Знайдення - живим, але пораненим - лідера Автомайдану Дмитра Булатова нагадало багатьом українцям про питання, від якого холоне кров: де понад 30 зниклих безвісти?
Коли 22 січня знайшли і опізнали тіло викраденого, побитого і замерзлого активіста Євромайдану Юрія Вербицького, ця моторошна новина опинилася в тіні подій того бурхливого дня.
Знайдення - живим, але пораненим - лідера Автомайдану Дмитра Булатова нагадало багатьом українцям про питання, від якого холоне кров: де понад 30 зниклих безвісти?
Багато опозиціонерів ще деякий час тому заговорили про те, що в Україні діють "ескадрони смерті", які крадуть і катують активістів Євромайдану. Стверджували навіть, що ці люди говорять з "російський акцентом".
Влада відповіла припущеннями про те, що історія Дмитра Булатова - це, можливо, інсценування і провокація опозиціонерів.
Ясної і добре обґрунтованої відповіді, хто викрадає людей, ані одна, ані інша сторона не дає.
"Просто передали бандитам"
Колишній міністр внутрішніх справ, один з лідерів опозиції Юрій Луценко, стверджує, що викраданнями займається "кримінал під дахом і в співпраці з міліцією".
"Я не можу докладно про це розповідати, тому що інакше вони підчистять сліди. Ми розуміємо, де шукати, ми точно знаємо номери машин, прізвища людей, які... Загалом, за цю ниточку можна потягнути і розплутати весь клубок", - пояснює в розмові з Російською службою Бі-бі-сі Луценко, відомий, втім, розмашистими заявами.
"Перед тим як ці бандити захопили Ігоря Луценка, щодо нього працювала столична "сімка" - зовнішня служба спостереження, розвідка міліції. Їм роздали фотографії прямо на розводі, вони стежили за ним і просто передали бандитам - "з рук до рук", - продовжує колишній міністр.
Активіста Євромайдану Ігоря Луценка і Юрія Вербицького невідомі схопили в лікарні. Луценко привіз туди Вербицького, пораненого на вулиці Грушевського в центрі Києва. Як розповів у Facebook Луценко, їх розділили, його довго били, через день викинули в лісі під Києвом. Пізніше в тому ж районі знайшли тіло Вербицького.
І зовсім недалеко від того місця, за декілька кілометрів від південно-східної околиці Києва, ввечері 30 січня, на восьмий день після викрадення, виштовхнули з машини Дмитра Булатова.
Три версії влади
"Мені порізали обличчя, відрізали частину вуха, мене розіп'яли, прибивши чимось до дверей, в цей час мене били, сильно, були й інші тортури, дуже жорсткі. Але я хочу сказати, що нас не залякають, ми зупинятися не збираємося", - говорить Дмитро Булатов на відеозаписі, зробленому прибічниками в той вечір, коли його знайшли. Нікого, окрім близьких, лікарі до нього поки що не допускають.
Наступного дня представник МВС України заявив, що серед трьох основних версій викрадення міліція розглядає і версію про інсценування, влаштовану опозиціонерами "для розпалювання емоцій у суспільстві".
Потім це публічно припустили ще кілька фігур у владі і довкола неї, вказуючи на те, що Булатов, на їхню думку, занадто добре виглядає після восьми днів тортур. Нарешті, таке припущення висловив в.о. міністра закордонних справ України Леонід Кожара.
"У людини частина вуха відрізана, порізана щока, пробиті руки - його розпинали. Нехай (представник МВС. - Ред.) сам спробує це інсценувати і тоді дасть коментар", - обурився, дізнавшись прямо в клініці від ВВС про ці розмови, друг Булатова та помічника одного із депутатів Андрій Теліженко.
Теліженко розповів зі слів Булатова, що викрадачі хотіли змусити того зізнатися, що Євромайдан і Автомайдан фінансують Захід взагалі і Держдеп США зокрема.
Водночас лікарі клініки заявили, що стан Булатова дозволить виписати його вже дня за три. Втім, катувати, як відомо, можна і без каліцтв.
35 імен в SOS-списку
Набагато сильніше, аніж Булатов, постраждали, наприклад, два рядових учасники Євромайдану, Дмитро Бунтов та Сергій Сікорський.
Українські ЗМІ опублікували інтерв'ю з ними з фотографіями. За словами Сікорського, їх схопили невідомі, коли вони вийшли за "дальню" барикаду на Хрещатику, кинули в фургон, вивезли в ліс, жорстоко побили і кинули.
Після того, як знайшовся Булатов, в базі даних служби "ЄвромайданSOS" залишилося 35 зниклих безвісти. Переважна більшість зникли в Києві, кілька людей - під час заворушень в обласних центрах або по дорозі з провінції на київський Майдан.
Олександра Новичкова, координатор гарячої лінії "ЄвромайданSOS", пояснює, що далеко не всі з тих, хто потрапляє в список зниклих, викрадені.
Багато кого успішно знаходять. З 19 січня - з того дня, коли почався вуличний бій на Грушевського - до служби надійшло 107 заяв про розшук. Більшість, таким чином, знайшлися.
Хтось, отримавши інформацію про можливий арешт або напад, ховається - і про це ще не знають близькі. Про когось знають - і його викреслюють з бази, як це сталося, наприклад, із запорізьким правозахисником Олександром Шацьким.
"Він зник наступного дня після розгону Євромайдану в Запоріжжі. О 13:22 27 січня він дав оголошення, що надасть безкоштовну юридичну допомогу затриманим та постраждалим під час розгону - і зник", - розповідає журналіст із Запоріжжя Тарас Білка.
І тільки за чотири дні, за словами Білки, Олександр Шацький вийшов на зв'язок і повідомив, що йому погрожують і він змушений переховуватися.
"Знайшовся. Образився на всіх"
Після жорстокого розгону запорізького Євромайдану 26 січня ховаються ще четверо організаторів протестів: двоє, за словами Білки, десь в Україні, двоє - імовірно на Заході. Втекли - до Києва, на Захід України, ще кудись - і кілька десятків рядових активістів опозиції.
Деякі "зникають" і з зовсім пересічних причин - просто родичі у цій, м'яко кажучи, нервовій обстановці поспішають оголосити, що людина зникла.
"Буває, люди сплять після важкої ночі, у них вимкнений мобільний. Або мобільний "здох". У таких випадках, як правило, достатньо або оголошення зі сцени, або - людина сама вмикає телефон, у неї там тисячі пропущених дзвінків...", - пояснює Олександра Новичкова.
Мабуть, найкумедніша з усіх позначка навпроти одного з імен у списку тих, кого знайшли: "Знайшовся. Образився на всіх".
Однак про багатьох у списку "ЄвромайданSOS" нічого не чути вже багато днів.
Історія Юрія Вербицького, Дмитра Булатова та інших жертв викрадень змушує їхніх близьких і прибічників дуже серйозно турбуватися про долю більшості з 35 зниклих учасників Євромайдану.