали доброзичливі усміхнені люди».
Німці подолали майже 800 км і тепер планують написати власний путівник по кримських містах. Єдине, про що вони шкодують, так це про те, що не познайомилися з кримським прокурором Наталією Поклонською.
«На жаль, ми не змогли випити чашку чаю з Наталею. Ця дівчина дуже популярна у нас в Німеччині, і ми мріяли з нею познайомитися, – зізнається Грубанн. – Ми купили їй букет троянд, але подарували його молодятам, яких зустріли в центрі Сімферополя».
Брати співчувають кримчанам через санкції Євросоюзу і планують через деякий час знову приїхати на півострів.
А тим часом до Криму почали їхати з візитами іноземні делегати. Слідом за французькими парламентаріями, які навідалися туди 23 липня, в республіку почали збиралися євродепутати з Німеччини та Італії. Мета – розвідати обстановку, як змінився Крим після референдуму, поспілкуватися з простими людьми, дізнатися, наскільки тут безпечно жити і працювати.
Місцева влада готується зустрічати гостей на початку жовтня. І до кінця року розраховує прийняти ще кілька іноземних делегацій. Принаймні намір приїхати в республіку також висловили швейцарці та угорці.
Правда, спершу вони збираються узгодити свою поїздку з Москвою і Києвом, оскільки побоюються, що після запланованого візиту їм можуть заборонити в'їзд в Україну. Адже поїздку французьких депутатів українська влада сприйняла критично. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін погрожував звернутися до СБУ, щоб не пускати в країну всіх десятьох депутатів національних зборів і сенату Франції, які відвідали Крим.
Що стосується зарубіжних журналістів і правозахисників, то в Києві пообіцяли з вересня спростити для них процедуру в'їзду. У Міністерстві інформаційної політики України вважають важливим дати можливість іноземним експертам відвідувати Крим, щоб об'єктивно висвітлювати ситуацію, що склалася на півострові. А поки що отримати спеціальний дозвіл для в'їзду іноземцю вкрай непросто, оскільки перелік підстав для його видачі дуже вузький.
***
Цей матеріал опубліковано в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.