Вуличні бої змінилися переговорами на всіх рівнях. Хто з ким і про що домовляється, розбирався Корреспондент, пише Євгенія Вецько у №5 журналу від 7 лютого 2014 року.
Епіцентр політичного протистояння в Україні перемістився з вулиць в кабінети політиків. Переговори проводяться на всіх можливих напрямах: між владою й опозицією, всередині самої опозиції, а також на міжнародній арені.
У Партії регіонів вважають, що країна зробила крок вперед у подоланні політичної кризи.
«Окреслився шлях, який би дозволив нам вийти зі складної ситуації», – вважає представник президента у Верховній Раді, регіонал Юрій Мірошниченко.
В опозиції більш стримані в оцінці переговорного процесу. Головне, що він триває, каже лідер УДАРу Віталій Кличко.
Щоправда, є ризик, що проблему просто «заговорять»: схоже, ні влада, ні опозиція поки що не готові до рішучих дій.
«Процес переговорів виходить за рамки реального серйозного розрахунку на конкретні домовленості і входить в коридор тривалих процесуальних, концептуальних дискусій», – вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Центральний фронт
4 лютого відкрилася нова сесія Верховної Ради. На порядку денному – 780 законопроектів, але головне завдання депутатів, на думку Кличка, – повернення до Конституції зразка 2004 року.
«Зараз є шанс повернутися до конституційної реформи, – заявив політик. – Це один із кроків виходу з політичної кризи».
У цьому питанні влада готова йти на поступки, заявив з парламентської трибуни лідер фракції ПР Олександр Єфремов. Але підходити до цього процесу регіонали закликають не поспішаючи.
«Рішення щодо Конституції потрібно приймати тільки за повною процедурою і після досягнення компромісу, – вважає регіонал Владислав Лук'янов. – Остаточне рішення про повернення до Конституції 2004 року може бути прийняте не раніше осені».
В опозиції чекати не хочуть – переформатувати політичну систему України вони пропонують за один день.
«У нинішній ситуації необхідні короткі політичні рішення», – наголошує представниця Батьківщини Ірина Луценко.
Наприклад, провести через парламент Конституційний акт про повернення до парламентсько-президентської форми правління, вже підготовлений комітетом з питань державного будівництва Верховної Ради. Ще один варіант – повернути Конституцію 2004 року за рішенням Конституційного суду після звернення ВР.
Основний закон у підсумку буде змінений, припускає Карасьов. Але поки що переговори з цього питання закінчуються нічим: результату не дала ні зустріч Президента Віктора Януковича з Кличком, ні нескінченні консультації лідерів фракцій у кабінеті спікера ВР Володимира Рибака.
Як не дивно, почасти винна в цьому Юлія Тимошенко. Екс-прем'єр написала соратникам по партії листа з вимогою відмовитися від ідеї повернення до Конституції-2004.
«Тим самим вона внесла сум'яття в лави Батьківщини і перешкодила планам опозиції», – припускає екс-глава парламенту Володимир Литвин.
Різкий поворот
Послання екс-прем'єра на засіданні фракції Батьківщини процитував її захисник Сергій Власенко. Повний текст недоступний громадськості – за інформацією Української правди, Тимошенко просила не розповідати про нього ЗМІ.
Суть листа нібито зводиться до трьох основних тез: відмовитися від проведення політичної реформи, вийти з переговорного процесу із владою і готуватися до позачергових президентських виборів. Ім'я потенційного кандидата в листі не називалося, а Арсеній Яценюк, лідер фракції, нібито фігурував лише як політик, у якого є шанс поборотися за пост глави держави.
У Батьківщині підтверджують, що лист Тимошенко мав місце, але він був не таким категоричним, як повідомили деякі українські ЗМІ.
«Будь-яке звернення потрібно читати в контексті», – пояснив журналістам депутат від Батьківщини Сергій Соболєв.
Щоправда, дочка екс-прем'єра Євгенія Тимошенко в інтерв'ю австрійському виданню Die Presse підтвердила, що її мати вважає переговори безглуздими і неприйнятними.
«Вони можуть привести тільки до сумнівних компромісів», – цитує лідера політсили її дочка.
Сталася всередині партії і ще одна неоднозначна подія. На засіданні фракції Яценюк нібито був позбавлений мандата на переговори із владою щодо врегулювання політичної кризи. Про це на своїй сторінці у Facebook написав політичний аналітик Павло Нусс.
«Таким чином, усю повноту партійної влади члени фракції передали топ-менеджеру цієї партії Олександру Турчинову», – підсумував Нусс.
Офіційно цю інформацію в Батьківщині спростовують, хоча саме Турчинов, а не Яценюк представляв фракцію на переговорах 4 лютого.
Право на ліво
Вносить свої корективи в процес врегулювання політичної кризи і Правий сектор. З одного боку, його члени виконують умови про перемир'я: на вул. Грушевського нічого не горить, протестувальники не кидають каміння і коктейлі Молотова. З іншого боку, організація почала автономні переговори із силовиками.
Перший етап переговорів відбувся 31 січня. Майдан на них представляли члени Правого сектора і ветерани Афганістану, владу – керівництво СБУ і МВС. Результатом домовленостей стало звільнення 112 затриманих повстанців.
«Домовилися поставити закон про амністію з голови на ноги, – розповів представник воїнів-афганців Олег Михнюк. – Спочатку було звільнення вул. Грушевського та адмінбудівель, і тільки потім проводиться звільнення ув'язнених, а ми повернули так, що спочатку, шановні, ви відпускаєте ув'язнених, а потім ми будемо звільняти. І силовики на це пішли».
Крім того, Правий сектор демонстративно не координує свої дії з лідерами опозиції. Єдиний, з ким радикали підтримують взаємини, – це комендант Майдану Андрій Парубій. При цьому вони висувають опозиції свої вимоги. Наприклад, розширити список переговорників із владою.
«Ми вважаємо за необхідне введення [в переговорний процес] представників Майдану як такого», – каже лідер організації Дмитро Ярош.
Навіть більше, лідери Правого сектора настільки вірять у посилення своїх позицій, що готові доповнити і без того значний список претендентів на президентський пост власним кандидатом.
Противники Майдану не залишилися осторонь: для свого новоспеченого об'єднання Український фронт вони теж вимагають участі у переговорах між президентом і опозицією.
***
Цей матеріал опублікований в № 5 журналу Корреспондент від 7 лютого 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.